І справді, поїздка була суперською. Дорога трішки втомлювала, оскільки кожні кілька кілометрів йшли різкі підйоми по 8-10%, та і покриття не найкраще, дорожники ям понаривали по всій дорозі... Але, як каже Руслан, ми ніби знали, коли всім треба було зупинитись і набратись сил.
![](https://lh4.googleusercontent.com/-8TLnVmWzOds/T_iaCw1E4QI/AAAAAAAAMnI/xSs_bFrfYGQ/s903/DSC_6423.JPG)
Може то Ліди чай, а може якісь харчі мали якісь чудодійні властивості, але в поїздці я не відчував втоми, підйоми та перевали брались спокійно, на прямій дорозі іноді зі Штирем розганялись до 45-55 км/год.
![](https://lh6.googleusercontent.com/-O7oQ_cTXAdk/T_iZ7N89BHI/AAAAAAAAMmQ/Y4S3my709Eg/s903/DSC_6416.JPG)
Єдине, що по дорозі до Тернополя п"ята точка давала про себе чути, оскільки ми купу часу були в дорозі.
Дуже вразила контрастність підся переїзду моста через Збруч: перше - дорога, вона була просто ідеальною (але то було окозамилювання, там метрів з 200 такої дороги, далі - звичайний напрямок
![Посмішка :)](https://shpryha.te.ua/Smileys/new/smiley.gif)
), друге - таблички з назвою вулиці - Октябрьская, третє - як Руслан запитав прохожих, куди нам їхати, то вуйко відповів - "А ви што, нє мєсниє?".
![](https://lh5.googleusercontent.com/-ZMi56DAqOD0/T_iaG6Ux_fI/AAAAAAAAMnk/PQAmjgqag-M/s903/DSC_6430.JPG)
З харчуванням біля санаторіїв взагалі кояться якісь чудеса: є кафе, яке на кожному стовпі розрекламоване, але їсти в ньому не можна, бо то тільки для тих, хто в цьому санаторії проживає. Є інше кафе, але там можна їсти лише після 15:00, іто не ті страви, що дають відпочиваючим, а таке враження, що якісь залишки за дикими цінами... Магазин знайти, і в ньому щось їстівне купити - то Скіфське золото можна швидше знайти. Але добре, що Ліда з нами все-таки поїхала, і, як справжня господиня, попіклувалася про харчування, за що їй ВЕЛИЧЕЗНЕ Дякую.
![](https://lh4.googleusercontent.com/-EEFjqvwgFIc/T_iaqP8j_FI/AAAAAAAAMr8/t8w7IOm5omk/s903/DSC_6466.JPG)
По дорозі назад, як почало сутеніти, я трохи хвилювався, як водії поставляться до нашої колони, чи не будуть підрізати і сигналити в спину. Але після ввімкнення новенького заднього ліхтарика, сталося якесь чудо - всі автомобілі тримась до нас на відстані, не ближче ніж 10 метрів, а обганяли лише по зустрічній смузі. За кілька кілометрів Руслан трішки відстав, і я його обігнав, але метрів через 200 він попросив, що я став в хвіст колони, бо за мною неможливо їхати, так блималка світить... Тоді ми зрозуміли, чому водії були такі чемні, просто нас було видно за кілометр
![Посмішка :)](https://shpryha.te.ua/Smileys/new/smiley.gif)
Мені також цікаво почитати, як Worm добрався до Тернополя, оскільки спека була серйозна...
Загалом поїздка дуже сподобалась: дорога дуже мальовнича, "водоспад" - цікавий, природа - прекрасна. Ну і компанія просто суперова зібралась.
![](https://lh5.googleusercontent.com/-NSbrJEz9Boc/T_iawoZmrmI/AAAAAAAAMs4/DZ7POeQuvpY/s1120/DSC_6473.JPG)
ТУТ трек нашого маршруту, але висоти ще не порахувались. Думаю, як підрахуються - тоді буде цікаво глянути, як ми спочатку набирали, а потім скидали по 100 метрів...
УПД.
ТУТ трек з профілем висот.