Розкажу одну ситуацію, що трапилась зі мною десь 5-7 років тому.
Жив ще тоді на бамі, Володимира Великого, йшов з дому на зупинку, потрібно було в центр з'їздити. Дійшовши до церкви с.Петра, на узбіччі біля тротуару, лежав чоловік, років так 50. Я підійшов і він попросив помогти йому дійти до дому, я поміг. По дорозі він розповів, що все життя займався спортом, а не так як зараз більшість сидить перед моніторами по цілими днями. І от йдемо ми так, він ледве ноги перебирає(наперед скажу, що від нього алкоголем не було чути) і він проклинає своє життя, те що стільки часу присвятив цьому спорту, і тепер навіть сам не в змозі ходити. От така сумна історія((