Я виїхав з подвір'я на дорогу і зупинився щоб подумати яким полем мені до В.Луки добратись, чую ззаду голос знайомий, оце так пересіклися. А шее, по сікрєту скажу, через 10хв. після Еразеля, їду собі по центральній в Петриках, дощик накрапає, здалеку помічаю купку роверів під критою зупинкою. Підїзджаю ближче, оопа, Юрка з купкою дівок. Я хтів стати, але подумав шо п'ятий вже точно лишній і просто поздоровався не зупиняючись. Але за 1км. все ж пожалкував що не зупинився біля них, бо мене зненацька застала така злива, силу якої я на собі відчув зповна. Прихистком для мене став бузок, ароматом якого я насолоджувався протягом всієї негоди.
За перші 10хв. промокли труси, ще за п'ять почало так лити що я відчув як в капці набирається вода. Якоїсь миті настав такий шум від зливи що мені аж збило дихання. От чесно, навіть не можу описати свій стан та відчуття, але скажу точно - так мокро мені ще ніколи не було.
Хвилинка... дві... тиша. Мікс неймовірної свіжості і насиченого бузкового аромату - казкова реальність. І лиш одна маленька думка про те що при мені ноут та прилад за 350$ додавала хвилювання. Але все обійшлося тільки приємними спогадами про ще один гарний робочий вихідний день.