нині зранку їхав на Дружбу по набережній.
коли проїхав причал, мене обігнав чоловік на чорному ровері.
я звернув на нього увагу, бо чоловік їхав в шортах, а зранку було не спекотно і мені захотілося сказати, що при такій температурі краще в штанах їхати, бо є ризик застудити колінні суглоби. зі мною таке було, так що знаю, що кажу.
доїхав до пішоходного світлофора, бачу - сірий ланос порушив правила і мало не збив цього ровериста.
я підїхав і кажу роверисту - якщо треба, допоможу чим можу, можу дати свідчення на вашу користь.
але бачу - роверист поводить себе дуже впевнено і починає строїти водятла.
водятєл попєрвах брикався, а роверист шось каже впевненим тоном.
я ще пропоную свою допомогу, роверист махнув рукою - типа не треба, сам розберуся.
роверист викликав в мене однозначно позитивне враження - розумне обличчя, якісний спортивний одяг явно не базарного походження, хороший велосипед.
водятєл утух под ноль і почав скиглити.
так я отримав хороший приклад, як тре себе поводити з водятлами...