Опа!
 Такий факт наштовхнув мене на два варіанти розвитку подій - виїзд до Канади або апгрейд.

Був чудовий літній день. Довжанка. Робота зроблена, викочуючи ровер за браму думаю якою дорогою їхати. Міг і не думати.
 Поля, річка, пташки, пів дороги вже проїхав, настрій на висоті. Кочуся з горба, шось наспівую... і тут яаааак...
Все сталось за секунду. До рота залетіло воно, не муха, щось значно більше. Я майже виштовхав це на волю як відчув ТАКЕ!, ніби до нижньої губи притулили розпечене до червоного вугілля. Сльози і слина стали мені не підконтрольні, очі зажмурились. Якось мені вдалось нормально зупинитись, бо котився досить швидко. Перші кілька хвилин я був просто не в собі, мабуть був схожий на скаженого пса. Перше що зробив - попив води, вмився.
 Сижу серед поля приходжу до тями, відчуваю як нижня губа стає все важчою.
 І шо робити? думаю. Тільки до траси десь 4км. назад вертатись не менше.
 А ніц мені не буде, сідаю на ровер їду до дому, нууу не зовсім їду, "Петриків кросс кантрі 2" з баулом 15~20кг. + наплічник. Думав колеса залишу на тих стежках.
 Через пів години я вже вдома. Одразу до дзеркала сам себе настрашився, губа як в коня. Увесь час відчував що там щось стороннє, так і було, дивлюсь якась булька маленька, беру пінцет... всьо. Разом з тою булькою витягнулось жало десь 4мм.
 Минула година і я знову людина. Правда до кінця дня було таке відчуття що хтось добре зарядив в щелепу
     

Ві як я розумію той чемпіон Віктор Ониськів?)

Той, але до чемпіона ще їздити і їздити.

ця вилка була на осінньому марафоні? і як?

І не тільки на марафоні, проїхав на ній вже більше 15000км.

Впав з ровера на трамплінах. Подробиць інциденту я ще не знаю. Потрібна термінова та дорого-вартісна операція з порятунку роздробленої руки.
 Велике прохання фінансово допомогти.
 5457 0822 3314 4828 Химера О.Ю.
 

От не було Славка і фоток нема.
 По забаві. Все  сподобалось
 Завдяки відмінній фіз.формі Саші kvаs8 та дівчині  із  спорт школи вперше відчув що таке команда.  Адреналіну додавала система із зіркою 48т. встановлена напередодні. Частенько зиркаючи на спідометр, не одноразово помічав там 55-58км. Ще, за 15км до фінішу загубив свій компот, то вкінці в очах вже смеркалось, але дотягнув.

Камеру, у якій  за один раз утворюється чотири сантимерових порізи навіть не намагаюсь заклеїти.

Хмм... До мене? В такому випадку тре їх привезти. Короче я подзвоню.