Вже давним давно і я падав з лісапеда що закінчилось швами
Йо-майо! Після перегляду твого звіту а особливо фото, змінилось сприйняття мого випадку самим собою. Якщо чесно - то троха полегшало.
Про нашу медицину.
Прихожу я подертий в травму. Одразу на зустріч якась лікарка, питаю - мені куда?
-- Туда...
Прихожу... народу як у вулику. Починаю метушитись... знов на зустріч льдина вхалаті, питаю - скажіть а...
Обірвавши мене на пів слова, каже - сюда-сюда, спитайте хто крайній.
Я всьо поняв. Тре сісти і чекати своєї черги. А я думав шо в мому випадку буде позачергово... ага.
Сидів я 45 хв., і черга була ше була далеко не моя. Аж поки не посходились рідні, і після декількох дзвінків я вже лежав у лікаря Яворського здається, який все мені обробив та позашивав, за шо йому ВЕЛЧЕЗНЕ ДЯКУЮ. Бо я вже чуть не псіханув, просто думав шо зламав зап'ястя і тому так довго чекав.
Сьогодні познімали шви. Зара турбує права ласта, на якій дирка правильної форми десь як 10коп, як вона утворилась не пойму. Попри щоденни догляд лікаря, та домашні процедури - вже другий вечір стопа як невелика диня. Лікар каже шо то місцева температура.