Тема: Вибір ровера - Сповідь сітібайкера  (Прочитано 3982 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.


Offline teodor4ik

  • Модератор
  • Ветеран
  • *
  • Повідомлень: 4812
  • Карма: +173/-13
  • Стать: Чоловіча
  • крокодил, carrera-banshee, спеш-enduro, аркус
    • Перегляд профілю
« : 25.03.2010, 16:38:11 »
сповідь сіті-байкера

Місто наше невелике, але і не мале. Іноді, намагаючись дістатися маршруткою до місця призначення, витрачаєш купу часу. Кожен вирішує цю проблему, як може. Хтось купує авто (яке, до речі, не застраховане від пробок, ДТП і т. д.), хтось шукає роботу ближче до будинку і ходить пішки ...
Я, наприклад, знайшов вихід у вигляді міського велосипеда. Це універсальна модель, на якій можна і по горах їздити, і в місті затори на дорогах об'їжджати. Екстриму теж вистачає. Про це й хочу розповісти. Для порівняння візьму західноєвропейський стандарт, де екстриму поменше. Справа в тому, що хороші зарплати європейців і доступність автомобіля викликали надмірне збільшення пробок і всіх супутніх екологічних проблем. Тому там дали зворотний хід у вигляді пропаганди невеликих транспортних засобів: моторолерів і велосипедів. Побудували велодоріжки, стоянки, випускають модні і ергономічні моделі. До речі, за велодоріжки, може рухатися тільки велосипедист, пішоходам заборонено. А також сіті-байкер може їздити по автодорогах, при цьому дотримуючись усіх правил дорожнього руху. У деяких країнах, у Німеччині, наприклад, для підтримки порядку на дорогах навіть ввели номери для легких транспортних засобів (та велосипедів в тому числі), до того ж для управління велосипедом тут тобі доведеться здати на права. Тобто, щоб мати дозвіл на водіння велосипеда, треба виразно і чітко показати охоронцям порядку на дорогах, що ти знаєш загальні правила дорожнього руху, і здати кілька нескладних тестів як на психологічну адекватність, так і на правила дорожнього руху . Інакше дорожній інспектор зупинить і випише штраф з немалою цифрою в євровалюті. Це, звичайно, знижує ризик різних неприємностей. Тим більше, що перехід на велосипеди і мопеди намагаються зробити масовим, роз'яснюючи безсумнівну від цього користь. А європейці - народ свідомий, природу бережуть і сідають за кермо сіті-байка. Причому велосипед - транспорт, яким не гребують і члени уряду: у Великобританії навіть серед парламентарів знаходяться любітелі сіті-байкінгу. Найцікавіше - і дітей у дитячі садки відвозять на велосипеді, прикріпивши спеціальне крісло для маленького пасажира на раму або багажник так само, як це роблять у нас в сільській місцевості. У Швеції мати свій велосипед престижніше, ніж автомобіль. Причому вітається не наворочений сучасний маунтінбайк, а велосипеди старої моделі, з високим кермом, дзвінком і іншими артефактами. У нас поки що велосипеди не стали ознакою престижу, хіба що серед підлітків мати свій байк для стрибків і трюків - це круто. Причому якщо наші тінейджери нікому крім себе не потрібні і ростуть за своїми поняттями хуліганського екстриму, то в країнах розвинутого капіталізму намагаються і безпеку зберегти, і грошей на цьому заробити. Для цього будуються скейт-і байкодроми, де діти та юнаки розбивають собі коліна під крики і звуки панк-рока.А ось по дорогах вже бояться так їздити - покарають згідно з адміністративним кодексом. Для переміщення по місту їм достатньо паркових доріжок «для всіх» та велодоріжок «only for bikers». У нас же велодоріжок, як і байкодромов, немає навіть у столиці. Тому їздять сіті-байкери де доведеться: по дорогах і тротуарах, тренуючись «вживу». Зрозуміло, що далеко не всі пішоходи в екстазі від таких «сусідів». Жахаються, особливо коли з-за спини виїжджає якийсь просунутий марсіанин в шоломі і панцирі, що здійснює баніхоп через бордюр на задньому колесі. Інша проблема - нема де залишити свій байк. Хіба що зачепити велозамком за яку-небудь грати або стовпчик - стоянок у нас і для машин не вистачає. А залишати без нагляду, як це роблять у країнах підвищеної комфортності, більш ніж екстремально. Через спрощену систему кріплення (ексцентрик) примудряються навіть з причепленим велозамком байків знімати передні колеса. До речі, у Великобританії, Франції чи Італії, наприклад, можна залишити на день велосипед на одній з численних велостоянок. Це дуже зручно для багатьох менеджерів середньої ланки, яким машина невигідна через ранкові години пік і дорогі парковки. А так - сів на байк і замість ранкової зарядки педалі покрутив, а ввечері - назад. І все це абсолютно безкоштовно - бензину байк не їсть. У нас же прогрес рухається все ще в сторону механізації, електрифікації та поглинання екоресурсів. Тому велосипедисти в нашому регіоні - люди, скоріше, не вищої касти, а поза касти. Ми не в Китаї, де практично всі їздять на велосипедах ... Ми живемо в країні з досить непередбачуваним кліматом і такими ж людьми. Далеко не кожен захоче їхати на роботу по мокрому асфальту, під дощем або снігом. Тут, як кажуть, на любителя. Але такі любітелі знаходяться. Їм в кайф бути наодинці із самим собою, поза тролейбусний натовп чи проблеми, пов'язані з авто. Сіті-байк дозволяє вирішувати транспортне питання малою кров'ю. Дощ пішов? Добре - постав легкі пластикові крила і їдь. Сніг? Теж добре - начепи на колеса широкі мопедні шини - і вперед. Тебе не обходять складні ситуації на дорозі, можеш спокійно об'їжджати пробки, переміщатися між машинами, переходити на тротуар. Ще один плюс - ти можеш швидше вивчити своє рідне місто, буваючи в тих місцях, куди транспорт не ходить, та й пішки б ти ніколи не пішов. Яким же повинен бути твій байк? У першу чергу - зручним. Зараз така безліч моделей, що можна за досить уважний підхід вибрати своє і за смаком. Якщо ти любиш стрибати, перескакуючи бордюри та інші перешкоди, то тобі потрібен байк з низькою рамою, під «дерт». Якщо ти плануєш виїжджати в гори, на природу, простіше кажучи, крос-кантрі, то тобі потрібен туристичний універсальний байк з нормальною рамою, широкими покришками і бажано легкий - адже не секрет, що в дорозі може статися якась поломка і байк доведеться тягти на собі. Для дівчат можна вибрати велосипед з опущеною рамою, спеціально сконструйований «for ladies», або ж універсальний байк крос-кантрі, підбираючи його за розміром і за вагою. Існують навіть дитячі маунтинбайку - для подорожей з дорослими. Тому ти можеш спокійно оснастити гідними моделями велосипеда всю свою сім'ю.