відбулась... дороги 70-80 км, як кому, сидіти не можу, стояти не можу, мозоль на жоппе, спина ниє... аааатлічно покотався...
трек хтото писав, як виложать розпишу шо до чого... просто зара тєжко... але ми реально їхали по таким дорогам і покриттям про які я і не знав, шо такі бувають. Навіть пара км лісової дороги.
Як більшість тих "доріг" попали взагалі на карту, поняття не маю...
кукурузу їли (принаймні я) сирою... більше їстивного були тіко япка, троха ожини і тиряні сливки.
взагалом виплили з площі в 9.15 радосні і веселі, особливо хто не знав на шо підписався... і правда, шо таке 60-70 км. за день? Попробую пояснити...
перше шо робимо їдемо дворами до епіцентру, і здовж комбайнового до обїзної... як я тішився з воплів шо то не дорога а чорті шо
далі по стопам першої кукурузи попри карєр, до дубівців... огга, шас... позвонила аеліта і одмовились здибитись в стегниківцях, правда за 3 хвилини получили отбой, а таяк тама ставок, то так і поїхали вперед до "смердючого даунхілу", хто був у першій кукурузі пойме, а для решти уточню, шо внизу була ферма, і коли ти злетів щасливий з доооовгої крутої горки, то наверх тра крутити в жуткому смороді гімна... далі доперли до йозера, перепочили, хто хтів покупались, порішили шо далі дороги нема і тра повертати в стегниківці і таки попасти в дубівці.
В дубівцях ми рішили покинути "трассу" і поїхати на добриводи, але рішили їх минати боком до хомівки, бо з них далі дороги не було... зачалась справжня развлекуха... поперше підйом по селу, далі лісова дорога, просто хренові дороги і апогей - крупні каменюки. Там же найшовся старий садок з яблуками і виявилась втрата телефона еразелом...
далі буде тут же...