Тема: 28-29 серпня 2010: Медобори  (Прочитано 6950 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.


Offline xlibes

  • Качка - то мій тотем
  • Модератор
  • Ветеран
  • *
  • Повідомлень: 100629
  • Карма: +19/-0
  • Стать: Чоловіча
  • Качка - то є бажане перевтілення у сансарі
    • Перегляд профілю
    • http://picasaweb.google.com/xlibes/
« : 29.08.2010, 22:24:00 »
Наразі тільки суха статистика:

виїзд із Тернополя - 28.08.2010 о 7:30
повернення - 29.08.2010 о 18:20

Загалом проїхали 164 км

першого дня - 88 км
наступного - 76 км

Складом в чотири учасники:

1) Dreamland (Олег)
2) CoRack (Василь)
3) Vintage (Віталій)
4) xlibes (Славко)



Далі буде...

Дописано : 30.08.2010, 01:27:01
Фото:

http://picasaweb.google.co.uk/shpryha/082829_2010_Medobory#
« Останнє редагування: 30.08.2010, 01:27:03 від xlibes »
В наступному житті певно буду качкою...

Offline teodor4ik

  • Кшатрій
  • Ветеран
  • ***
  • Повідомлень: 4812
  • Карма: +173/-13
  • Стать: Чоловіча
  • крокодил, carrera-banshee, спеш-enduro, аркус
    • Перегляд профілю
« Reply #1 : 30.08.2010, 02:02:51 »
спорим вінтажа загнали? :D

Offline Vintage

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 1131
  • Карма: +26/-5
  • Стать: Чоловіча
  • Ardis Slavytich - звірюка, Giant Yukon Disc
    • Перегляд профілю
« Reply #2 : 30.08.2010, 08:04:18 »
спорим вінтажа загнали? :D
Ага дзуськи  *kachok* , не такі страшні поїздки в стилі "Dreamland-CoRack" як їх малюють. Хочеш, зможеш мене на ровері побачити через 40 хв біля "Універсаму" коли я буду мчати на роботу  :D
« Останнє редагування: 30.08.2010, 18:06:29 від Vintage »

Offline Erazel I-st

  • Головний модератор
  • Ветеран
  • *
  • Повідомлень: 6615
  • Карма: +63/-18
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
    • Erazelium
« Reply #3 : 30.08.2010, 09:51:17 »
Ви звали? Я прийшов. Помріть же флудерасти.

Offline Dreamland

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 1382
  • Карма: +11/-1
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
« Reply #4 : 30.08.2010, 09:56:52 »
Нарешті Разель акцентував увагу на фотках де ми купаємося
ми так на це чекали... смакували в поїздці обговорення того що Разель буде не байдужий до цих фоток... Чим би дитина не бавилася - аби не плакала...

Offline Erazel I-st

  • Головний модератор
  • Ветеран
  • *
  • Повідомлень: 6615
  • Карма: +63/-18
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
    • Erazelium
« Reply #5 : 30.08.2010, 10:09:54 »
Ну щоб потім Тед не втирав що я єдиний тут "звізда еротичного жанру"  :)
Ви звали? Я прийшов. Помріть же флудерасти.

Offline xlibes

  • Качка - то мій тотем
  • Модератор
  • Ветеран
  • *
  • Повідомлень: 100629
  • Карма: +19/-0
  • Стать: Чоловіча
  • Качка - то є бажане перевтілення у сансарі
    • Перегляд профілю
    • http://picasaweb.google.com/xlibes/
« Reply #6 : 30.08.2010, 12:39:30 »
День 1

В мене все почалося із раннього пробудження від сильного дощу із вітром. Зразу подумалося щоб все не накрилося. Але, оскільки, перед тим було вирішено їхати будь-що, я ліг досипати, бо ще було зарано.

Коли вже заспівав будильник дощу не було. Втішений цим, я швидко зібрався, поснідав і виїхав на місце збору – коло заправки біля кільця на Збаразькому повороті. Приїхав перший і, злегка стурбовано, виглядав решту учасників. Через кілька хвилин намалювався на горизонті Віталік-Vintage. Ще згодом Васька-CoRack, а за ним Олько-Dreamland. За той час встигло розхмаритися і почало оптимістично світити сонце.

Підкачуємо колеса, кому тре. Перепаковуюся і віддаю Олегові казанок. Вантажу в мене не аж-аж але стан заднього колеса заставляє хвилюватися і тривожно очікувати проколу. Плюс працює тільки одне заднє гальмо.

7:30, сідаємо по конях і крутимо. Спочатку мені йде важко, тре вкрутитися. Не знаю як там іншим було. Смиківці, Великі Бірки. Чую гарний пшик і моє заднє колесо спускається. Добре що поруч тримався CoRack, який мав поклейку, бо не довелося двом попереду повертатися до нас. Швидко виймаю пробиту камеру. В мене в одному місці надірваний скат, тому пробитися, то була лише справа часу. Прокол звісно стався саме у тому місці. Клеїмо великою латку ската із середини. Далі я з іншою камерою збираю колесо, а Васька тим часом заклеює пробиту камеру.

Наздоганяємо решту і їдемо далі. Я трохи спішив коли закладав ската на обід, тому скоро помітив, що не фен-шуй. Спинився докачати колесо і побачив, що камера виглядає в одному місці між покришкою і ободом. Хлопці кажуть, що я кадр. Я ж спускаю колесо і поправляю. Накачую назад. Нарешті знов їдемо.

Малий Ходачків. Десь тут мені закортіло уточнити в Олега, який на нині кілометраж. Під’їхав заблизько і зачепив його, злегка врізавшись. На швидкості все сталося якось швидко, його велосипед втратив рівновагу і він впав. Не скажу як сильно він довбанувся, але зовні великих ушкоджень не було видно. Правда Васька обробив лікоть перекисом водню.

Мені було якось неприємно, що так сталося через мене, і далі вже був обережніший, не під’їжджав заблизько.

Панасівка, Колодіївка, Скалат. Спинилися коло фортеці. Пару знимок і до магазину за водичкою. Їдем далі. Своїм виглядом і баулами привертаємо увагу тубільців. Йдем непогано. Подолано 32,42 км із середньою швидкістю 23 км/год.

Криве, Зарубинці, Гримайлів. Повертаємо на другорядну дорогу і прямуємо в сторону Вікна. Дорога із щебеню, мокрий грунт. Їду останній, замикаю групу. Попереду Віталік. Раптом  на легкому спуску його колесо послизнулося і ровер пішов боком. Я, хоч і їхав на певній дистанції, одним гальмом не встигаю загальмувати. Об’їхати не годен. Врізався у бік лежачого Віталіка. Він скоро встає, каже, що все добре, і їдемо далі.

Ожини при дорозі всіх спинили. Почали перекушувати хто як. Знов їдемо. Повертаємо в сторону заповідника. Лишаємо велосипеди внизу і деремося на Назарову гору. Там легкий перекус. Фотографуємося. Злазимо вниз. Повертаємося назад трохи і повертаємо ліворуч у сторону Вікна.

Очікувана зупинка коло карстових озерець. Вода блакитна і холодна. Манила. Не дивно, що Олег і Василь вирішили покупатися. Оскільки не було ні плавок, ні рушників, то купалися голяка, а потім сохли на сонці.

Посохли, пофотографувалися і поїхали. Виїхали за Вікно. Звірилися провсяк із картою. Рельєф щоразу стає більш горбистим. Дорога до Красного лежить через заповідник. Дерева нагнуті низько над дорогою, світло навіть не пробивається. Гарно їхати під зеленим навісом.

Далі Волиця і Калагарівка і ми на колишній межі між Заходом і Сходом - на річці Збруч. Там далі вже Хмельницька область і Сатанів. Пару світлин на мосту і їдемо вглиб міста, до магазину. Закуповуємо решту провізії і виїжджаємо в сторону санаторію.

Час уже був обідній, тому стаємо в першому ліпшому лісі і обідаємо тим, що полишалося з дому. Розглядаємо карти, пробуємо уточнити маршрут. Якраз намотано 73 км. Середня швидкість вже менша – 18,5 км/год.

15:40, знімаємося і їдемо далі. Біля санаторію перепитуємо дорогу на Кринцилів. Все вірно – повернути ліворуч і біля озера догори. Багато спусків. З одними гальмами зле. Але якось їду. Далі знов під горбок і ми в селі. Он дорога до річки, через міст і там вже Крутилів.

Там нас чекає екологічна стежка. Але ми собі думаємо, що легко дамо з нею ради, тому спочатку пробуємо знайти «Штольню». Нажаль, місцеві про це місце нічого не знають. Петляємо, микаємося якось самі, але ніц не знаходимо. Певно не там шукаємо.

Повертаємося в Крутилів і думаємо проїхати вже ту стежку. Схемка каже, що все просто і поруч. Але масштабу ми не уявили, плюс поїхали не туди і добряче лісом поблудили. Але ліс був файний. Тільки як верталися назад, на вихідну позицію, було знов багато спусків. Мені набридло бути камікадзе на одному задньому гальмі, забираю в Олега тросик і налагоджуємо переднє гальмо. Сила. Яке то щастя – мати гальма. Але зате відмовив велокомп – по батарейці.

Далі уточнюємо маршрут і вирішуємо стати спершу на нічліг, а потім полазити і дослідити околиці. Націлилися на джерела. Знов трохи промахнулися. І у CoRack’а пробилося після лісу колесо. Поки вони з Віталіком майструють я трохи фотографую, а Олег шукає воду.

Вода була поруч, наповнили всю тару, що мали. Пробуємо дослідити маршрут, яким маємо завтра вертатися – стежку над Збручем на гору Бохит. Стежка виявилася крутою. Місцями важко пройти, не те що проїхати. Перейшлися сотню-другу метрів і вернулися назад. Лишаємо на завтра.

Трохи вертаємо назад. Момент невизначеності. Де би то стати на нічліг. Там за волого, бо близько вода. Там заблизько до дороги. Там задалеко до лісу і води. Беру ініціативу у свої руки і кажу: «Он, коло того дерева!» Бо вже темніє і хочеться десь впасти.

Трохи петляємо людськими городами і ми вже коло того дерева – напівсухої верби. Трава трохи зависока але можна витоптати. Мурашників стирчить із землі забагато але можна вмостити палатки. Все впали. Ровери сперли до дерева, розвантажили, розпаковуємося.

Смішно сказати але я ще жодного разу не розкладав палатки. Тому взявся за це діло. Олег давав поради і розпаковував свій баул. Василь розпаковував своє, а потім розкладав палатку. Віталік взявся зробити всім чаю перед вечерею на своєму газовому пальнику.

Косо-криво напнув палатку. Так нічо. Стоїть. Взявся стругати салат. Василь почав ладувати керосиновий пальник, де мала готуватися гречка. Решта пили чай із печивом. Керосинка не хтіла чомусь горіти. Вирішили палити багаття. Все ж таки ми не в заповіднику, а на чиємусь городі. Олег і Віталій побігли по дрова. Я почав на розпал ламати тонкі патички із тої верби.

Складені дрова, политі керосином, зайнялися миттю. Рогачів не було, то вчепили казан на патик і тримали його удвох над вогнем. По черзі. Вода закипіла швидко. Каша скоро зварилася. Замішали її з бичками у томаті, розкинули по мисках і змолотили із салатом. Прибрали наїдки, ще раз чаю і спати.

Домовилися встати о 7:00. Я першим поліз у нашу палатку. “Приємна” несподіванка – каремат лежить не на рівному. Мурашники меншого розміру піді мною. Пофіг. Роздягаюся, залажу у спальник. Наставляю будильник. Вибираю більш-менш зручну позу і відклюк. 
В наступному житті певно буду качкою...

Offline worm

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 533
  • Карма: +15/-1
  • Стать: Чоловіча
  • Raspberry
    • Перегляд профілю
    • worm.te.ua
« Reply #7 : 30.08.2010, 13:50:35 »
Красивий звіт за перший день )))). Ждемс коли ти прокинешся на мурашнику  :)

Offline Віталько

  • Кшатрій
  • Ветеран
  • ***
  • Повідомлень: 2179
  • Карма: +3/-2
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
« Reply #8 : 30.08.2010, 16:26:15 »
Ковтнув слину...

Offline Oleg

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 805
  • Карма: +18/-4
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
« Reply #9 : 30.08.2010, 16:41:22 »
так, перший деньок цікавий, що було наступного? ждьомс))
життя - це рух
рух - це життя

Offline xlibes

  • Качка - то мій тотем
  • Модератор
  • Ветеран
  • *
  • Повідомлень: 100629
  • Карма: +19/-0
  • Стать: Чоловіча
  • Качка - то є бажане перевтілення у сансарі
    • Перегляд профілю
    • http://picasaweb.google.com/xlibes/
« Reply #10 : 06.09.2010, 14:00:56 »
День 2

Він почався задовго до початку. Прокинувся посеред ночі від того, що було гаряче. На тих мурашниках, як виявилося, до дідька незручно лежати. І я у слизькому спальнику все скочувався на карематі вниз. Але ще так сталося, що замок опинився не збоку, а піді мною. І я не міг розкритися. Пововтузився і забив. Ліг далі.

Потім вже пішов дощ. Почав шарудіти краплями по траві і тенті. Він був не сильний зате затяжний. І знов не давав спати. Ще десь поруч проїхав віз, запряжений кіньми. Почало світати. Я намацав блискавку замка і розсунув спальник. До будильника лишалися лічені хвилини і він не забарився пропищати о 6:45.

Проте ніхто і вухом не ворухнув. Домовилися ніжитися в мішках і вже коло 7:00 вилазити. Але і в означений час всі прожогом не вискочили із наметів. Розсунув дверцята і висунув голову. Надворі сіро, мокро і незатишно. Помалу вдягаюся, взуваюся і вилажу. Накидаю куртку і капюшон. Захотів зазнимкувати нашу стоянку, поки не склалися. Почав чалапати високою травою і ходити довкола наметів. Це насторожило хлопців із сусідньої палатки і вони перепитали чи то, бува, не я.

Потім босоніж із намету вийшов Віталік і почав розігрівати на пальнику рештки вчорашнього чаю. Він захтів зменшити концентрацію чифіру водою але вся сатанівська вода, набрана у Сатанові, за ніч перетворилася на смолу.

Потім із намету під дрібний холодний душ в одних трусах вийшов Василь. А потім і Олег зі свого. Попили чаю із печивом. І поставили варити макарони. За той час пакувалися, змотували каремати, спальні мішки. Я знов взявся стругати салат.

Зварилися макарони, заправили їх двома банками сардин. Розкинули у миски. Взяли салату і давай рубати. Варто сказати, що макаронів було дуже багато. Тому була добавка і то не одна. Потім ішло миття посуду і прибирання решти їдла. За тим вже взялися до наметів.

Після першого напинання намету я мав змогу і вперше його змотати. Верхній тент був мокрий, а нижній лише вологий. Волога – то зайва вага. Тому, як тільки дощ перестав і почало з-за сірих хмар пробиватися мутне сонячне проміння, ми взялися до просушування верхніх тентів.

Я спершу склав внутрішній, сухіший. А потім на сухе місце на траві, де стояла палатка, поклав верх. Але він не дуже сохнув. Довелося помагати. Обмотався ним, як плащ-палаткою, і трусив-махав у різні боки. Трохи помогло. Але вдома всерівно просушу.

Помалу всі бебехи, із якими ми приїхали, почали чіпатися назад на багажники велосипедів. Я досушив і скрутив всі причандали палатки. Потім до свого намету взялися Віталій і Василь. Енергійно струшували верхню частину намету від густих і крупних капель, які розліталися гарними бризками.

Ми ще не знялися із стоянки але вже знали як поїдемо назад. Бо туди ми приїхали однією дорогою, а назад мали повертатися іншою, через Хоростків. Ще звечора ми дослідили трохи ту стежку на Збручем, яка вела до гори Бохит. Вона ішла над самісіньким берегом і виглядала обривистою. Ми собі подумали і вирішили прийняти рішення зранку. Заодно мали відвідати всі цікавинки «Екологічної стежки»: печеру відлюдника і “Перлину”, частину рукотворного валу і Сліпий яр.

А зранку впав дощ і вніс свої корективи. Дертися мокрими стежками вже не випадало. Плюс більше часу зайняв ранковий збір. Бо не сильно вже спішилося, із палаток важко вилазилося. Ну бо просто чекалося завершення дощу.

Тож в 11:00 ми тільки виїхали. Але спершу завернули ще раз до джерел, поповнити запаси води. Просто на дорогу і щоб мати на обід із чого зварити чай. Це зайняло ще 15 хвилин.

Їдемо реверсом. Тією ж дорогою. Все, що минали вчора, зустрічаємо нині ще раз. Спершу покидаємо Крутилів, Кринцилів. Минаємо санаторій. Все, що вчора ще виглядало нам спусками, нині перетворилося на підйоми. Але не такі вони вже і страшні. Правда на них добряче загріваюся. Тому знімаю веломайку на довгий рукав. Та на спуску почали проймати дрижаки, спиняюся і вдягаю її назад.

Після гарного спуску потрапляємо в Сатанів. Я їхав позаду, то спинився зазняти в’їзну браму. Їду далі, а хлопці чекають на мене із іншого боку, в її дворі. Йдемо там все оглядаємо, залізаємо куди годні. Фотографую.

У дворі на залізному дроті совав ланцюгом прикутий пес. Але я його щось не помітив і підійшов заблизько. Він як за мною скочив, то зірвав ланцюга з того дроту і тепер міг іти куди завгодно. Від такого несподіваного звільнення він різко втратив інтерес до нас і побіг собі гуляти. Туди-сюди і 30 хвилин минуло. Треба їхати далі. На годиннику 12:30.

Час ніби вже обідній але багаторазові порції вранішніх макаронів тримають ще добряче. Тому вирішуємо на запасених калоріях крути якомога далі, а потім вже десь зупинитися на обід.

Калагарівка, Волиця, Красне. Підйом-спуск і ми перед Вікном. На годиннику 14:00. Непоганий час для обіду. Стаємо у лісі. Виймаємо, що не доїли. Кип’ятимо воду на чай із свіжо зібраних трав і решти заварки. Я виймаю припасену консервну банку із вареною квасолею у томаті.

Ділимо печиво на всіх. По пару ложок квасолі. Запиваємо чаєм. Посиділи непогано. 15:15, треба їхати далі.

Вікно, Гримайлів, Зарубинці, Криве. 16:15, в’їжджаємо у Скалат. Дощ ще дорогою де-не-де крапів але вже не падав.

Новосілка, Колодіївка, Панасівка. Зупиняємося, щоб підтягнулися всі. П’ємо воду. Їмо цукерки. Трохи стоїмо.

Темп їзди не надто високий, бо увесь час зустрічний або бічний вітер. Але й особливо спішити нема куди. Віталій на «тяжкому шосері» дуже легко йшов. Попереду усіх. Давалися в знаки менший багаж, який ще й до того не випирав по боках і не створював парусності, і надовбані повітрям тверді колеса. Ми з Ваською переважно трималися поруч. А Олег неспішно смакував крутіння педалей відчутно позаду. Видно притирався до нового сідла.

Ще мене всю дорогу турбувало заднє колесо, яке товкло гулею по асфальті. Але на диво їхав добре.

Всі налаштувалися потрапити у Тернопіль до 18:00. Тож крутили далі.

17:25 – Малий Ходачків. Далі об’їзною минаємо Великі Бірки і скоро Смиківці. Перед самим Тернополем Віталік заагітував всіх поїхати польової дорогою на Байківці. То звернули праворуч із траси. Ще пару хвилину і ми вже в Тернополі. Майже «встигли», якраз 18:20.

На вулиці Корольова прощаємося з Віталіком. Забираю дорогою в Олька казанок. Їдемо по Стуса на Київську. Тут вже ми всі прощаємося і їдемо кожен у свою сторону. Дякуємо одне одному за покотеньку і пригоду.

У східному напрямку і далі за Вікном я ще не бував, то, як на мене, вийшла непогана самостійна розвідка. Блудили достатньо, хоч і мали карту. Всього запланованого не знайшли і не побачили. Запланований маршрут не виконали. Тому є нагода ще раз сюди повернутися, бо місця тут казкові. Можливо вже із кимось, хто тут бував раніше. Або знов спробувати віднайти все самим. Так і цікавіше.
« Останнє редагування: 06.09.2010, 14:08:10 від xlibes »
В наступному житті певно буду качкою...

Offline worm

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 533
  • Карма: +15/-1
  • Стать: Чоловіча
  • Raspberry
    • Перегляд профілю
    • worm.te.ua
« Reply #11 : 06.09.2010, 14:38:34 »
2 день  також дуже гарно відзвітував )))
Таке враження що тільки і зіймаєшся написанням звітів )))

Offline andriy

  • Старожил
  • ****
  • Повідомлень: 253
  • Карма: +0/-0
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
« Reply #12 : 06.09.2010, 16:46:00 »
обов'язково, сподіваюсь наступного року не буду мати влітку каторги і приєднаюсь.
Вчуся їздити на ровері.

Offline Vintage

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 1131
  • Карма: +26/-5
  • Стать: Чоловіча
  • Ardis Slavytich - звірюка, Giant Yukon Disc
    • Перегляд профілю
« Reply #13 : 06.09.2010, 19:58:34 »
Забув ще приписати, що коли ми обідали перед с. Вікно, при одному із в'їздів у заповідник Медобори, окрім квасолі, чаю та печива були ще по куску плавленого сиру і основна з квасолею страва - мюслі з соком/чаєм, якими нас люб'язно почастував Василь!

Offline xlibes

  • Качка - то мій тотем
  • Модератор
  • Ветеран
  • *
  • Повідомлень: 100629
  • Карма: +19/-0
  • Стать: Чоловіча
  • Качка - то є бажане перевтілення у сансарі
    • Перегляд профілю
    • http://picasaweb.google.com/xlibes/
« Reply #14 : 06.09.2010, 23:13:07 »
О, точно! Дякую. Бо так і муляло, що щось там не то було. Але не було кого перепитати у той момент.
В наступному житті певно буду качкою...