одразу проглядається несформованість особистості. Все за нього ріши, "коли" - йому скажи. Ще візьми за руку і проведи, щоб часом не заблукав і назад відведи.
Отакі вони - наші діти
, а вдома ще й їсти приготуй, на стіл поклади (бо самі не знайдуть) і з ложечки нагодуй.. Тяжка то штука - життя, добре як не тре по всьому місту ловити, шоб нагодувати
, або посеред ночі підриватися, бо чадо з прогулянки прийшло.