Первачок
.
Викладаю поки сухі факти поїздки(Власні).
День перший:Тернопіль-Підкамінь-Ліс неподалік Берестечка - Заплановане проїхали.
06год 15хв 53сек - Їзди
121,40Км
В кінцевому пункті - не памятаю
День другийЛіс неподалік Берестечка - Терестечко - Тараканів - В дубно не зажджали
4 год 24хв 15сек - Їзди
74,53 Км
В кінцевому пункті - 19:30
День третій (Дані мають суттєво відрізнятись так як група розбилась у Вишнівці)
5 год 53хв 09сек - Їзди
119,07 Км
В кінцевому пункті - 19:00(Тайгер)
ЗагаломЧас їзди - 16 год 32хв 17 сек
Відстань - 315 Км
Середня шв - 19,05 км/год
Враження:
Поїздка просто чудо. Форт вразив всіх. Дорога була важкуватою.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------
День 1.Ну от настала довгоочікувана субота 27 чевня 2009 року. Саме в цей день 9 шприхарів, котрі не хотіли довго спати суботнім ранком зібрались на Театральному майдані о 8 00, а саме: Dreamlend, Corac, Corac2 aka Женя, Udav, Vetal, Bhagavan, Zombie, Helga. Останнім прибув Tiger, заставши груповий ремонт багажника в Дріма. Успішно його прикріпивши стяжками ми вирушили у путь, залишивши позаду Zombie та Helga, котрі лише нас підримали та залишили кусок гуми від старої камери на згадку
.
До Підкаменя докотились на одному диханні без усіляких пригод і пауз за 3 години, де нас чекали хороша та сумна звістки. Хорошим було те, що саме в цей день в брата Юліана був день народження. З цього приводу нас пригостили канапками, водичкою і пивом. Пропонували ще коньяк та, оскільки всі були за кермом, ми вічливо відмовились. Сумною новиною було те, що півроку тому назад пішов з життя настоятель котрий займався відновленя цього монастиря
.
Після смачного обіду і екскурсії по монастирю, під час якої ми відвідали могилу та келію настоятеля, церкву, ну і сам Камінь
, де зустрілись з київським гутом шприхатих друзів. Удав відразу помітив тандем (то велосипед з двома колесами і двома сідлами й двома парами педальок) від якого у нього перехопило дух від захоплення, ажде їх є всього два в Україні. Згодом заправились водичкою із джерела тверезості й вирушили далі у Броди, залишаючи екскорт з Vetal, Bhagavan позаду. Отак як ракета летить на обірту, скидаючи баласт порожніх паливних баків, ми залишали позаду шприхарів, котрі не мали змоги проїхати весь маршрут від Тернополя до Тернополя за 3 дні.
У Бродах під час закупки товарів споживання у вечірній і ранковий час нас застрала несподіана буря. За 10 хв. небо почорніло і влило по повній. Кожен з конів промок наскрізь. Наплічники і «надбагажники», що залишались на вулиці теж попромокали в кого більше, в кого менше. Коня Удава вітер підхопив у свої обійми на перекрутивши на 360 градусів відкинув від бетонної стіни магазину. Наїзники ж в той час перечікували непогоду в магазині по іронії навпроти того кафе, в якому минулого проходженя маршруту група інших шприхарів теж перечікувала дощ. Після того, як стало можливим вийти на вулицю, усі зібрались і помалу рушили далі. Відкотившись в краще укриття, а саме в автобусну зупинку, всі сховались, де дістали обладунки для захисту від дощу і стали чекати його завершення. Мелькнула думка про те, щоб повертатись до дому або ночувати на тій зупинці. Та переборовши свій стах, у невеликий дощик всі вирушили на місце ночівлі. Через декілька кілометрів дощ закінчився. Через втому ми добрались в хвойний лісок неподалік Берестечка, якщо не помиляюсь, біля 21 години, де усіх обрадувала приємна звістка, що не мокрих сірників нема, сухих гілочок теж нема ну, і звісно, ніхто не подумав про те, щоб взяти газету для розпалу
. Нашкрібши якісь огризки папірців, завдяки сірникам Дріма та запальничці Тайгера спробували розпалити багаття та цього не вдалось здійснити. Вирушили рейданути в село по сірники та газету, після чого великими зусиллями Жені і Удава шприхатий колектив отримав вогнище. Під час споживання гречаної каші Корак залякав усіх кліщами. Повечерявши біля 00 00 усі відключились з оптимістичними планами підйому в 7 00
.
День 2.Коли на годиннку кожного з шприхарів стукнуло 7 00 ніхто й не подумав звернути на це увагу
підйом отримав життя після 8 30
. Швиденько добувши вогнище, приготувавши сніданок, упакувавшись та прослухавши жахливий сон Дріма про кліща в 11 з копійками год ми вирушили далі в с. Пляшева, споглядаючи руйнівну силу стихій, що пройшла день перед тим. Побувавши на Козацьких могилах нас чекали 30 км масажу для всього тіла і окремої частини ізольовано - бруківка австрійських часів
- вібромасажер відпочиває. Під час цього сеансу вирішили пообідати, на виїзді з якого в Корака відбувся прокол колеса. Далі без пригод втомлені під страхом дощу, котрий в Тернополі вже капав, в 19:30 добрались до місця ночівлі поряд з Тараканівським фортом. Смачно повечерявши макаронами і подурівши всі лягли набиратись сил в 23 00 відбувся відбій
з думкою підйому в 7 00
День 3.Пробудження і Підйом відбулись ще до 8 00
. Швиденько поснідали і вирушили на штурм форту. Своїми габаритими і міццю він вразив всіх. Емоції, що вирували при його огляді та блуканні темними лабіринтами, словами просто не передати. Переходи, тунелі, величезні вікна – краса, все це варте докладених зусиль. Саме під час огляду форту було помічено дзюрочку в скаті Тайгера. Так, знову!
. І на 5 км подорожі 3 дня моє колесо спустило. З 10 00 до 10 30 відбувалась операція по реанімації коника, в якій дуже пригодилась гумма, котру Зомбі дав на згадку ще на початку першого дня за що йому величезна подяка. Дорога до дому через спеку затягнулась. Кожен виснажився, найбільше втома вдарила Дріма, котрий всю дорогу відставав, а в Кременці навіть при 30 градусній жарі на сонці його морозило. В 15:30, подолавши 70 км ми добрались до Вишнівеця, де над ставком впали пообідати, а дехто ще й покупатись. На засіданні колективу було вирішено що Удав і Тайгер з особистих причин вириваються вперед, покидаючи гурт, що відпочиває і в 16 з копійками год. рве гуму до дому. Добрались в Тернопіль Удав 18 30. Тайгер 18 45 (приблизно так). Друга підрупа вирушила з місця релаксації в 18 00 та добралась в Тернопіль біля 20 00. Отак відбулась довгоочікувана багатоденка шприхатої родини після періоду застою
. Незважаючи на всі перешкоди та негаразди (бурі, бруківку, зустрічний вітер, втому, спеку) ми подолали тернистий шлях та повернулись до дому втомлені та задоволені поїзкою на всі 100
Фото від Бхагавана
http://picasaweb.google.com/silentgull/20090627_#
Тема:
Тема: Звіт 27-29 червня 2009 3 денка Підкамінь-Берестечко (Прочитано 7080 раз)