Захтілося вставити і своїх 5 коп.
Як-не-як є трошки досвіду їзди велосипедом по вулицях Лондона.
Як буває у всіх випадках є плюси і мінуси.
Плюси:
Велосипедистів тут поважають, є велодоріжки суто для велосипедистів, а є і комбіновані - для пішоходів і велосипедистів, у таких випадках вказується, що існує пріоритет, як правило, для пішоходів. Але якщо ви їдете і посигналите дзвоником (так! на нього тут реагують), то люди заметушаться і радо вас пропустять, навіть ті, що колясочками із дітьми - теж пропустять.
Якщо нема зеленої - роверової - розмітки, то можна просто їхати скраю, вас обов"язково пильнуватимуть водії. Хіба з фурами важко, бо можуть елементарно не помітити.
Велосипедист і мотоцикліст (і таксист на авто) має право їхати і червоною смугою, призначеною лише для міських автобусів. Якщо ви будете повзти по червоній і затримувати автобус позаду, то він так і буде їхати у вашому темпі позаду. Він не буде сигналити вам і матюкати крізь прочинену кватирку і жестикулювати. При нагоді він вас, звісно об"їде і обжене, якщо буде як.
Водії авто, за дуже рідкісними вийнятками, тут наче змагаються не хто проскочить першим, а хто кого пропустить першим. Так і з велосипедистом - пригальмують, пропустять. Щоб сигналили вам - теж дуже рідко. Треба або реально порушити правила, або реально тупити на дорозі.
Велосипедом дійсно зручно пересуватися по місту. Особливо у межах свого району, де часто буваєш у справах. Ним ще добираються від дому до станцій метро чи автобусних станцій, де потім залишають на велостоянці, а подорож продовжують далі вже громадським транспортом. Хоча є станції без ескалаторів, куди можна зайти із велосипедом і потім взяти у вагон потяга. У метро теж можна взяти велосипед але лише складний.
Літом не паришся у транспорті. На тебе не діють затори на дорогах. Економія на вартості проїзду, а вона тут дуже відчутна.
Влада міста заохочує людей користуватися велосипедами, особливо для частих і коротких мандрівок і особливо у центральній, найбільш завантаженій, частині населеного пункту. Звісно при цьому створюють умови. На порталі міського транспорту є велорозділ. Вам безкоштовно можуть вислати карти із веломаршрутами Лондона. Організовуються і проводяться велозаходи. Тренінги для нубів. Поїздки із інструктором. Безкоштовні техогляди.
Мінуси:
Оскільки велодоріжки прокладені проїжджою частиною, то на них також діють світлофори. А їх тут дуже багато. Відповідно мені не дуже цікаво так їздити. Може хто пересувається по місту за покупками чи ще по яких справах, то їм і проконає. Особисто для мене нецікаво їздити велодоріжками. Хіба один раз. Ліпше порозсікати у безлюдних місцях без світлофорів.
Велосипеди тупо крадуть. Якщо не можуть нічого відкрутити, то гнуть. Часто бачив на власні очі як міниться велосипед залишений припнятим коло плоту, скажімо, навпроти центрального входу до станції метро, де і камери встановлені. Спочатку зникає сідло, колеса, багажник, болотники. І так далі. Аж коли ідеш через якийсь час і є лише рама, припнята до труби тросом чи ланцом чи дугою - те, що не розкручується. Ну і ланцюг, бо він нерознімний.
Іноді на очі потрапляла статистика скільки гине велосипедістів у місті за рік. Цифр вже не пригадаю, але як для кількамільйонного міста небагато. Головна причина - фури. І ще був вражений випадками забивання пішоходів на смерть велосипедистами.
Очевидно, є відстані, які нерезонно долати щодня на велосипеді.
Додатково:
Є ще прокат. Головно у центральній частині міста і поволі просувається вглиб. Але я ним не користувався.
А на рахунок культури і поваги одне до одного на дорогах, то нам тре рости і рости. Але це залежить від кожного зокрема. Тому варто все починати із себе.
У нас, звикло, влада мало щось робила дійсно для людей. Якщо є якісь наміри, то їх звісно треба вітати. Аби ще й звершення якісь за ними були. Наше місто не таке вже й велике. Досить зручне для проживання. Його за 20 років незалежності можна було "вилизати" так, щоб і нам ще ліпше жилося, і щоб закордонні гості могли заглянути, і в тому числі велотуристи. Люди платять податки і були б втішені бачити, що щось зроблено на ті гроші і для них. А не взнавати про чергові відкати, зроблені на реалізації чергового соціального проекту у місті.
P.S.
Іноді той постсовок українських міст просто спричиняє когнітивний дисонанс. Бачили б ви, як виглядали міста Західної України до приходу совєтів і до війни.