Гонка була класною. Я вперше приймав участь в подібного роду змаганнях, та що казати - у велозмаганнях вцілому. Дуже хорошою була організація, якщо гонка має елементи офіційності - це додає азарту. Anri1214 добре попрацював, не просто створив тему і огранізував гонку, а і під час марафону слідкував за пілотоном, аби забезпечити рух по правилах, безпеку, створення умов для обгону колони автомобілями. Перед стартом в Скалаті я старався непомітно переміститись в першу десятку, бачив перед собою кілька учасників, зокрема на шосерах і Корака (якщо пам'ять не підводить), обганяти їх просто не було сенсу. Їхав перший в групі з трьох чоловік, доки не зрозумів, що і самому було б добре сісти комусь на колесо. Нашу групу перегнав один велосипедист, і я поспішив їхати за ним, відірвавшись від найближчих переслідувачів. Згодом та ж група переганяла нас двох, мінялися місцями. Кожно разу я старався пересідати до тих, хто їхав швидше. Коли виїхали на пряму дорогу з хорошим оглядом вперед і назад, я їхав другий і групі з 3-х учасників, дивився на спідометр - 23-25(( Розумів, що такими темпами далеко не заїду, з одного боку почувався в силі і міг їхати 30 без всяких, бо вітер не заважав, а з іншого бачив що найближчі люди попереду були десь за км, не менше, але хоч в полі зору, і доки я їх буду наздоганяти, опір повітря виснажить зовсім, і за хвилин 5 буде вже не 30, а ті ж самі 23 км за годину, тільки з більшими затратами сил. Я все ж вирішив ризикнути, і пішов на обгін, в ривку відірвався на метрів 500, а далі їхати швидше не міг, тримав стабільну швидкість, здаватись і знов чекати на них не хотілось, бо я був десь посередині між ними і велосипедистами попереду. Їхав сам аж до Сороцького, там на ямах нікуди не спішив. Дуже зрадів, коли мене обігнав гонщик на оранжевому байку, я ж одразу піддав газку, і їхав дихаючи йому у спину)) Так ми наздогнали Енді біля Баворіва, я так розумію в нього там була зупинка. Але Андрій (Енді) їхав у швидшому темпі, я вже якраз до того часу відпочив, то до фінішу добирались вже разом з ним. Я хотів одночасно фінішувати, так вже вийшло, що формально я на позицію вище. Несподівано для себе отримав нагороду, дуже приємно, оскільки це перша гонка для мене.
Я до змагань хотів встигнути ровера трішки апгрейднути новими деталями, але вони ще в дорозі, їхав як є. А котилось добре, я у переддень багато часу витратив на чистку і змащування велосипеда, за що він віддячив безвідмовністю і плавністю їзди без зайвих затрат сил. За 2 дні до гонки купив питну систему, зовсім спонтанно. Це дозволило мені не зупинитись від Скалата жодного разу за весь час гонки. Навіть з гідратором вода вже за 15 км до фінішу у мене закінчилась. Фляга - не варіант, там вього лиш 0,7 можна везти. Цукерки їв теж на ходу. Всім дякую за хорошу компанію, азарт замагань і гарно проведений час.
upd. в тексті переплутав назви сіл)
Тема:
Тема: ПЕРША СОТНЯ 2012 (Перший любительський веломарафон в ТЕРНОПОЛІ) (Прочитано 114939 раз)