Тема: Мені цього бракувало...  (Прочитано 6261 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.


Offline xlibes

  • Качка - то мій тотем
  • Модератор
  • Ветеран
  • *
  • Повідомлень: 100629
  • Карма: +19/-0
  • Стать: Чоловіча
  • Качка - то є бажане перевтілення у сансарі
    • Перегляд профілю
    • http://picasaweb.google.com/xlibes/
« : 26.11.2007, 09:34:45 »
Нарешті сталося!!!

Після трьох тижнів перерви шприхалі нарешті спромоглися зібратися у достатній кількості і продовжити славну традицію покотеньок. Хоча маршрут був досить скромним, а кількість учасників лише троє добровольців, та зважаючи на не зовсім сприятливу погоду, поїздка носила характер повноцінної.

25 листопада 2007 року було прокатано такий маршрут:

Тернопіль - Біла - Гаї Шевченківські - Лозова - Збараж - Тернопіль

Взагалі-то із майдану нас виїхало четверо. Та за Білою ми втратили одного бійця через пробите колесо.
А проїжджаючи через Гаї, ми вступили до товриша Zombie, хоча не плекали особливої надії, що він поїде з нами. Зате він вийшов привітатися, зазнимкував нас і висловив свій жаль з приводу неможливості покататися із нами.  :)

Тому ми троє і вирушили далі. Їхали в основному по асфальті, місцями був ще сніг. Правда до Збаража ми не доїхали раптом 1-2 км, не хотіли спускатися з тієї гірки перед самим містом, щоб знову не дертися на неї по дорозі додому. А заїхали у посадку у передмісті і гарно перекусили, з"їли все, що мали, випили весь гарячий чай з ромашок китайських. Звісно ще сфотографувалися і гайда назад, бо почали змерзати в лісі без руху, я так змерз у руки, що то капець був.

По дорозі мене дивувала майже повна відсутність людей на дорогах і вулицях. Поверталися вже напряму по трасі. Не знаю як хлопці, а я був вдягнутий добре, тому поки крутив майже не відчував холоду, хіба на обличчі, бо воно нічим крім окулярів не було захищене. Вже в Тернополі завернули в сторону мого будинку, показав хлопакам, де я живу, та й роз"їхалися по домівках.

Вже коли я зайшов додому і відчув теплий подих оселі, я побачив які в мене мокрі і брудні кросовки, як трохи задрипалися штани і який мокрий велосипед. Залізного коня я лишив у коридорі просохнути, а сам пішов роздягатися.

Цікаво мабудь виглядає список того, що я мав надягнутим на собі:
 1) куртка-вітровка, промокаюча;
 2) шолом;
 3) бандана;
 4) велоокуляри;
 5) шарфик;
 6) рукавиці;
 7) тонка бавовняна рубашка на довгий рукав;
 8) веломайка;
 9) майка;
10) труси;
11) велотруси;
12) еластичний бинт на правому коліні;
13) пов"язка на лівому коліні;
14) еластичний бинт на лівому коліні;
15) тонкі бавовняні штани;
16) тонкі балонові промокаючі штани;
17) панчоха на лівій нозі;
18) панчоха на правій нозі;
19) шкарпетка на лівій нозі;
20) шкарпетка на правій нозі;
21) пара кросівок.

Як сказав Віталік, я міг би грати у карти на роздягання три дні.

Вже вдома я пив гарячий чай, дивився у вікно і думав, що це мені сталося, в таку погоду вибратися на покотеньку?
Зара би нізащо не вийшов надвір.

Світлини:
http://picasaweb.google.com/xlibes/11252007_Zbarag_Small

Цього разу загальна протяжність маршруту становила такі бажані мною 40 кілометрів.
Середня швидкість на дистанції склала 16,9 км/год.
Час у дорозі 2:24:04.
В наступному житті певно буду качкою...

Offline Erazel I-st

  • Головний модератор
  • Ветеран
  • *
  • Повідомлень: 6615
  • Карма: +63/-18
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
    • Erazelium
« Reply #1 : 26.11.2007, 10:52:18 »
перший нах.
Дійсно. Погодка була холодна і мокра що жуть. Але так як ми були вдіті непогано, а рухались весь час то того самого холоду я не відчував. А від дощу мене спасав "скафандр" - шолом з маскою. Я був ніби абстрагований від того світу. Мені здавалось що то не я їду у холод і болото, а просто споглядаю на інтерактивному моніторі чиюсь мандрівку. Так мені було тепло і затишно. Правда тільки до того моменту поки не промокли ноги. далі я вже добре відчував температуру забортного повітря. Але загалом враження просто супер.
« Останнє редагування: 26.11.2007, 11:02:11 від erazel »
Ви звали? Я прийшов. Помріть же флудерасти.

Offline NECROMANT

  • Постійний користувач
  • ***
  • Повідомлень: 162
  • Карма: +0/-0
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
« Reply #2 : 26.11.2007, 14:37:25 »
здоровий глузд мене все таки втримав від покотеньок в суботу
Ми, велосипедисти - перехідна форма від людини до чистої енергії

Offline Dreamland

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 1382
  • Карма: +11/-1
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
« Reply #3 : 26.11.2007, 14:51:19 »
Мені здавалось що то не я їду у холод і болото, а просто споглядаю на інтерактивному моніторі чиюсь мандрівку.
тебе можна вже перерахувати до розряду велокацманавтів - файна гельма і штори тоже файні.

Offline Віталько

  • Кшатрій
  • Ветеран
  • ***
  • Повідомлень: 2179
  • Карма: +3/-2
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
« Reply #4 : 26.11.2007, 16:17:21 »
Якийсьтам нах

Фанйна покотенька вдалась, тіки нунафіг, наступна буде вже в сніг

Offline Віталько

  • Кшатрій
  • Ветеран
  • ***
  • Повідомлень: 2179
  • Карма: +3/-2
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
« Reply #5 : 26.11.2007, 16:23:13 »
перший нах.
Дійсно. Погодка була холодна і мокра що жуть. Але так як ми були вдіті непогано, а рухались весь час то того самого холоду я не відчував. А від дощу мене спасав "скафандр" - шолом з маскою. Я був ніби абстрагований від того світу. Мені здавалось що то не я їду у холод і болото, а просто споглядаю на інтерактивному моніторі чиюсь мандрівку. Так мені було тепло і затишно. Правда тільки до того моменту поки не промокли ноги. далі я вже добре відчував температуру забортного повітря. Але загалом враження просто супер.

Блін, до чого нас двоелі ті тихнорлогії. Вже сьти в живому світі думають шо в монітор зирять, жах просто :)

Offline Erazel I-st

  • Головний модератор
  • Ветеран
  • *
  • Повідомлень: 6615
  • Карма: +63/-18
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
    • Erazelium
« Reply #6 : 27.11.2007, 11:58:12 »
Якийсьтам нах

Фанйна покотенька вдалась, тіки нунафіг, наступна буде вже в сніг
Тобто сьогодні  ;)
Ви звали? Я прийшов. Помріть же флудерасти.