Тема: Нирків-Бучач-Зарваниця-Тернопіль  (Прочитано 3916 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.


Offline Vintage

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 1131
  • Карма: +26/-5
  • Стать: Чоловіча
  • Ardis Slavytich - звірюка, Giant Yukon Disc
    • Перегляд профілю
« : 30.09.2011, 07:55:42 »
 Привіт народ! От пишу як обіцявся звіт з поїздки Нирків-Бучач-Зарваниця-Тернопіль, але одразу корегую на Чернівці-Нирків-Рукомиш-Тернопіль оскільки ми цього року в Зарваниці були і вдруге не дуже хотілось через те маршрут подовжувати.
 Показник одометра (з Чернівців) - 205 км, середня швидкість - 16,5 км/год
 В Чернівці прибули об 10:30, а вже в 11:00 керовані провідником (Богданом) по його рідному місту ми їхали його вулицями до історико-культурних пам'яток. Пообідали неподалік міської ратуші у столовій. І хоч побули довше ніж було заплановано, всього ми так і не побачили - стимул на ще одну подібну поїздку. Близько 14-ої години виїхали в напрямку Мамаївці - Кіцмань ... Перед Дністром звернули у с. Хрещатик там Свято-Іоанно-Богословський чоловічий монастир. Повернувшись на трасу зрозуміли що пора запастись водою і чимскоріш знайти місце на нічліг. Світлини - https://picasaweb.google.com/Vintage595/1?authuser=0&authkey=Gv1sRgCJiyl6SdnpyZOA&feat=directlink
 Переночували у с. Торське що неподалік від Ниркова. Зранку поснідавши рибними консервами, купленими напередодні, ми вирушили з Торського у с нагоряни, то був останній населений пункт на шляху, до Джуринського водопаду. Але виявилось що у мене пробита камера у задньому колесі - довелось зробити позапланову зупинку. Розбортовуючи колесо, я ввважав що пробій викликала колючка рослинного походження про що і Стєчкін мені казав. Але виявилось що то був малесенький гострий камінець, що проник в покришку (вона у мене не зовсім нова і зовсім неякісна), повністю її прорізав і дістався до камери! Отже після ремонту ми все-таки проіхали с. Нагоряни і пперед Нирковим звернули на водопад.
 На наше здивування виявилось що підприємливі люди і тут на вї'зді поставили шлагбаум (натягнутий ланцюг) і косять з людей бабосики. Але ж нас роверистів то не стосується, і я застосувавши цегляну морду лиця поїхав, обїжджаючи той блок-пост збоку, з думкою нехай щось спробує з мене щось стягнути!!! Стєчкін навздогін мені ще крикнув щось типу що з нас не повинні збирати кошти бо ми наче більше стосуємось до піших людей. Але ми проїхали не затративши жодного національного юаня, більше того як повертались назаз, той чел. що збирає гроші - опустив ланц щоб Стєчкін собі нормально проїхав, я  того всього не бачив бо вже кілька хвилин ласував яблуками що ще не попадали з дерев неподалік. Спускаючись ворожою до наших роверів дорогою до водопаду, я ще подумав що тут рай для двохпідвісів, а мені на жосткому та ще й навантаженому "тєжкому шоссері" хіба - передню втулку розбивати. Вже внизу помітили що люди зробили ставок, на якому було кілька рибалок. Коло самого водопаду було малолюдно лише якась наречена з фотографом робили фотосесію і коло самого водопаду сиділи якісь сороміцькі дівчата, які поспішно віддалились побачивши що я починаю оголятись для купання. Тут і Стєчкін доїхав таки, я зрадів що хоть хтось мене зазнимкує. Але моменти коли я занурювався у потужний та крижаний струмінь падаючої води, Стєчкін таки прогавив бо на протилежному березі було дві пари молодих людей. Зараз пишу оце і шкодую що поліз у крижану воду бо від наступного ранку і досі я - відчуваю біль у правому коліні що заважає мені рівно ходити і ефективно педалювати. Та менше з тим, вже обтираючись рушником я зрозумів що отримав величезний заряд бадьорості та позитиву! Світлини https://picasaweb.google.com/Vintage595/2?authuser=0&authkey=Gv1sRgCKKxopCPjb2EnwE&feat=directlink
  Після Ниркова вирішили не вертатись майже до траси у с. Товсте, а розпитавши дорогу, поїхали польовою дорогою навпростець, і виграли бо, скоротили значно шлях і виїхали у с. Поділля! Потім села Кошилівці, Новосілка (перед нею спинялись на обід) і, наша наступна мета - Язлівець! Не буду багатослівним, скажу коротко, там ми провели - півтора години! Висновки - робіть самі. Світлини https://picasaweb.google.com/Vintage595/3?authuser=0&authkey=Gv1sRgCL-O6MabpN779QE&feat=directlink
  Далі дорога вела нас до Рукомиша де у церкві св. Онуфрія є скульптура св. Онуфрія роботи самого Йогана-Георга Пінзеля та травертинові скелі з цікавим печерним комплексом. Що там казати то треба побути, відчути - листайте світлини! https://picasaweb.google.com/Vintage595/4?authuser=0&authkey=Gv1sRgCJnA6PPhl-XnxgE&feat=directlink
  Там же повечеряли і заночували у святому місці, а зранку - на Тернопіль!


Offline Ruslan 75

  • Головний модератор
  • Ветеран
  • *
  • Повідомлень: 824
  • Карма: +45/-7
  • Добра людина
    • Перегляд профілю
« Reply #1 : 30.09.2011, 10:26:40 »
Віталя класно написав! і фотки теж нормальні!
Операція "Квадрокоптер"!