Стартувало нас 11 чоловік
Правда Ваня не попав в кадр, походу його ще не було на момент фото
Поїхали ми через Злуки і Ш.Руставелі до 2 лікарні, бе рвонули на байківці
За байківцями нас очікувала перша не зовсім приємна пригода - Ліда навернулась. Задивилась на чиєсь "сідло" і втратила контроль над дорогою.Правда одразу знайшлось купу бажаючих її витерти
Тільки виїхали на асфальт як одразу друга пригода - у вані "зміїний укус". Зупинились латати
Поки одна група латала колесо інша група поїхала латати Ліду у Смиківці. Полатали колесо, зустрілись на зупинці з другою частиною групи і вирішили що в напрямку Скалата ми не їдемо, бо там треба буде в основному по асфальту. Вирішили знову поїхати на північ. За Охримівцями нас покинув Степан бо йому треба було встигнути до певної години і були ще деякі проблеми. Ми поїхали в напрямку Максимівки, де знайшли чудові краєвиди "Білої мовчазності"
Та пригоди на задницю Ухти(кувиркнувся на повороті)
З нього ми зробили зеленого термінатора(перемотали ізолентою та облили зеленкою)
після чого поїхали в максимівку. За нею нас покинули ще двоє, сказали що їм треба пошвидше в тернопіль. Куди вони поїхали навіть боюсь думати, бо ми якраз і їхали прямою дорогою на Збараж а звідти на тернопіль. підозрюю що вони ніхріна не правильно прочитали карту і зробили здоровенний гак та поїхали по нашому маршруту з попередньої поїздки. Ми все чекали коли ж вони нас наздоженуть на обїздній Збаража(ми неквапливо собі їхали) зробивши гак в лишні 20 км. Але або вони повернулись по своїх слідах в оберненому напрямку, або ж гак був такий великий що вони банально не встигли нас наздогнати до того моменту як ми звернули в старий Збараж. Там ми затарились ковбасами, хлібом, соусами і поїхали в ліс до печер. Доречі коли ми сиділи в лісі то чули звуки такой немалої пожежі. Хтось в курсі збаражських новин? що то було?
Після обіду ми полізли в печери, відмітились там, трішки відпочили та покрутили в напрямку траси. Там нас покинули Ваня і Володя , поїхали по трасі в тернопіль, а основна група з 6 чоловік поїхали в Стегниківці. І отак неквапливо ми й поїхали сільскими дорогами в Тернопіль, вже без пригод. При приїзді в тернопіль вирішили закінчити поїздку сумісних відпочинком на Циганці, посиділи годину, провели сонце і пошкандибали по домах