Тема: Прийом їжі(води) на ходу - за і проти?

[xlibes]

Ніфіга не легко банани не травляться. Попробуй їсти їх часто і кілограмами, тоді взнаєш, що таке запор.

[Фофелюшка]

Вчора по дорозі з Підкаменя пив і затоптав снікерса на ходу.  виникло питання чи не шкідливо харчуватись на ходу(крутячи педалі) і чи засвоюється те що глонув?
Хто що знає, читав з цього приводу?

Треба живитись сонцем   Можна хмаркою...... Головне - духовно...
Ну якщо вже зовсім в очах "настане нічка", то ПОPА б щось зажувати... Але НЕ багато!!!!

[Erazel I-st]

Сонцем? Агов Сєрий, тут дівчина тобою харчуватись хоче. тікай куди очі дивляться 
 Ну сонцем не сонцем, а травою можна. Я шприхалям цю історію розказував, а ти напевне ще незнаєш:
 Було це років 11 назад, був я молодий, зелений і тільки недавно сів на велосипед. так, як це не дивно але на велосипед я вперше сів аж в 15 років.
 було літо і я проводив свій вільний час в селі Млинівці. Це одразу біля Зборова - 35 км від тернополя. Ну і як в люою дитини виникло питання чи можна велосипедом дістатися тернополя. Ну я і рішив не відкладати то в довгий ящик. Викрав у діда його "Україну"  ;D і поїхав в Тернопіль, причому добре перед тим поївши. Але ж літо, спека, відсутність підготовки. так що десь за Озерною я почав відчувати голод, за кілометрів 5 взагалі СИЛЬНИЙ голод і втому. А до тернополя ще 15 км, я і назад. Тому рішив нічого не боячись їхати далі. Але рішення рішенням а голод бере своє, на той час вже й спрага. От я і рішив загади дитинство. Думаю всі в дитинстві жували соковиті стеблі трави. Відїхав в якусь посадку, сів і почав гризти оті стеблі трави. За хвилин 20 ніби трішки відійшов і поїхав далі. Але вже час від часу зупиняюсь і підживлюючись травою. Правда вже до самого Тернополя я доїхав БЕЗ СИЛ. реально. До озера якось спустився, там охолодив себе водою з озера, повідпочивав 20 хвилин і потопав додому. Бор їхати вже майже небуло сил. Потім біля дому сів на зупинці, знову повідпочиав, причому так активно що якась бабця спитала"Синку, тобі погано, може лікаря визвати". І лиш тоді я доповз додому і виїв весь римбамбар і квасок на городі, бо дома нікого небуло. Так що можна сказати я зробив свою першу подорож підживлюючись лише травою.
 Дехто скаже що "А, що то є 35 км", так, але то зараз у всіх велосипеди з передачами і легкі. А ви це спробуйте на "Україні". Тим більше коли у вас взагалі досвіду нема, а про фіз. підготовку я взагалі мовчу. Зараз я їзджу на відстані набагато дальші, але та подорож була самою важкою з усіх. І самою страшною, адже міг і не доїхати.

[Фофелюшка]

Дуже цікава історія... Дякую,що повідав її і мені.... 
А доречі, чому ти не взяв їжі і води із собою??? Як у дідуся Україну взяти - то розум є... А як харч і воду - то кудись подівся   Буває....
І доречі, Україна - це найкращий велосипед

[Andrizzio]

Україна рулить, но не катіт      

[Erazel I-st]

Дуже цікава історія... Дякую,що повідав її і мені.... 
А доречі, чому ти не взяв їжі і води із собою???

Кажу ж, молодий, зелений. думав якщо перед виїздом поїв то на дорогу хватить. Неподумав що треба запас взяти. То зараз можна 60 км на старому запасі проїхати, а тоді витривалість не та була. Думаю головним ворогом була спека, через яку організму приходилось витрачати занадто багато енергії. Тому швидко видихся і стомився.
 Доречі, цікавий факт. Я досі не вожу з собою їжу. Інші возять а я ні Бо хавжди у друзів можна взяти  ;D. А якщо серйозно то просто звик купляти в магазинах по дорозі.

[CoRacK]

Магазини це добре, але дуже часто там нема нічого пристойного, для того, щоб наїстися
Приходиться їжу вдома готувати і брати з собою.

[Erazel I-st]

Це якщо поїздка запланована і довга. То можна звечора приготувати собі щось. Хоча я чесно кажучи не готую - лінь. Ітак друзі виручать.
 Але буває що поїздка тапляється спонтанно, і запасів з собою нема. Я зазвичай десь по дорозі заїзджаю в магазинчик, навіть якщо ЗАРАЗ їсти нехочу, і беру пару булочок і сік. Не наїшся звісно, але щоб "дотягнути" до фінішу то хватає. Та й роки катань зробили своє. Голод буває часто, а от знесилення наступає аж через годин 4-5 без їжі. так що завжди повертався додому  .
 Зараз(досвід приходить з часом  ) починаю задумуватись над термосом х гарячою водою і пачкою мюслів в рюказаку. Важить небагато, а підживитися получається нормально. Але то якщо сам буду далеко їздити, а це трапляється рідко, завждт в компанії.

[bhagavan]

erazel, тобы пора вже подумати над примусом і сублімованими продуктами . Хм, термос . В термосі можна каву/чай возити а не окріп.

[skaz]

Сонцем? Агов Сєрий, тут дівчина тобою харчуватись хоче. тікай куди очі дивляться 
 Ну сонцем не сонцем, а травою можна. Я шприхалям цю історію розказував, а ти напевне ще незнаєш:
 Було це років 11 назад, був я молодий, зелений і тільки недавно сів на велосипед. так, як це не дивно але на велосипед я вперше сів аж в 15 років.
 було літо і я проводив свій вільний час в селі Млинівці. Це одразу біля Зборова - 35 км від тернополя. Ну і як в люою дитини виникло питання чи можна велосипедом дістатися тернополя. Ну я і рішив не відкладати то в довгий ящик. Викрав у діда його "Україну"  ;D і поїхав в Тернопіль, причому добре перед тим поївши. Але ж літо, спека, відсутність підготовки. так що десь за Озерною я почав відчувати голод, за кілометрів 5 взагалі СИЛЬНИЙ голод і втому. А до тернополя ще 15 км, я і назад. Тому рішив нічого не боячись їхати далі. Але рішення рішенням а голод бере своє, на той час вже й спрага. От я і рішив загади дитинство. Думаю всі в дитинстві жували соковиті стеблі трави. Відїхав в якусь посадку, сів і почав гризти оті стеблі трави. За хвилин 20 ніби трішки відійшов і поїхав далі. Але вже час від часу зупиняюсь і підживлюючись травою. Правда вже до самого Тернополя я доїхав БЕЗ СИЛ. реально. До озера якось спустився, там охолодив себе водою з озера, повідпочивав 20 хвилин і потопав додому. Бор їхати вже майже небуло сил. Потім біля дому сів на зупинці, знову повідпочиав, причому так активно що якась бабця спитала"Синку, тобі погано, може лікаря визвати". І лиш тоді я доповз додому і виїв весь римбамбар і квасок на городі, бо дома нікого небуло. Так що можна сказати я зробив свою першу подорож підживлюючись лише травою.
 Дехто скаже що "А, що то є 35 км", так, але то зараз у всіх велосипеди з передачами і легкі. А ви це спробуйте на "Україні". Тим більше коли у вас взагалі досвіду нема, а про фіз. підготовку я взагалі мовчу. Зараз я їзджу на відстані набагато дальші, але та подорож була самою важкою з усіх. І самою страшною, адже міг і не доїхати.

Видно шо ше зелений був - траву тре було курити, долетів би додому  ;D */\*

[skaz]

Це якщо поїздка запланована і довга. То можна звечора приготувати собі щось. Хоча я чесно кажучи не готую - лінь. Ітак друзі виручать.
 Але буває що поїздка тапляється спонтанно, і запасів з собою нема. Я зазвичай десь по дорозі заїзджаю в магазинчик, навіть якщо ЗАPАЗ їсти нехочу, і беру пару булочок і сік. Не наїшся звісно, але щоб "дотягнути" до фінішу то хватає. Та й роки катань зробили своє. Голод буває часто, а от знесилення наступає аж через годин 4-5 без їжі. так що завжди повертався додому  .
 Зараз(досвід приходить з часом  ) починаю задумуватись над термосом х гарячою водою і пачкою мюслів в рюказаку. Важить небагато, а підживитися получається нормально. Але то якщо сам буду далеко їздити, а це трапляється рідко, завждт в компанії.

Одружитись тобі тре  а не термос, доречі дружина в дорогу якраз усе й зготує(а якшо вона теж буде фанаткою ровера, той прям в дорозі нагодує).

[CoRacK]

Одружитись тобі тре  а не термос, доречі дружина в дорогу якраз усе й зготує(а якшо вона теж буде фанаткою ровера, той прям в дорозі нагодує).

А самому слабо їсти зготувати? Без жінки ніяк? ;D

P. S. А взагалі мюслі залиті гарячим молоком в термосі досить хороше підкріплення в дорозі, звичайно якщо їх не менше 200 г . Вони мають збалансований набір поживних речовин і мікроелементів, трохи вітамінів. Ще й в вівсяних пластівцях міститься найбільше жирів з усіх круп, а жири в дорозі зайвими не бувають, перевірено на власному досвіді.

[bhagavan]

До речі, цікавить таке питання. Неодноразово зустрічав людей які є (або вважають себе) вегетаріанцями . Це реально - вести активний спосіб життя, не вживаючи м'яса і тваринних жирів?

[Віталько]

Ні. Нереально. Я якшо вдень мяса якогось не зіжру то капці, короче без мняса ніяк

[xlibes]

Я думаю, що це все попса - те вегетаріанство. То більше не для здоров"я, а певно для ідеї непоїдання живих істот.
Та й для повноцінного розвитку організму потрібно їсти все.

Всі дієтологи роблять наголос на збалансованості харчування. Що в реаліях більшості українців не досягається ніяк. А якщо ще почати від чогось свідомо відмовлятися - то взагалі вафлі будуть.

Тому я їм все. Але з м"ясом у мене не сильно складається. Що й видно по моїй статурі. Просто якого-небуть м"яса не буду їсти. А зара продається всяке різне. Та й ковбасу я за м"ясо не вважаю. Але щоб відмовлятися - то точно нє.

Просто тре мати якусь елементарну міру і культуру харчування.