Кількаденний попередній моніторинг погоди усім показував, що на 6-7 жовтня 2012 року припадають чи не найтепліші дні другого місяця осені. Це також не виключало й того факту, що буде остання тепла (без заморозків) ніч із 6-го на 7-ме число. Все вищесказане разом із бажанням знов побачити найгарніші місця Тернопільської області було нам як карти в руки. Ми вибралися у дводенку.
Для низького старту згодився дизель Тернопіль-Заліщики, який вивів нас на низьку орбіту коло Товстого. Звідти до Ниркова, через Рожанівку і Солоне, рукою подати.
![](https://lh3.googleusercontent.com/-L74g8qcQdhs/UHRvp5eLiMI/AAAAAAAAKKc/fkHpUwfTfYE/s1024/DSC_4661.jpg)
У Червоногороді я вже бував раніше - теж у жовтневий день, але 2008-року. Правда тоді через поспіх не роздивився зблизька вежі і не побував в костелі. На цей раз цю прогалину було заповнено. Костел вразив своєю монументальністю. Вежі були навдивовижу філігранно збудовані, із внутрішніми міжстінними вигадливими ходами. Треба було мати добрячу просторову уяву для їх проектування.
![](https://lh6.googleusercontent.com/-mPN-uUT9lxw/UHRvt4Ny5QI/AAAAAAAAKLE/rE2BanUKrYs/s1024/DSC_4772.jpg)
![](https://lh4.googleusercontent.com/-JvClr6xLCg0/UHRv0bue8lI/AAAAAAAAKMM/i6nQcj7ti1k/s1024/DSC_4876.jpg)
![](https://lh4.googleusercontent.com/-lIxHrm_FubA/UHRv_DA7e7I/AAAAAAAAKN8/nfFe9gIdgbg/s1024/DSC_4915.jpg)
![](https://lh4.googleusercontent.com/-0Ni9t23XKi0/UHRwHn9xusI/AAAAAAAAKPg/A7z2NDbNwbw/s1024/DSC_4972.jpg)
Після оглядин руїн і фільмування спускаємося з Олегом до водоспаду. Робимо обідній перекус.
![](https://lh3.googleusercontent.com/-c6M_fxUtFQg/UHRwYfltpFI/AAAAAAAAKSg/h8DU2FOszIA/s1024/DSC_5046.jpg)
![](https://lh5.googleusercontent.com/--pd6ix1I4XM/UHRwY9sNaiI/AAAAAAAAKSo/4Z7RK6L5Zm4/s1024/DSC_5047.jpg)
Після того через ліс вирушаємо далі. Дорога в деяких місцях виявилася заваленою деревами. Довелося протягувати велосипеди через щільні хащі. Не ясно чи то повалив вітер, чи для утруднення проїзду їх було накидано. Але продираємося і курсуємо далі.
Перешкоди на дорозіОскільки перед тим ми мали гарний серпантиновий спуск до річки коло замку і водоспаду, то тепер нас чекав гарний підйом. В лісі ані шелесне. Сонце досить мляво пробивається крізь гілля, та пхаючи роверки поперед себе, добряче вгріваємося і потіємо.
![](https://lh4.googleusercontent.com/-ljb9rT4ei7k/UHRwbuD9API/AAAAAAAAKTI/jPc27OFAfBY/s1024/DSC_5067.jpg)
Нагорі сідлаємо коней і виїжджаємо з лісу на трасу. Минаємо Шутроминці і польовою дорогою курсуємо на Садки.
![](https://lh5.googleusercontent.com/-xlQ-r3caj_M/UHRwfnsKRDI/AAAAAAAAKTw/8n-it-9CeIY/s1024/DSC_5085.jpg)
![](https://lh6.googleusercontent.com/-j439GmC2mxE/UHRwiO3BRxI/AAAAAAAAKUM/k4w3Y6IebEg/s1024/DSC_5103.jpg)
Виїжджаємо на ліпшу і рівнішу дорогу, повз Новосілку доїжджаємо до Язлівця. Спиняємося коло руїн замку.
![](https://lh6.googleusercontent.com/-NSW_FOZg2OQ/UHRwjXFwo4I/AAAAAAAAKUc/LABfMy1VvP4/s800/DSC_5105.jpg)
![](https://lh4.googleusercontent.com/-0HJ3e9W7JX8/UHRwkD-TuKI/AAAAAAAAKUg/7475LnmxIcg/s800/DSC_5110.jpg)
Що можемо оглядаємо і їдемо далі. Сонце невпинно хилиться за горизонт. Треба ще знайти води на вечерю. Тари не було, то купили 4л негазованої.
Шукаємо стежку до лісу. Минулого разу я їхав/йшов нею на потемки, тому не знаю точно де вона. Трохи поблукали і місцеві вказали куди треба звернути. Коло старого костелу.
Поки блукали вже смеркало. В мене трісла гумка однієї із стяжок, трясло на каменюках і, як виявилося вже зранку, десь тоді і загубилася торбина із курткою і штанами, які були про запас.
За ліском розкладаємо палатку. Вже натемно шукаємо дрова. Гілля сухе, аж дзвенить, коли ламаються тонкі галузки. Багаття розпалюється миттєво. Варимо вже традиційну гречку, яку заїдаємо свининою і маринованими помідорами. П"ємо каву. Складаємо всі пожитки і готуємося до сну. Але ж зорі. Вони тої ночі були такі ясні і рясні, що ми з Олегом мусили на них надивитися, повражатися і вже аж тоді піти спати. Потеревенили лежачи у спальниках, поки сон нас не огорнув.
Підйом о 7:00.
![](https://lh5.googleusercontent.com/-BkKxIoqpdws/UHRwmtcqQVI/AAAAAAAAKVA/AZykvUHwBhk/s1024/DSC_5127.jpg)
![](https://lh6.googleusercontent.com/-mC_CVWaL3f0/UHRwnPIB_-I/AAAAAAAAKVM/NghClwxBScg/s1024/DSC_5137.jpg)
![](https://lh3.googleusercontent.com/-W2uLoFAyCG8/UHRwpPBWQ9I/AAAAAAAAKVk/mABebvvcIGs/s1024/DSC_5142.jpg)
Вогонь розпалили лише щоб напитися кави. Гречку вчорашню недоїджену розігріваємо і талуємо до решти. Пакуємося. І тут видно, що пропали куртка і штани. Пішов пошукати. Та марно. Їдемо далі. На годинниках десята ранку.
Вирулюємо лісом на потрібну дорогу. Знов крутий спуск до річки Стрипи.
![](https://lh4.googleusercontent.com/-bZg9vGsQ1Xs/UHRw60c8ofI/AAAAAAAAKYw/n66Ewzjm5T0/s1024/DSC_5207.jpg)
![](https://lh5.googleusercontent.com/-yPi-8JI0J28/UHRw_4xVzaI/AAAAAAAAKZw/aoBd7IW8htw/s1024/DSC_5262.jpg)
Де можна ще їдемо. Далі ведемо велосипеди. Ось вже спустилися, минаємо хащі і наближаємося до підвісного містка, який мав би там бути, бо у 2008-му році він ще був. Та його нема. Кидаємо велосипеди на березі і розходимося в різні боки шукати броду.
Я пішов направо. Знайшов переїзд через річку. Там було нагорнуто каміння і виглядало мілкіше ніж в інших місцях. Та всерівно велосипедом не здолати. Повертаюся.
Олег пішов ліворуч і знайшов кладку через річечку Вільховець, яка поруч впадала у Стрипу. То був тонкий дубок, який впав через річку і оперся на кавалок ще гнилішого але грубшого дерева.
Перший містокПереносимо успішно велосипеди і далі по течії шукаємо переправи вже через Стрипу. Таки знаходиться вже ширша кладка із заваленого дерева і нагромаджених патиків, збитих докупи. Фільмуємо місток і переходимо його.
Другий містокСкоренько їдемо до Русилівських водоспадів, бо переправа забрала більше часу ніж планувалося. Тут знов крутий підйом уверх проти течії річки.
![](https://lh5.googleusercontent.com/-gIeTZZ7f21g/UHRxR1uJzvI/AAAAAAAAKc8/4FcPVpYX9K0/s1024/DSC_5545.jpg)
![](https://lh6.googleusercontent.com/-FAAxCwJuwBQ/UHRxTLehjRI/AAAAAAAAKdM/k5f56C8xo-Q/s1024/DSC_5547.jpg)
Коли, пхаючи ровери, порівнялися із найвищим водоспадом, то кинули коней і полізли вниз до води, пофільмувати ту красу. Спуск був крутий. Заодно коліном зачепив каменюку. Боляче стало але швидко переключився на фотографування. Відчутно там посиділи. Але треба вже лізти нагору.
![](https://lh3.googleusercontent.com/-hT74iUGQGwc/UHRxZ0l_TMI/AAAAAAAAKec/nqVyFkKHODM/s1024/DSC_5571.jpg)
![](https://lh6.googleusercontent.com/-ayZrkZi1axo/UHRxavZj6eI/AAAAAAAAKek/wieGXEI0z1U/s1024/DSC_5572.jpg)
![](https://lh5.googleusercontent.com/-GxcdxCZT518/UHRxgHF0L4I/AAAAAAAAKfo/Er3rwRo9lyg/s1024/DSC_5736.jpg)
Підйом завершується і ми коло села Русилова.
![](https://lh3.googleusercontent.com/-404eAH145EM/UHRxlQnZkQI/AAAAAAAAKgk/BOGrFRpW3a0/s800/DSC_5874.jpg)
Поповнюємо запаси води коло каплиці і польовою дорогою їдемо далі. Виїжджаємо на трасу і тиснемо на педалі енергійніше. Ми вже на фінішній прямій. Минаємо Бучач. Ще 30 км і вже Чортків.
![](https://lh4.googleusercontent.com/-owICA7Ay5Kc/UHRxpVlCvkI/AAAAAAAAKhQ/5jKT_z0py4I/s800/DSC_5890.jpg)
![](https://lh5.googleusercontent.com/-nlB8Gmw8TNg/UHRxyz-xOdI/AAAAAAAAKig/_5e3l7BoEr4/s800/DSC_5933.jpg)
Ще залишається трохи часу до потяга щоб перекусити. 18:23 - дизель Чортків-Тернопіль вирушає.
Статистика:
Дистанція: 115,17 км
Середня шв.: 14,5 км/год
Час: 7:57:08 год
Маршрут :
http://www.gpsies.com/map.do?fileId=ekqrrrktfdccvkpsФото:
Клац!