Тема: ВелоКарпати по хребтам (серпень 2013)  (Прочитано 3822 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.


Offline Avanar

  • Старожил
  • ****
  • Повідомлень: 367
  • Карма: +21/-0
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
« : 09.08.2013, 00:23:53 »
Звіт: ВелоКарпати по хребтам (серпень 2013).





   1-го серпня після обіда ми з Ющенком Віталіком взнаємо, що пішохідний похід, до якого ми готувались тиждень не відбудеться - в трьох учасників виникли проблеми. А так як ми з роботи і від жінок на 3 дні вже відмазались, то прийшлось зліпити маршрут в авральному порядку. За основу взяв маршрут план якого виношував ще з зими, але прийшлось його скоротити по відстані і втиснути в 3 дні, зі стартом в Лазещині.
   Вийшло: с. Лазещина - перемичка Петрос-Говерла - с. Луги - м. Рахів - г. Терентин - хр. Урду-Флавантуч - траверс г. Близниці - хр. Свидовець - оз. Догяска - база Драгобрат - с. Лазещина (~130 км).
http://www.gpsies.com/map.do?fileId=gffjjbvvoiiwrwto
   На обговорення на форумі часу вже не лишалось, розібрали велосипеди (прийшлось відкручувати переднє, заднє колеса, руль і педалі) спакували їх в велочохли, з Ланоса зняв задню сідушку, велосипеди гарно туда помістилися, а 2 велобаула - в багажник.
   
1-й день
2 серпня в 5-ій ранку виїхали з Тернополя машиною, в 8-30 були в Ясині, звернули на дорогу до Говерли, проїхавши метрів 500 знайшли будинок, на подвір*ї якого господарі погодились припаркувати нашу машину. Поки збирали велосипеди, господиня навіть пригостила нас кавою, перекусили і в 10-15 стартанули з висоти 730 м. Через 3 км проїхали шлагбаум, де з нас взяли по 10 грн. тіпа за проїзд по території лісгоспу, і зареєстрували в МНС. Перших 9 км - під*йом легкий - лісова дорога засипана щебенем, потім після повороту нахил збільшився так, що спереду з 1-ої зірочки вже не злазили, деколи приходилось злазити з ровера і підпихати його.





По дорозі зробили декілька невеликих зупинок - поїсти малини і скупатись в потічках. Десь на 15-му км на висоті 1300 м нарвались на досить "веселий" відрізок метрів 200 - дорога засипана великими каменюками, і кут нахилу був таким що самому ровер вдалось просунути на декілька метрів.



Вирішили просто, спочатку вдвох випхали один ровер, потім повернулись за другим, так сили економляться дуже добре. Перед самим виходом на перемичку біля дороги є джерело, набрали води на обід.
   В 14-00 ми на перемичці, години півтори пішло на обід, відпочинок і оглядини довкілля: гори, байкери, туристи.









Відпочивши рушили в сторону Говерли ~ 5 км, гордо обганяючи піших туристів, і з неохотою пропускаючи байкерів. На КП під Говерлою були вражені групою велосипедистів з Чехії на МТБ - чоловік 16, більшість років 30 - 40, а 2-є чоловік і жінка десь під 60, і вони спускались по гірському серпантину, так що ми їх догнати не могли.
   Спуск до Лугів це просто казка - 17 км досить крутого спуску по грунтовій дорозі, з регулярно стирчащими каменюками, невисихаючими калюжами і серпантином. Це не асфальт, на швидкості 20-25 км велосипед просто розлітається на куски, підсилює ефект велобаул на багажнику. Мені повезло, а в Віталіка багажник зломався в 3-ох місцях, ну нічого до Лугів доїхали десь в 18-00. Перед самими Лугами є щось на зразок кафе, так от чехи сиділи там в повному складі і пили пиво.
   Від с. Луги до Рахова 26 км по асфальту навіть не помітили як проїхали. Знайти місце для ночівлі по дорозі не вдалось, дуже щільна забудова, найменший рівний клаптик землі або засаджений, або забудований. Прийшлось заїхати в Рахів, по навісному місточку переїхали через річку, і в невеликому парку на березі Тиси знайшли маленьку церкву, прямо біля неї і поставили палатку. Віталіку вдалось знайти гараж в якому є дрель, свердло, молоток і кусок дроту, за допомогою цього багажник був відремонтований. Скупались в річці, повечеряли і лягли спати.
L = 64 km






2-й день
   Прокинулись в 7-й ранку, в 8-30 виїхали. Сьогодні протестуємо трасу, яку підготували до змагань Веломарафон Стежками Опришків.
Колись водили цим маршрутом своїх дітей на Близницю, цікаво було спробувати виїхати на хребет велосипедами по бруківці. Починаючи з асфальту траса промаркована оранжевою фарбою,



мітки видно досить добре, куда не треба їхати, теж стоять хрестики. Як показала практика, поки я проїзджав по маркованому маршруту, Віталік різав кути по забороненому, але пішки пхаючи ровер. Виграш складав декілька секунд, але сили і дихалку він посадив собі дуже сильно.



   Тепер для Шприхалів, які вирішили прийняти участь в цих змаганнях, траса в режимі гонки, а не велопоходу як в нас, надзвичайно складна. Без досвіду, спланувати навантаження на цій трасі дуже важко. З 9 км підйому кілометрів 6 ми велосипеди штовхали руками, решту їхали на передачах 11 - 13, це в нас зайняло 2,5 години. Всього було 2 кусочка метрів по 100-150, де вдавалось включити спереду 2-у зірочку і проблема не стільки в стрімкості під*йому, а в стані покриття, майже весь час бруківка "не дуже якісно вложена".







Так що якщо вас на поганому асфальті трясе і шприхи лопають, то краще туда не лізти. "Бездоріжжя" в Дністровських каньйонах по якому ми недавно їздили набагато краще ніж дорога тут. Я не відмовляю від участі в змаганнях, а застерігаю, віднесіться до підготовки, хто погодився, дуже серйозно, як фізично, так і в плані заліза.
   Рух по хребту значно легший ніж підйом, те що пішки проходилось за день, на ровері пролетіли години за три. Краєвиди з хребта дуже гарні, але на відміну від пішого походу, чи їзди по асфальту, спостерігати їх можна тільки зупинившись, як тільки ви відволікаєтесь від дороги, вона відразу про себе нагадує камінюкою, канавою, або заносом на щебені з пилюкою.











Вода на хребті є, але вона знаходиться не біля самої дороги, а зазвичай вже на схилах, і туда треба пройти 100 - 200 м. Біля одного з таких джерел в 13-30 зробили зупинку пообідати, охолонути від спеки і поїсти чорниць.
   В 17-00 ми на роздоріжжі під Бистрицею, направо траверсна стежка в Кваси, наліво дорога на Свидовець. І яка дорога, побачивши її Віталік пішов в повний релакс.



Тут велосипеди прийшлось знову пхати руками вдвох метрів 200. Але воно варте того, подальший траверс Близниць це щось.







   Проскочили поворот на пол. Флантус, далі наш маршрут і траса веломарафона розходяться. Я здогадувався що перехід з Бистриць на Свидовець буде не простий, але коли ми його побачили, то бойовий дух одного з членів команди впав нижче тих будиночків на фотографії.
З висоти 1450 треба впасти до 1200, а потім піднятись на 1600 і це все на дистанції 4 км, а потім ще доїхати до ось цієї гори 6 км. (це не по асфальту)



Коли ми переїзджали потічок в долині, Віталік пробував довести мені, що це самий чарівний потічок в Карпатах, що в ньому сама цілюща і смачна вода і що переночувати на його березі було мрією всього його життя, а до озера ми і завтра доїдемо. Я вже не пам*ятаю всіх психологічних хитрощів і аргументів, які я задіяв, але опам*ятався він вже посередині під*йома, пхаючим руками ровер, назад дороги вже не було, і так його попустило, що поки я фотографував наступний краєвид, він першим видерся на гору і я його потім ледве догнав до озера Догяска.
   Озеро цікаве, всім раджу там побувати, не обов*язково з велосипедом, з Драгобрата є багато варіантів попасти сюда. Те що природа витворила тут з горами варте уваги.







20:30 ми на місці. Перше що ми зробили спустившись до озера - це розділись до голяка і залізли в нього купатись, чим досить збентежили людей в куртках, яких сюда привезли на УАЗах і ЗІЛах і яким було чомусь не так жарко як нам. Коли ми ставили палатку температура була +10, вночі опустилась до +8. 
L = 44 km


3-ій день
   Зранку встали в 7-30 і до 11-30 купались, насолоджувались краєвидами, озером і чорницями.










Випхали велосипеди на хребет, і в 12-15 доїхали до Драгобрата.

Спуск на роверах з Драгобрата це окрема пісня, 10 км стрімкого спуску по роздовбаній дорозі це щось, з спуском з Говерли ніякого порівняння, особливо якщо позмагатись з УАЗами по даунхілу, ніколи не думав що від затяжного спуску може боліти тріцепс від постійного стискання і відпускання гальмівних ручок. Після виїзду на асфальт вже нічого цікавого, скупались в Тисі, пообідали в кафе і неспішно покотили до машини. Фінішували в 15-30.
L = 22 km


Більше фоток тут: https://plus.google.com/u/0/photos/103806623069734481491/albums/5909825665071998577

P.S. Маршрут сподобався дуже, рекомендую, якщо асфальт трохи надоїв. Тільки гібрид для такої поїздки як на мене не дуже підходить, трохи шкода було звірушку. Ну і погода має бути сухою, як би дощ, не знаю щоб з запланованого вийшло.
На висоті велошолом добре допомагає від перегріву голови на сонці і від опіків вух і облича.

Offline vit

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 1154
  • Карма: +25/-0
  • Стать: Чоловіча
  • TREK 3900 (рама)
    • Перегляд профілю
« Reply #1 : 09.08.2013, 01:18:17 »
Оце так прокатались. Звіт просто супер.
Ти шо, з Тернополя приїхав???

Offline worm

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 533
  • Карма: +15/-1
  • Стать: Чоловіча
  • Raspberry
    • Перегляд профілю
    • worm.te.ua
« Reply #2 : 09.08.2013, 08:27:40 »
ех красота :)
Ковтаю слюні :D

Offline дихлофос

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 837
  • Карма: +16/-0
  • Стать: Чоловіча
  • Добра людина
    • Перегляд профілю
« Reply #3 : 09.08.2013, 10:27:15 »
краєвиди....балдьож... :)
сонце  в долонях...

Offline Філько

  • Постійний користувач
  • ***
  • Повідомлень: 177
  • Карма: +1/-1
  • Стать: Чоловіча
  • Весела білка лісапедом помчала в ліс по жолуді..
    • Перегляд профілю
« Reply #4 : 11.08.2013, 10:38:44 »
Виділи? Там на фотці, де гора з хрестами - два тіла по хребту пішки шпацерують  :)
Видко не пізнали ще радість велосипеду  ::)

Offline Сім самураїв

  • Кшатрій
  • Ветеран
  • ***
  • Повідомлень: 1097
  • Карма: +76/-2
  • міністр пропаганди
    • Перегляд профілю
« Reply #5 : 26.08.2013, 13:27:32 »
мегажир))) молодці і звіт дуже реалістично змальовує усі перипетії транскарпатських  хребетних покотеньок)))