Перегляд Повідомлень

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.


Topics - xlibes

Сторінок: 1 2 [3] 4 5 ... 10
31
У останню літню суботу 2006-го ми влаштували проводи літа на педалях.
Тоді нас знову було четверо: Bhagavan, Dedal, Dreamland, xlibes.


Того дня мабуть перший раз коли я їхав під дощем і без болотників.
Сухе і сонячне літо того року сприяло мандрам без прикрученої до рами зайвини.


Із того, що врізалося у пам"ять:

У Микулинцях на спуску коло замку Олег смачно пішов боком по вогкій траві і щедро зечерпнув педальою конюшини (на фото буде видно).
Далі у Теребовлі нас застав дощ. Почали його перечікувати під вербами коло пам"ятника князя Василька. Там же був привал із перекусом.
Потім подумали, що сядемо не електричку, якщо і далі дощитиме. То чекали вже на станції. Всидіти було важко, то почали дуріти:
робити різні викрутаси на пероні, поки не впав Ромко і у контрольованому заносі ледь знов не злетів Олег, за тим було мінідефіле у дощовику.


Електрички ми не дочекалися, а подалися додому своїм ходом.

Можна сказати, що то була остання поїздка на відчутну відстань у такому складі.
Бо після того перстав із нами їздити товариш Dedal (Андрій).
Зате із вересня нас почало ставати більше, долучилися : Erazel, Sonce, Sokil, Tiger, Vetal, Zombie.

За тим вже ішла осінь, яка мала свої принади для веломандрівників.

Решта світлин тут: https://picasaweb.google.com/118001978717261725765/08262006_Pokatushka

32
Звіти / 17 липня 2011 року: Who-Is-Who - 3
« : 17.07.2011, 14:34:15 »
Третє за рахунком збіговисько шприхалів і шприхальок успішно відбулося, чи то пак ще завершується, бо більшість поїхали ще кататися.
Дякую всім, хто приїхав, прийшов, заглянув до нас і привітався.
Приємно було усіх вас бачити.

Фото :

Andy https://picasaweb.google.com/Andriy.chernov/WhoIsWho3
xlibes https://picasaweb.google.com/shpryha/07172011WhoIsWho3
Bhagavan https://picasaweb.google.com/silentgull/2011_07_17_WhoIsWho

33
Не зовсім по темі. Але є хвора ідея.
Зробити темку де б можна було екстренно попросити/отримати допомогу, щоб не створювати завалів із одноразових схожих ситуацій.

34
Привіт, шприхалі, шприхальки та шприхалята!



Ось Земля зробила черговий виток навколо сонця.
Багато чого було і сталося за цей час у нашій велогромаді.
Намоталися чергові сотні та тисячі кілометрів, розвідалися нові маршрути, стерлися чергові покришки, додалися нові люди.

Ми збираємося часто для мандрів у тій чи іншій кількості.
Але маємо такий один день у році, коли можна зустрітися усім, одночасно, познайомитися очно, подружитися ще більше, поспілкуватися ще тісніше.
Маю на увазі наше літнє збіговисько Who-Is-Who, яке вже ризикує стати традиційним.

Дата встановлена із запасом часу для планування. Якнаймасовіша участь усіх зареєстрованих учасників вітається.
Запрошуються усі, звісно, на велосипедах. Дата встановлена цілком остаточно і переноситися не буде, незважаючи на погоду. Так навіть якось і цікавіше.
Деталі на афішці вгорі. Провсяк ще раз промалюю:

дата - 17 липня 2011 року
час - 11:00
місце - пристань ставу


То не критично, але не забуваємо про ідентифікацію себе, щоб всі знали як вас звати в миру і на форумі :)

35
Привіт, шприхалі, шприхальки та шприхалята, старі, новонавернені та прийдешні!
Не привертав би вашої уваги сьогодні, якби не моя почесна місія хранителя шприх і сьогоднішня дата.

Від 12 червня 2006 року я почав відлік існування нашого велоклубу. Дата взята не зі стелі, як би хто подумав.
Саме цього дня відбулася одна приснопам"ятна мандрівочка трьох роверових товаришів.
Маршрут той вже сьогодні видається нам смішним але тоді ми, чи не вперше, їздили на таку відчутну відстань і у такому відчутному складі - 3 чоловік.

Тернопіль - Микулинці - Теребовля - Микулинці - Тернопіль ~ 80 км

А тут собі вже якийсь час жиє куценький звіт-спогад: http://forum.shpryha.te.ua/index.php/topic,2031.0.html

Тоді ще "Шприхи" як такої не було. Вона кристалізувалася впродовж року зусиллями людей, які до кінця 2006-го вперто і затято катали і формували міцне ядро-кістяк самого велоклубу.
Постання "Шприхи" на початку 2007-го було певним чином вимушеним актом формалізації. Щоб вийти на простори інтернетові нам потрібне було ім"я. Ним стала "Шприха". А до того був просто клуб.

За себе можу сказати, що для мене тоді і тепер це було і є більше ніж просто велоклуб. Я не тільки знайшов тут друзів, однодумців, цікаве заняття та дозвілля, які поєднувалися із захопленням фотографією. У мене з"явилося місце, де подіти себе, місце, якого раніше не було і яке я витворював разом із своїми товаришами, де я був затребуваним і міг прикладати свої зусилля для подальшого творення нашого сайту, форуму та велоспільноти взагалі. Це, може, і пояснить новакові, чого так болісно сприймати безлад і флуд на форумі, який є частиною того, що я так люблю.

Я трохи відволікся. Тож вітаю всіх, хто був і є з нами. Із нами тодішніми, штибу 2006-го року, із нами теперішніми - шприхатими.
Сподіваюся, що і ви прийшли сюди недаремно, що відчуваєте себе частиною чогось хорошого і потрібного.
Ще сподіваюся, що не буде використовувати форум не за призначенням і не загиджуватимете його.
Адже нас стає щоразу більше і псувати його стає легше.

Трохи трусонув своїм фотоархівом із тих часів. Тому далі буде багато фото.
Думаю у теперішню добу швидкого і дешевого інтернету це вже нікого не злякає і не спричинить дискомфорту.
На фото можна побачити як нас ставало більше, як додавалися нові люди, як мінялися ми, якими різноманітними ставали наші мандри.

2006


























2007
























2008





















































2009







2010



















2011












36
Мої вітання шприхалям і шприхалькам у новім році!
Тепер заживем по-новому. Тіки тре для початку відкрити новий велосезон.

Перше січня пропускаємо з етичних міркувань.
Най вляжуться пристрасті, най всі відійдуть і відпочинуть.

Чекаю усіх бажаючих, спраглих і нестримних.
Місце зусрічі змінити можна але нащо.

День: 2 січня 2011 року
Час: 13:00
Місце: пристань тернопільського ставу


Дослідимо ставочки перед Глибочком.
Якнайширша участь шприхатих мас вітається.

37
Привіт, шприхалі і шприхальки!

Наблизився час нашого традиційного зимого збіговиська, метою якого є разом весело провести час на свіжому морозному повітрі, з"їсти паленого м"яса, випити гарячого глінтвейну, подуріти у снігу.

Із датами на вибір не сильно складається, то маємо лише 9 січня.
Можна і посунути, тоді просто буде вже без мене.

Тож:

  День: неділя, 9 січня 2011 року
   Час: 12:00
Місце: зупинка магазин Карпати, парк Загребелля (по вул. Бережанській, коло альтанки)

Алгоритм вже НЕ звичний. Затарюємося у "Фуршеті" і йдемо в лісок, на нашу галявину.
Ініціативна група відповідає за купівлю провізії.
З собою мати трохи грошей і купу позитивного настрою.

38
Привіт, шприхалі і шприхальки!!!
Не знаю яка видасться цього року зима.
Але хотілося б бути готовим до її наближення.

Маю старенькі ковзани. Вони, звісно тупенькі.
А на таких не поїздиш, особливо на поворотах.

Може хтось вміє і має можливість мені їх заточити (за прийнятну винагороду)?
Або просто знає де таке робиться у нас в Тернополі?

Наперед дякую.
Флуд не потемі потру.

39
Звіти / 28-29 серпня 2010: Медобори
« : 29.08.2010, 22:24:00 »
Наразі тільки суха статистика:

виїзд із Тернополя - 28.08.2010 о 7:30
повернення - 29.08.2010 о 18:20

Загалом проїхали 164 км

першого дня - 88 км
наступного - 76 км

Складом в чотири учасники:

1) Dreamland (Олег)
2) CoRack (Василь)
3) Vintage (Віталій)
4) xlibes (Славко)



Далі буде...

Дописано : 30.08.2010, 01:27:01
Фото:

http://picasaweb.google.co.uk/shpryha/082829_2010_Medobory#

40
Вчора, коли вже перевалило за 18:00, зайшов до Ромка. Захтілося кудись поїхати, заспокоїти своє давно не
катане єство. Взяли карту тернопільської області і почали тикати в неї пальцями. Хтіли кудись, де ще не
були або були давно, і щоб не по самому асфальту, і не далеко, бо обидвоє вже трохи часу не їздили на відчутні
дистанції. Ну і щоб повернутися до 18:00.

Було кілька варіантів. І всі, із огляду вищенаведених вимог, мали бути із помічними електричками для старту.
Зборів-Золочів - нє бо маленьке кільце і забагато електричок. Чортків-Бучач нє бо задалеко. Кременецкий
напрям нє, бо нема потягів, для виходу на орбіту. Скалат-Підволочиськ - нє, бо там поруч скоро будемо на
наступні вихідні.

Тут нашу увагу привертають населені пункти із цікавими назвами. Вони у Теребовлянському районі якраз. І ми там
ще тими кучерявими селами не їздили. Найближча прийнятна відправна точка, щоб злізти з потяга -
Микулинці-Буцнів.

Прикидаємо кілометраж - 80-90 км. Все - узгодили. Щоб не видатися егоїстами викладаємо, хоч із запізненням,
анонс у "Заплановані" і готуємося до сну, до мандрів.

Зранку мама будить завчасу. Тому встигаю зробити все, що тре і о 8:15 виїжджаю на вокзал.
Чуда не сталося - ще під"їхав Ромко і нас тепер сила - двоє!

Купили квиточки. Дотарилися провізією. Сіли в потяг. Людей було не багато. Легко помістили себе і наших
коней. Коли підійшли провідниці, то здивувалися як в нас все добре, бо навіть на коней були куплені квитки.
Сказали: "Молодці!", і сіли поруч. Через годинку наша станція. Виходимо. Тіки виїхали за мури станції, як
бачимо мчить один роверист. Порівнявся із нами і повертає в наш бік. Ура! Нас тепер троє. Третій - Avanar,
добрався своїм ходом.

Виймаємо карту. Намічаємо траєкторію і покотилися. За штурмана визвався бути Bhagavan.

Їдемо у Бучацькому напрямку. Струсів, Бернадівка, Дарахів. Спинилися. Я перекушую. Хлопаки розглядають
карту. Пару фотокляців. Крутим далі.


Штурман і навігатор

Нова Брикуля, Стара Брикуля. Поворот на польову дорогу. Золотники, Сокільники, Соколів, Надрічне, Соснів,
Семиківці, Багатківці. Знов з"їзд у поля.

Польова дорога була вкрита приємним шаром пилу або просто всохлою чорною пудрою із землі. Вона так гарно
плескала і пахкала під колесами, а вже позаду коліс струмилася курявою. Це трохи ускладнювало рух. Але хто
на то зважав.


Курява

Далі по тій дорозі коло відгалуження на Йосипівку від нас від"єднався Avanar. Мав справи і помчав в Тернопіль.

А ми за трохи присіли під деревом в тіні перекусити і перевести дух. А потім продовжили їхати і почали
блудити. Із чудової польової магістралі, яка мала нас прямою наводкою завести у Малий Ходачків, ми якимось
робом звернули. Вперлися у горбате поле зі стернею. Переїхали його і вискочили на асфальт. То якраз була
ділянка дороги між Йосипівкою і Мар"янівкою.


Між полів

В селі спитали дороги і знов виїхали в поля. Мчимо польовою магістраллю добрих кілька кілометрів. Поки
один фірман нам не каже, що ми їдемо на Микулинці, а не на Ходачків. Зараза. Виявляється не там звернули.
Вертаємся на вихідну позицію. Дорога і сам Ходачків, в який ніяк не годен попасти починає діставати. Вже
хочеться нарешті кудись приїхати, а не теліпатися між полів і лісів.

Звертаємо десь кудись і премо далі. На цей раз вперлися у залізничну колію, яку не об"їдеш. Карта казала, що
Ходачків близько, але які в полі орієнтири. Було два варіанти - наліво або направо. Поїхали направо.
Відчутний кавалок польової дороги і ми в Серединках. Набрали води у криниці в людей. Провсяк
перепитали дорогу і поїхали в Буцнів. Там присіли віддихатися. Далі вже був Острів і Велика Березовиця.

На площі ми з Ромком попрощалися.

Приблизно по карті десь отак:



Пару знимок:

http://picasaweb.google.co.uk/shpryha/08222010_Terebovljanschyna#

Статистика:

відстань - 107,33 км
середня - 17,5 км/год
час - 6:08:47

Перед Буцневом середня була вища. Та й темп їзди взагалі був непоганий. Чим ми із Avanar'ом трохи і
загнали Ромка. Він давнувато вибирався на покотеньки і був на менших колесах.

Ще з нами мали здибатися хлопаки по дорозі. Я їх скерував у Ходачків, в який ми так і не попали.

Сорі :)

41
Нині нам не вдалося стартанути у сторону Волочиська.
Але, оскільки, бажання покататися з тим не вивітрилося, то скоро накидали собі новий маршрут.
Із бажаючих виявився лише Андрій.

Коротше, Гітлер із своїм планом Барбаросса навіть близько нині не валявся коло нашого плану покотеньки.

Для початку мали знов знайти і підкорити найвищу точку тернопільської області - гору Крайній Камінь (431 м).
Дарма, що поруч на карті виднілася гора вже на 9 метрів вища від нашої. Бо та наша всерівно була для нас
найвищою, а тамту другу ми і не збиралися шукати.

Для цього їдемо по трасі Тернопіль-Броди і, не доїжджаючи до Мшанця, повертаємо коло вказівника Збараж 25 км праворуч.

Там на горбику дув відчутніший вітерець ніж на долині. Поспоглядали кратер і метеорити і аж захтілося їсти від
того всього. Правда вже позаду було 25 км дороги. Сіли у тіні і вивернули нутрощі наших рюкзаків, які закинули
у себе, щоб легше було їхати далі без їдло-вантажу. Примотав карту до руля, бо далі ще не ступало моє колесо.


Кратер

Потім по черзі без пригод минули Малу Березовицю, Іванчани, Новики. Чудова дорога, мало людей і машин.
Можливо на дві останні обставини вплинув вихідний але асфальт там лежить не тільки по вихідних і він там файний.


У кабіні штурмана

Потім, щоб не вискакувати на завантажену і запилену трасу Тернопіль-Кременець, взяли і звернули на
Зарубинці. Щось та назва села одразу закрутилася у голові і на язику. Ніц путнього з того, звісно, не
вийшло. Але далі нас заспокоїв вказівник, що тут знаходиться хата-музей, де жив Іван Горбачевський.


Файний асфальт

Тут на початку села я змастив ланцюг. Він так жалісливо скреготав кільцями по зірочках, що я змилостивився над ним.

Далі почалися пригоди. В"їхали в село але не звернули туди, куди ішов нормальний асфальт, а поїхали вглиб села, як казала карта.
Там вперлися у хати і тре було придумати куди ж повернути. Сонце нам вказало напрям. Але вирішили перепитати в дядька. Провсяк.

Дядько аж вийняв навушники з вух, був такий втішений можливістю нас наставити на шлях істиний. Сказав їдьте
он туди, попри ліс, а там далі буде старий кар"єр і показав рукою куди то. Подякували і поїхали. Ось і ліс,
ось і кар"єр. Проїзд такий цікавий - під ковшем старого вгробленого екскаватора. Андрій зацікавився агрегатом і
детально його оглянув. Я звісно зазнимкував то діло. Потім взяв знічев"я підкачав завднє колесо.


Гарна залізяка


Експльорація екскаватора

Ледь вишкрабалися із того кар"єру. Моє заднє не мало зчеплення із піском і дрібним камінням. Ага, ми так
стрімко дерлися вгору, бо звідти мали би побачити наш наступний пункт слідування - Дубівці. Проїхавши
кам"янисту і вибоїсту польову дорогу заїхали вже у село (по дорозі затарилися соняхами). Звісно, то були не
Дубівці, а Івашківці.

Ми не розгубилися. Тіки я замотав скотчем тримач переднього болотника, бо злетіла гайка з болта від вібрації і трясучки, як ми взяли язика, який здав напрям на Стегниківці. Он тою кривою дорогою по-під лісом зо 500 метрів.

Під гірку і до лісу. Там далі поворот наліво і лісова дорога над ставом. Так гарно блистіла вода на тлі
сосен, що ми не могли намилуватися. Панорамку і їдем далі. В"їхали у Стегниківці. Те, що було схоже на дорогу було дуже страшне. Але шприхаля таким давно вже не злякати.

Далі дорога ставала ліпшою і йшли Курники і Лозова. Андрій почав помало здавати позиції. Курча, подумав я, знов загнав ще одного товариша. Але й самому не солодко, руки смажаться на сонці, ніс горить, дупа терпне, окуляри тиснуть, вода скінчилася. Але то всьо до біса - тре їхати додому.

За Лозовою звертаємо праворуч і тиснемо у Гаї-Шевченківські. Далі вже видно Тернопіль. Заскакуємо до мого дому і їдемо далі в центр, до озера.

Там ми з Андрієм і попрощалися.

У сухому залишку нам лишилося таке
(заміри знято коло мого будинку):

дистанція - 66,025 км
середня швидкість - 18 км/год
час у сідлі - 3:39:39

Приблизно по карті отак:



Пару світлин:

Клац!

42
Алоха, шприхалі і шприхальки!
Вибачаюся за пізній анонс але є пропозиція до мандрів на завтра.

Пропоную не казна-що, а просту покотеньку із електропотяговим виходом на позатернопільську орбіту.
Напрям я б не назвав заїждженим. Досить слів, ось карта:



Загальний план дій:

 8:30 - збір на залізничному вокзалі коло приміських кас, купування квитків, хто не встиг - провізії
 9:16 - відбуття із Тернополя
10:33 - висадка у Підволочиську

Далі прямуємо по маршруту. За вказаним напрямком відстань становить ~72 км.
На то все діло маємо 7-8 годин.

Що можемо побачити:

- стару церкву у Скориках;
- рештки замку у Токах;
- замок та костел у Збаражі.
- все решта, що трапиться на очі.

Бажано хоча б 2-3 чоловіки, які б погодилися і завтра змогли/захтіли поїхати.

Дописано : 22.08.2010, 22:55:02
А забув сказати: +1.

Тре ще бажаючих...

Дописано : 22.08.2010, 23:03:54
Бачу дофіга бажаючих.
Тому сам не їду.

Якщо раптом комусь ще щось стрельне і захочеться,
то будіть мене завтра зранку своїм дзвінком о 7:00 (097 623 55 66).

Іду спати. Щось ви пасивні :)

43
Відкрито публічний прокат велосипедів у Лондоні/ Barclays Cycle Hire

30 липня 2010 року у Лондоні нарешті ввели у експлуатацію велосипедні майданчики для публічного користування.

До цього часу зареєструвалося 12000 людей, які будуть випробовувати нововведення.
А через 4 тижні схема прокату велосипедів запрацює на основі звичайної оплати
за відповідний термін використання транспортного засобу.

Хоча уже зараз усі бажаючі, а не лише зареєстровані учасники, можуть скористатися послугою.
Єдина відмінність на даний момент полягає у тому, що лише зареєстровані зможуть придбати найбільш
вигідний спосіб доступу до прокату – на цілий рік.

Такі майданчики на початку будуть встановлені у центральній частині міста і у кількох парках.

Як уже стало звично, мер міста Лондона Борис Джонсон сам відкривав нову схему прокату і закликав
до активної участі усіх лондонців ("I call on Londoners to sign up and become pioneer members." - Boris Johnson).

Місцеві швидко відгукуються на зелені ініціативи мера і беруть активну участь у використанні нової схеми прокату.

А тепер про ціну питання.
Оплата поділяється на 3 види:

1) за доступ до користування 

£1 – 24 години
£5 – 7 днів
£45 - цілорічно


2) за користування

безкоштовно - до 30 хв.
£1 – до 1 год.
£4 – до 1,5 год.
£6 – до 2 год.
£10 – 2,5 год.
£15 – до 4 год.
£35 – до 6 год.
£50 – до 24 год.


3) інші

членський ключ доступу - £3 за кожен
за невчасне повернення (понад 24 год.) - £150
за пошкодження – до £300
за неповернення – £300


(детальніше отут http://www.tfl.gov.uk/roadusers/cycling/14811.aspx)

Не обійшлося без сюрпризів. У перші дні користування прокатом зареєстровані учасники
були помилково тарифіковані системою. Причиною цього, частково, було неправильне
встановлення велосипедів у доки після закінчення мандрівки. Правда усім оплату повернули.

Самі велосипеди мають спрощену будову і антивандальний вигляд.
А їх техогляд обіцяють здійснювати періодично, щоб у доках вони
все були справні і готові до поїздки.

Проте користувачам перед початком прокату рекомендують перевірити
справність велосипеда і відрегулювати висоту сідла.


Кілька фото:











Очевидно, банк Barclays виступив спонсором того всього діла



А тут трохи видно вартість послуг і мене



Попередні 6 фото із одного пункту прокату, а на цей я наткнувся вже в іншому місці




Велосипед із прокату у дії

Відео:

[youtube]http://www.youtube.com/watch?v=MemuUw1pP_M&feature=player_embedded[/youtube]


За матеріалами:

http://www.tfl.gov.uk/roadusers/cycling/14808.aspx
http://www.metro.co.uk/news/836583-9-000-sign-up-for-london-bike-hire

Фото автора



44
Майбутні / WHO IS WHO - 2
« : 14.07.2010, 14:37:55 »
Привіт, шприхалі і шприхальки!

Вже чуть більше як 3 роки існує наш форум і понад 4 роки саме велоб"єднання.
І на даний момент уже зареєструвалося поза 300 користувачів.

Але ми і надалі продовжуємо не знати один одного в обличчя.
Гадаю, ця обставина вкупі із тим фактом, що ми всі різні, призводить до певних негараздів, конфузів і срачу на форумі, який ми зараз спостерігаємо.

Якщо відкинути "неживих" і немісцевих користувачів та випадкових приблуд, то всерівно залишається немала кількість людей.
І серед них переважаюча більшість учасники, яких я ніколи не бачив. Думаю, і у вас є подібне відчуття.

Нас стає більше і одночасно ми якось, наче, віддаляємося одне від одного. Ми чужі між собою, хоч і сидимо на тому ж форумі.
А чужим людям легше забувати про якусь там взаємоповагу і легше ображати один одного. Тим більше взаємодіючи лише віртуально.
Але ж так не мусить бути, бо Шприха задумувалася не так.

Плюс виникають комічні ситуації, коли народ не знає своїх "поводирів" - адміністраторів і модераторів.
Люди, що вливалися згодом, не знають навіть хто їх банить. І часто не розуміють за що.

Так от, пропоную нарешті зібратися і познайомитися очно.
Така спроба вже була. 26 серпня 2008 року я створював схожу тему тут.
Але прийшли тільки ті люди, яких я й так знав від самого початку від 2006 року.
А потім, за звичкою, нафлудилося 8 сторінок і ідею поховали.

Можна прийти або приїхати на велосипеді.
Мона заготувати бейджик із своїм ніком. :)

Час на роздуми і підготовку є - цілий місяць.

Здибаємося у серпні.

Можна котрогось будня в післяробочий час.
Можна у вихідний.
Можна все і по-різному.
Головне бажання.

Не залишайтеся байдужими. Відписуємося у темі.
Перш за все хочеться бачити слова: "я буду", "я хочу", "я не проти", а не вже такий звичний флуд.

Як орієнтир і манівець приймаємо 14 серпня 2010 року.
За місце - пристань, де зупиняєтсья катер.

45
Привіт шприхалі і шприхальки!

Думаю не раз багато хто із вас бачив щось цікаве на просторах інтернету.
І потім хотів би ще із рештою поділитися побаченим.

Пропоную в цю тему ліпити лінки на відео.

Ось товариш із Голландії вирішив створити собі такого веселого байка.
Думаю таке згодиться як і метод популяризації велосипеда у нашому славному Тернополі.

Стаття:

Монстер-байк

Відео:

[youtube]http://www.youtube.com/v/vGGlODF7_RY&color1=0xb1b1b1&color2=0xd0d0d0&hl=en_US&feature=player_embedded&fs=1[/youtube]

P.S.
Повідомлення із лінками на відео, де не буде велосипедів, будуть тупо видалятися.

Сторінок: 1 2 [3] 4 5 ... 10