Як і домовлялись, в 6:00 я чекав на Кемпінгу.
Приїхали лише Зомбі і Хельга Лемберг
Чекали до 6:30, нікого на горизонті не спостерігалось. Поїхали.
Дорога (як на мене) виявилилась доволі легкою. Великі перепади закінчуються десь після Стурсова. Далі - практично рівнина. Проїзджав цей шлях неодноразово на машині, ніколи не зауважував цього. Перепади почались знову ближче до Бучача.
Погода була дуже сприятливою, на відміну від попереднього дня. Вітер, потім хмари. Навіть не обгоріли.Добрались до Бучача в 10:40.
Приємно було бачити міську ратушу, яка позбулась більшої частини риштування. Верх досить непогано відреставрували.
Здивувала повна відсутність працюючих кафе, ресторанів, магазинів.
Все місто в церквах! Навіть не сподівався такого.
Видерлись на руїни замку. Видно, що колись то була доволі велична споруда, яку розібрали на навколишні будинки...
Потім зайшли в Монастир ОО Василіян. Там було багато людей, зайшли в середину.
Мені надзвичайно сподобалась аура, яка там панує. А хоровий спів справив надзвичайне враження.
Видно все-таки, що робиться це від душі.
Коли закінчились богослужіння, в Бучачі відкрились всі кафе, ресторанчики та піццерії.
Поки їли піццу по дорозі проїхав велосипедист схожий на Штира. От тільки доганяти його ми не стали.
Цікаво, чи то таки він був?
Зворотня дорога, як завжди, була трохи важчою, але рятувала хмарність.
Коли проїзджав під ДУЖЕ висковольтною лінією, спідометр обнулився. Шкода показників
Добрались всі нормально.
Фото тут
http://picasaweb.google.ru/romankrykh/mmORgK#