Виїхали з Віталікам Вінтажем дізелем Терн-Заліщики о 7:45 у пятницю 25 березня.
Доїхали до ст.Гадинківці - перед-передостанньою перед Чортковом біля 10 ранку.
Погода була просто райска - сонце+попутний вітер і ми легенько покотили на К-Под.
я звернув увагу на два циліндричної форми об"єкти замотані газетою і прикріплені до багажніка Віталика і спитав, шо то воно є?
виявилося шо то є порожні пластикові пляшки під воду, а газетою вони замотані бо маюить негарний вигляд.
Довелося нагадувати, шо всі порожні пляшки мають негарний вигляд, навіть в газету замотані...
за пару ходин доїхали до мельниці-Подільської і зупинилися там біля біля першого прод.мага "Вікторія". рівно 40 км.
потім поїхали пофоткалися біля вежі і на розвалиних замку, виїхали за місто і стали на обід.
Смачно, не спеша і с задоволенням поїли сало з хлібом, спечені мамою Віталіка пиріжки з картоплею, шоколадні батончики, попили чай-каву і легенько покотили далі.
В мене злосно не переходив ланцюг на 44 зуба спереду і довелося тягтися на 34.
дуже шкодував що не взяв шорти чи велотруси - сонце палило не по дєтскі.
В Камянці були на фортеці в 16 годин, проїхавши рівно 80 км.
Потім проїхали ще 18 км і зупинилися на ніч в полі за смугою захисної лісополоси.
Повечеряли макаронами з бичками (хотіли баночку від бичків заначити і подарувати Тедові на 31 рік, але вирішили його не розбещувати цінними подарунками... а почекати, коли в нього прокинеться такий атавізм який в Віталіка і мене називається совістю і він нарешті проставить сідничний м'яз)
Дописано : 27.03.2011, 22:56:54
ніч проспали прекрасно, зварили і доїли решту макаронів з другою банкою бичків (Тед мовчи!!!) і поїхали в Хотин.
Віталік почав апелювати на предмет пошуку гарної дівки, на що я резонно відповів шо всі негритянки лишилися в Тернополі
В хотині в Фортеці пообідали в шинку борщем і варениками з сиром, а я ще додатково відновив здоров"я львівською мінералкою 1715.
Після чого Віталік пішов шукати поліетіленовий пакет, який він навмисно скинув з фортечного муру, щоб мати привід не рушати разом зі мном на сексуальні здобутки, а я таки нарив угрупування з трьох незаангажованих дівок: брюнетка + білявка + третя мала сраку не менше метра в попереку і я зразу зацінив, шо там тільки сама та срака важить як я весь + мій ровер + мій баул + мій рюкзак.
короче на всі мої спроби домагань, які на початковому етапі полягали в пропозиції разом сфоткатися, дівки послали мене йти за колегою, тобто Віталіком, який шукав під муром поліетіленовий пакет.
десь по першій ми рушили з Хотина і зупинилися на обід в лісі збоку від Іване-Пусте. Поїли хліб, сало, цибульку, цукерки, печенько, попили чай/каву - налилися шо називається під корок і рушили до Борщова.
Тре відзначити, шо в суботу було значно холодніше, коли їхали до Мельниці-Подільської дув зустрічний вітер, а після обіду ще почав крапати дощик.
Мене то мало хвилювало - я мав костюм з гортексу і намокли тільки ноги в кросовках, а Віталік замок сильніше і почав штовхати ідею, шо тре шукати споруду з дахом, де б ми переночували і просушилися. Я з хліборобською прямотою пообіцяв внести в статут АВТ пункт, що без губозакаточногол девайса виїзд на ровері забороняється.
Тим часом ми приїхали в Кривче, а там попри дорогу стоять дві вежі, які залишилися від якоїсь старовинної фортеці. В першу вежу вхід ми не найшли, а в другій вхід був на висоті десь біля 3-х метрів на землею. Перший вліз по стіні я, потім затягли ровери і речі, потім вліз Віталік. Розстелили поліетілен, шо я взяв під намет, кинули на нього спальники, вечерю робити залінилися і завалилися спати. навіть дощ на дворі скінчився.