Тема: "Шприха Дністровська" Фестиваль-Велосплав  (Прочитано 2789 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.


Offline Yanek

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 588
  • Карма: +112/-0
    • Перегляд профілю
    • Серце Азії
« : 29.07.2009, 14:32:28 »
Отож якщо говорити коротко і просто – перший апробаційний фестиваль-Велосплав „Шприха Дністровська” – ВІДБУВСЯ.
Людей було небагато – однак тішить то, що не вийшло, начебто зібрав своїх знайомих і покатався, а покаталися, в той же час знайомлячись і файно проводячи час люди з Львівщини, Франківська, Києва ну і плюс трохи тернопільських – то вже переважно на етапі саме велосплаву. Якщо не брешуть – то знач їм сподобалосьJ
Отож по-порядку.

Перший день стартуємо з Тернополя. Казусів одразу кілька – молодий Киянин - Ян пропустив поїзд, Дівчата зі Львова трохи в поїзді деталей погубили. Але ніц. Купивши потрібну гайку за 50 копійок і ше там що тре було – стартуємо. Киянин після зідзвону обіцяє долучитися наступного дня.
Перші кавалки траси їдуться легко і гарно – ше не дуже спекотно. Час від часу зупиняємось для перепочинку і водопою. Перша довша зупинка – Микулинці. Дивимося костел і Замок. Завод легендарного Микулинецького пива проїжджаємо боком – в суботу екскурсій не проводять. Хлопці з франківська матюкаються. Кажуть, що тіки заради Микулина і їхали в мандрівку. В містечку зупиняємось попити квасу і далі – на Теребовлю.
Тут на порядку денному старий цвинтар і мур фортеці. Тут же обідаєм. Тьотя в кафешці витріщається, і ніби не дуже рада приїжджим на роверах гостям.
По обіді вирушаєм до місця ночівлі – під Бучач в село Медведівці. Шлях перше файним асфальтом, далі польовкою. Навколо поля стиглої пшениці, гарне сонечко і практично без хмар – красота.
На вечерю пані Орися – місева газдиня з якою домовлено за їду, напихає всіх своїм смачним хавчиком ледь не до смерті. Ше купа всього лишається. Ночуємо біля Озера. Купаємся там де радять місцеві – на маленькому пляжику, поруч таблички „Став в оренді – купатися заборонено”.
День другий  Побудка в 5 ранку. Якийсь дядя їдучи по польовій дорожці на газельці побачив палатки і почав трусити одну, гукати чи нема сірника – бо дуже курити хочеться. Сірника не отримує, з табору його виганяють..культурно!
Сніданок знову до смерті. З повними пузами їдемо до Підзамочка. Дядя Вова каже що це його батьківщина – показує коротку дорогу на Бучач. Пхаємось стежками. Через річку, кладкою ровери проносимо по-двоє.
Підйом на бучацький замок також з приколами – місцевий дитель скеровує на стежку. Вона різко переходить в крутосхил. Тут вже ровер доводиться тігнути вгору встрьох. Татарам таке і не снилося.
Через замки Язлівця, Золотого потоку, миинаючи дощі, докручуємо до Дністра – с.Лука-с.Незвисько.
Табір на березі ріки. Їду готує гіпердосвідчена туристка-кухарка Світлана Гора. Кількість – не на убой, але вистачає згорою, і смачно – всі торчать.

День Третій. Миття роверів після вчорашнього дощового болота проходить в форматі катання ними по мілині дністра. Вдосвіта до нас приєднуються ще 5 чоловік з роверами. Разом вантажимось на катамарани. Велосипеди привязуємо до каркасу резиною.
Загаряючи, травлячи анекдоти, та пробуючи трохи співати сплавляємось вниз. Обід-перекус біля села уніж. Частина люду йде в місцевий магазин – але безуспішно – там закрито. Вечером табір в Беремянах. Люд знов йде до магазину – туди пертися кілометрів три вгору. З матюгами таки дотягують покупки назад в табір. Вечеря при багаття затягується.

День Четвертий. Зранку хто троха ранше став – похід на Червону гору. Вийшовши на вершину бачиш залишки туману, який під тобою.
Пофотографувавшись –додолу на сніданок – і на катамарани. Їх, між іншим, від роверів не розвантажували. Тож один катамаран несемо вдесятьох – і то проблемно, бо тре переходити вбрід незручні потічки.
Знову ж вечелим сплавом, з купаннями та співаннями доходимо до Устечка. З відси гуртом на роверах – до Джурина – на водоспад. Прийнявши водний масаж – до Червоногородського замку і далі вниз до Устечка на вечерю. Місцева газдиня пані Ольга з пані Славою наготували купу вареників. Вечеря супруводжується співами під гітару.

День пятий.  Сніданок ранній. Зібравшись піднімаємось роверами вгору в сторону Товстого. Частина групи – відїжджає на Карпати. Решта по запланованому загальному маршруту – на Тернопіль. Мета – Хоростків. В Чоркові сам дивуюся красі готичного костелу – ніколи не думав, що тут таке класне місце. Стара деревяна церква – теж супер. Визначне місце також дешевим квасомJ
В Чоркові прощаємося з дівчатами – їм спішно до Львова. Далі – вже зовсім міні групою.
В Хоростків вїжджаємо близько шостої.  Вечеря в місцевому кафе проходить знову ж на УРА!
Після мандрів місцевим дендропарком  ночівля біля місцевого ставка.
Після купання і багаття двоє учасників сплаву лишаються спати надворі – в палатці жарко і тісно

День Шостий До фінішу недалеко. Сніданок і старт – пізній. Через Гримайлівську Синагогу і Скалатьскі Вежі чухаєм по асфальту до траси Тернопіль-Хмельницьк. По обіді спека неможлива. В тіні 34 градуси. Від асфальту жарить нестерпно. Звертаємо з траси до річечки і там перечікуємо півтора годинки. Далі, вже не через центральну трасу, а селами – до Тернополя.
Вечірні посиденьки з піццою на міському пляжі розтягнутися немають куда – білети на поїзд вже взяті.
Перонне прощання супроводжується обіцянками приїхати на Шприху Дністровську наступного року..

Велосплав капут! Хай живе Велосплав!!!

Я, як типу орг, дякую всім приємним людиськам, які взяли участь в тій апробації, і з якими я мав честь мандрувати.
Франківчанам окрема подяка за невмирушу любов до МикулинаJ Дівчатам зі Львова величезна повага за відважність без особливого досвіду рванути в таку поїздку. Дяді Вовіз Бродів, як досвідченому туристу,  особисто від мене оргівське дякую за солідну підтримку!!
Олегу Собчаку оплески за гарні співи та музику. Леоніду ТІТу подяка за неповторну фотозйомку.
Всім хто долучався до готування їдла – гіп-гіп – УРА!!! То оцінили всі!!!
Всім „Кристалівцям”, які долучались до організаці – дай Боже!!

Всім кого не було – чекаємо наступного року!!
Якщо мене Камаз не переїде – то шось втворим.

Всім файного настрою

Андрій Янович

405127807 -аська


[вкладення вилучене Адміністратором]

Offline xlibes

  • Качка - то мій тотем
  • Модератор
  • Ветеран
  • *
  • Повідомлень: 100629
  • Карма: +19/-0
  • Стать: Чоловіча
  • Качка - то є бажане перевтілення у сансарі
    • Перегляд профілю
    • http://picasaweb.google.com/xlibes/
« Reply #1 : 29.07.2009, 23:49:45 »
Файно було. Молодці.
В наступному житті певно буду качкою...

Offline Andrizzio

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 1912
  • Карма: +54/-6
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
« Reply #2 : 29.07.2009, 23:52:13 »
Файно, файно  8) . Но востатня фотографія - де ж ви ту калабаню надибали  :)
" ВАЖАЙ, БО ЇДУТ ТИМИ РОВЕРАМИ !!! "

Offline Yanek

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 588
  • Карма: +112/-0
    • Перегляд профілю
    • Серце Азії
« Reply #3 : 30.07.2009, 11:58:28 »
http://picasaweb.google.com/Andriy.Yanek/2009#

отута фото всі..шось провтиказ зразу запостити