Отже розпочалось все з того, що Стєчкін вчора обмовився про поїздку в Зарваницю. Я до вечора цьому чогось не придавав великого значення, як того ж таки вечора, Baxic знов мені за те саме. Я - поки залізо не охололо, давай його конкретно вербувати у поїздку. По фото видно, що вербування увінчалось успіхом!!!
Загалом розклад був наступний: Стєчкін +1 об 9:00 сідають на потяг і "печуть" до станції "ДЕНИСІВ" економлячи 20 км своїх ресурсів та трохи часу. Ми з Baxic-ом домовились зустрітись на майдані Перемоги (там де колись танк стояв на масиві Дружба) об тій самій 9:00. Я зранку вже збираючись
помітив що хтось з невідомого мені номера щось хоче у мене. Оскільки я був не в настрої , а номер був - невідомий, то я елементарно його - ігнорував. Як тут знову дзвінок, і Baxic добившись таки моєї уваги (то він телефонував з підпільного номера) повідомив що має ще одну справу, і "посунув" графік нашого виїзду на 30 хв.
В 9:45 - рушили, і перша зупинка відбулась доволі швидко та незаплановано. У Великому Ходачкові нас накрило дощом, і ми заїхавши на автобусну зупинку, переоділись у відповідний одяг:
Наступна - запланована зупинка с. Городище і фото на память. Потім наша зупинка була поблизу с. Ішків - попили водички, посмакували Baxic-овими родзинками і в дорогу. Наступний етап - у Золотниках - був досить важкий, там затяжний та непомітний підйом вгору. Коли ми виїхали на нього, то ще спинились ненадовго, а потім без зупинок дістались Зарваниці, де і намалювались Horsbor (той загадковий +1) та Стєчкін, які як виявилось щойно перед нами приїхали. На радощах поїхали запастись водою в святих місцях
щоб обід зварганити . Поїли,
зібрались ,
забрали сміття і "Home sweet home". Не відпливши і 10 км від святих місць, зустріли
шприхатого Маркуса (реально чел. з Німеччини). Як нам поталанило порозумітись, одним словом він з своєї батьківщини на потязі домандрував до Кракова (Польша) а далі своїм ходом, до місця нашої зустрічі він добирався - тиждень часу (звір - тоже своя [хоч і чужа] людина)! Після спілкування, усі з піднесеним настроєм (повторюю всі) гарно навалились на педалі та з крейсерською 24+/- 2 км за годину ще довго пиляли, аж до закінчення Теребовлянського району.
А розділились в Купчинцях - хто на потяг, а хто далі своїм ходом додому!
До зарваниці нам вистачило трошки менше 3-ох год. їзди,
По мому велокомпютері
~ 53 км туда (з Дружби)
середня швидкість ~ 21,3 км/год
Загалом на мому одометрі - 115 км за сьогодні