але не втикайте в назву фотки, бо там є палево...

---

Дописано : 07.02.2011, 22:29:09

---

і ше 1 уродец..

Устав общественной организации Велокривбасс   
  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

   1.1.Громадська організація «ВЕЛОКРИВБАС» (надалі - Організація) є добровільне об'єднання громадян, які вважають за необхідне розвиток велоспорту та велосипедного транспорту в м. Кривому Розі. Організація створена і діє на основі добровільності, рівноправ'я її членів, самоврядування, законності і гласності. «Велокривбас» є неприбутковою організацією. Організація вільна у виборі напрямів своєї діяльності, які не можуть суперечити інтересам держави і суспільства.
   1.2. Організація має повне найменування
на російській мові:
Общественная организация «ВЕЛОКРИВБАСС»
на українській мові:
Громадська організація «ВЕЛОКРИВБАС»
на англійській мові:
Public organization «VELOKRIVBAS».
  1.3. Організація має скорочене найменування: ГО «ВК»
  1.4. Організація у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про об'єднання громадян", іншими діючими законами України, нормами міжнародного права, а також цим Статутом.
  1.5. Діяльність Організації розповсюджується на територію міста Кривий Ріг.
  1.6. Організація є юридичною особою, може мати самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки в установах банку, зокрема валютний, печатки, штампи і бланки зі своїм найменуванням, власну символіку й інші символи юридичної особи. Реєстрація символіки Організації здійснюється в порядку, передбаченому для об'єднань громадян. Організація може вступати на правах колективного члена в інші всеукраїнські і міжнародні об'єднання і організації, діяльність яких не суперечить чинному законодавству і Статуту організації. Організація може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, виступати в особі позивача або відповідача в суді.
  1.7. Організація має право на добровільних засадах створювати або вступати в союзи, укладати з іншими об'єднаннями громадян угоди про співпрацю і взаємодопомогу.
  1.8. Юридична адреса Організації: 50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Софії Перовської буд. 1 кв. 5..

  2. ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ. ОСНОВНІ НАПРЯМИ І ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ.

   2.1.Метою Організації є здійснення програм та заходів, спрямованих на підтримку велосипедного руху, розвиток велоспорту та велосипедного транспорту в м. Кривому Розі.
  2.2. Для реалізації вищезазначеної мети, Організація ставить завдання:
   2.2.1 Сприяти розвитку велосипедного транспорту та відповідної інфраструктури для нього в м. Кривому Розі;
   2.2.2 Сприяти розв’язанню транспортних та екологічних проблем міста Кривого Рогу шляхом створення умов для використання велосипедів у якості міського транспорту;
   2.2.3 Поширювати велосипедну культуру;
   2.2.4 Пропагувати здоровий спосіб життя;
   2.2.5 Співпрацювати з різними суспільними й іншими установами, організаціями і підприємствами.
   2.2.6 Підвищувати спортивну майстерність велосипедистів;
   2.2.7 Створювати велоосередки, здебільшого у вигляді секцій велоспорту;
   2.2.8 Підтримувати велосипедистів м. Кривого Рогу в їх законних індивідуальних та колективних інтересах;
   2.2.9 Координувати зусилля різних велосипедних спільнот м. Кривого Рогу та України у справі популяризації велосипедного спорту і транспорту, захисту велосипедистів;
   2.2.10 Встановлювати та зміцнювати зв’язки з українськими та міжнародними організаціями подібної направленості.
  2.3. Організація самостійно визначає основні напрями своєї діяльності.
  2.4. З метою здійснення суспільної діяльності і досягнення, позначених у цьому Статуті цілей і завдань, Організація має право:
  2.4.1 Виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнових і немайнових прав;
  2.4.2 Представляти і захищати свої законні інтереси і законні інтереси своїх членів у державних і суспільних органах;
  2.4.3 Ідейно, матеріально і організаційно підтримувати інші об'єднання громадян, надавати допомогу в організації їх роботи;
  2.4.4 Створювати установи й організації;
  2.4.5 Одержувати від органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування інформацію, яка необхідна для реалізації цілей і завдань організації;
  2.4.6 Розробляти і подавати до владних органів проекти нормативних актів та домагатися їх прийняття і виконання;
  2.4.7 Вимагати дотримання членами Організації існуючих норм по забезпеченню безпеки руху;
  2.4.8 Вносити на розгляд місцевої влади та ДАІ пропозиції щодо організації руху транспорту вулицями м. Кривого Рогу;
  2.4.9 Сприяти в проведенні фізкультурно-спортивних заходів у відповідності із Законом України «Про фізичну культуру і спорт», за правилами, офіційно затвердженими Державним комітетом молодіжної політики, спорту та туризму України, погоджуючи свої дії з комітетом фізичної культури і спорту виконкому Криворізької міської ради;
  2.4.10 Організовувати і проводити змагання, велопробіги, веломарафони, категорійні велопоходи, у тому числі міжнародні;
  2.4.11 Організовувати і проводити заходи з підготовки і підвищення кваліфікації організаторів, наставників, волонтерів, членів Організації;
  2.4.12 Організовувати виготовлення власної офіційної, пам’ятної та нагородної атрибутики з символікою Організації.
  2.4.13 Організовувати та брати участь в екологічних акціях та природоохоронних заходах;
  2.4.14 Вносити пропозиції органам влади і управління;
  2.4.15 Поширювати інформацію і пропагувати свої ідеї і цілі;
  2.4.16 Засновувати власні засоби масової інформації;
  2.4.17 Засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей;
  2.4.18 Здійснювати, відповідно своїх статутних завдань, інші дії, які передбачені законодавчими актами України;
  2.4.19 Самостійно вирішувати питання про пріоритетність цільових програм;
  2.4.20 Використовувати цільові пожертвування, які вносяться благодійниками на реалізацію програм і проектів відповідно до умов цих пожертвувань і статутних цілей і завдань;
  2.4.21 Об'єднуватися в союзи, асоціації й інші об'єднання, які сприяють виконанню статутних цілей і завдань;
  2.4.22 Вживати заходи по залученню державного, колективного і приватного капіталу на потреби Статутних програм;
  2.4.23 Організовувати збір добродійних пожертвувань і внесків від фізичних і юридичних осіб, іноземних держав і міжнародних організацій;
  2.4.24 Визначати форми, об'єкти, суб'єкти і розміри добродійної допомоги;
  2.4.25 Створювати відповідно до законодавства України свої відділення, філіали, представництва; - створювати у середині Організації підрозділи, ради, комітети і відділи по видах діяльності, для підвищення ефективності виконання статутних цілей і завдань;
  2.4.26 Виступати засновником і бути членом інших організацій і юридичних осіб;
  2.4.27 Популяризувати свою діяльність і символіку у встановленому законом порядку;
  2.4.28 Брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації і т.д.);
  2.4.29 Бути позивачем і відповідачем у суді;
  2.4.30 Здійснювати, відповідно своїх статутних завдань, інші дії, які передбачені законодавчими актами України.

  3. ЧЛЕНСТВО В ОГРАНІЗАЦІЇ.

  3.1. Членство в Організації може бути індивідуальним, колективним і почесним.
  3.2. Індивідуальними членами Організації можуть стати особи, які досягли 14 років, визнають даний Статут, виконують обов'язки члена Органі-зації і беруть участь у роботі по досягненню статутної мети.
Прийом в індивідуальні члени Організації здійснюється на основі письмової заяви, за рішенням Правління і затвердженням Головою Правління.
  3.3. Колективними членами Організації можуть бути юридичні особи, колективи підприємств, установ, організацій державної і інших форм власності, спортивних клубів і секцій, інші об'єднання і організації, які визнають справжній Статут. Прийом у колективні члени Організації здійснюється на основі письмової заяви та інших документів за рішенням Правління і затвердженням Головою Правління.
  3.3.1 Протягом 30 календарних днів Правління розглядає заяву (прохання) про вступ і надає мотивовану відповідь заявникові. Заявник вважається колективним членом Організації з дати прийняття відповідного рішення Правлінням Організації.
  3.4. Особи, які внесли значний внесок у реалізацію цілей Організації, можуть бути прийняті в Організацію почесними членами.
Прийом у почесні члени Організації здійснюється на основі письмової заяви, за рішенням Правління.
  3.5. Членство в Організації припиняється у випадках:
  3.5.1 Порушення Статуту Організації;
  3.5.2 Здійснення вчинку, який може заплямувати статус члена Організації;
  3.5.3 За власним бажанням.
  3.6. Припинення членства наступає з моменту винесення відповідної ухвали Головою Правління.
У разі добровільного виходу або виключення з Організації суми внесених вступних, членських та добродійних внесків не повертаються.

  4. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ЧЛЕНІВ ОРГАНІЗАЦІЇ.

  4.1. Члени Організації мають право:
  4.1.1 Брати участь в її діяльності;
  4.1.2 Брати участь шляхом голосування в ухваленні рішень Організації;
  4.1.3 Обирати і бути обраним в керівні органи і органи контролю Організації;
  4.1.4 Вносити пропозиції з питань діяльності Організації і вимагати їх розгляду;
  4.1.5 Сприяти здійсненню суспільних програм Організації;
  4.1.6 Робити запити про використання Організацією внесених ними вступних, членських і добродійних внесків;
  4.1.7 Знайомитися з протоколами загальних зборів і іншими документами Організації;
  4.1.8 Вільно вийти з Організації.
  4.2. Члени Організації зобов'язані:
  4.2.1 Виконувати Статут, положення і нормативні документи Організації;
  4.2.2 Виконувати рішення керівних органів організації;
  4.2.3 Платити вступні і членські внески;
  4.2.4 Своїми діями сприяти досягненню мети і завдань, які стоять перед Організацією;
  4.2.5 Виконувати інші обов'язки, які витікають з цього Статуту і рішень керівних органів Організації;
  4.2.6 У разі втрати або пошкодження колективного майна Організації суб’єкт, що призвів до даної втрати або пошкодження, несе перед Організацією матеріальну відповідальність;
  4.2.7 Брати участь своєю роботою в заходах, упроваджених керівними органами Організації;
  4.2.8 У разі ухвалення рішення про вихід із членів Організації, подати заяву в Правління не пізніше, чим за два тижні до виходу з членів Організації.
   4.3. За порушення положень даного Статуту та обов’язків члена Організації до членів Організації можуть застосовуватися заходи і дії:
  4.3.1 Попередження;
  4.3.2 Пониження посади;
  4.3.3 Зняття звання почесного члена організації;
  4.3.4 Виключення з Організації.
Застосовувати заходи і дії може Наглядова рада при затвердженні цього рішення Головою Правління.

  5. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ КЕРІВНИХ ОРГАНІВ.

   5.1. Найвищим керівним органом є загальні збори членів Організації (надалі - загальні збори), які скликаються не рідше одного разу на рік. Про скликання і порядок денний загальних зборів члени Організації оповіщаються не пізніше, ніж за два тижні до його проведення. Позачергові загальні збори можуть бути скликані за рішенням Правління, Голови Правління або на вимогу 1/3 членів Організації. Дата проведення чергових (позачергових) загальних зборів і порядок делегування встановлюється Правлінням.
До компетенції загальних зборів відносяться питання:
  5.1.1 Ухвалення Статуту, зміни і доповнення до нього;
  5.1.2 Обрання Голови Правління, Правління;
  5.1.3 Призначення персонального складу Наглядової ради;
  5.1.4 Визначення, вироблення стратегії розвитку і обговорення діяльності Організації, затвердження перспективних планів і програм Організації в цілому, а також затвердження звітів по них;
  5.1.5 Ухвалення і зміна символіки, штампу, друку і фірмових бланків;
  5.1.6 Ухвалення рішення про реорганізацію і ліквідацію Організації;
  5.1.7 Ухвалення рішення по звітах Правління і Наглядової ради.
Загальні збори ухвалюють рішення простою більшістю голосів делегатів за наявності кворуму. Загальні збори мають кворум, якщо на них присутні 60% плюс один член від загальної кількості членів Організації. При ухваленні Статуту, змін і доповнень до нього, ухвалення і зміни символіки, штампу, друку і фірмових бланків, ухваленні рішення про реорганізацію і ліквідацію Організації, за нього повинні проголосувати не менше 2/3 присутніх на зборах членів Організації при наявності кворуму за підтримки цього рішення Правлінням і затвердженні Головою Правління. При ухваленні рішення про обрання Голови Правління, за нього повинні проголосувати більшістю голосів за наявності кворуму при затвердженні цього рішення Правлінням. При ухваленні рішення про обрання Правління, за нього повинні проголосувати більшістю голосів за наявності кворуму при затвердженні цього рішення Головою Правління. При ухваленні рішення про призначення персонального складу Наглядової ради, за нього повинні проголосувати більшістю голосів за наявності кворуму при затвердженні цього рішення Головою Правління. При рівності голосів, голос Голови Правління є вирішальний.
  5.2. Виконавчим органом Організації є Правління, очолюване Головою. Правління обирається загальними зборами строком на 4 роки.
Правління проводить свої засідання не рідше за один раз на півроку. Про скликання і порядок денний засідання члени Правління оповіщаються не пізніше, ніж за тиждень до його проведення. Позачергове засідання може бути скликано за рішенням Голови Правління або на вимогу 1/3 членів Правління. Дата проведення чергового (позачергового) засідання і порядок делегування встановлюється Головою Правління. Правління має право добирати у свій склад нових членів замість вибулих із подальшим затвердженням Головою Правління. Голова Правління автоматично є членом Правління. Максимальна кількість членів Правління 10 чоловік.
Правління Організації:
   5.2.1 Розробляє і впроваджує в життя організаційні програми й інші заходи щодо статутної суспільної діяльності Організації, узгоджуючи свої дії з Головою Правління;
   5.2.2.Забезпечує виконання рішень загальних зборів;
   5.2.3 Встановлює дату проведення, порядок денний і порядок представництва чергових (позачергових) загальних зборів;
   5.2.4 Виносить ухвали про вступ кандидатів в індивідуальні і колективні члени Організації, з подальшим затвердженням Головою Правління;
   5.2.5 Визначає напрями діяльності і затверджує плани роботи Організації;
   5.2.6 Складає кошториси витрат і доходів;
   5.2.7 Створює для виконання статутних завдань Організації необхідні постійні і тимчасові функціональні структури (центри, підрозділи, комісії, комітети, ради, секції і т.п.), з подальшим затвердженням Головою Правління;
   5.2.8 Розпоряджається майном Організації відповідно до даного Статуту і законодавства України;
   5.2.9 Затверджує рішення Загальних зборів про обрання Голови Правління;
   5.2.10 Ухвалює рішення про проведення ревізій і перевірок, з подальшим затвердженням Головою Правління;
   5.2.11 Готує договори, контракти і положення заходів, що проводяться Організацією;
   5.2.12 Вирішує питання вступу і членства в інших добродійних і громадських організаціях, союзах, асоціаціях і інших об'єднаннях, зокрема міжнародних;
   5.2.13 Ухвалює рішення про організацію підприємств, участі в господарських спільнотах;
   5.2.14 Звітує перед загальними зборами про діяльність Організації;
   5.2.15 Ухвалює рішення про створення місцевих осередків, з подальшим затвердженням Головою правління;
   5.2.16 У разі припинення діяльності Організації, призначає ліквідаційну комісію, затверджує ліквідаційний баланс.
Правління Організації ухвалює рішення голосуванням простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів Правління при участі в засіданні Голови Правління. При рівності голосів, голос Голови Правління є вирішальним.
   5.3. Голова Правління.
Голова Правління обирається загальними зборами строком на 5 років. Голова Правління проводить загальні збори і засідання Правління, очолює їх.
Голова Правління:
  5.3.1 Без доручення діє від імені Організації;
  5.3.2 Самостійно вирішує питання діяльності Організації, не віднесені до повноважень інших органів управління Організації;
  5.3.3 Представляє інтереси Організації у відносинах з державою, громадськими й іншими організаціями, зокрема при укладенні договорів про співпрацю як в Україні, так і за її межами;
  5.3.4 Підписує від імені Організації офіційні документи, угоди і контракти, контролює фінансову діяльність, розподіл і використання матеріальних цінностей відповідно до рішення Правління, статутної діяльності і чинного законодавства;
  5.3.5 Затверджує рішення Загальних зборів про обрання Правління;
  5.3.6 Затверджує рішення Загальних зборів про призначення персонального складу Наглядової ради;
  5.3.7 Призначає Першого заступника Голови Правління і заступників Голови Правління, розробляє та затверджує нормативні документи, що регламентують їх діяльність;
  5.3.8 Затверджує створені Правлінням для виконання статутних завдань Організації необхідні постійні і тимчасові функціональні структури (центри, підрозділи, комісії, комітети, ради, секції і т.п.). Приймає положення про ці структури;
  5.3.9 Затверджує і змінює при потребі сертифікати, свідоцтва, посвідчення, значки;
  5.3.10 Затверджує штат і визначає умови оплати праці працівників Організації;
  5.3.11 Приймає і звільняє працівників Організації;
  5.3.12 Затверджує рішення Правління про вступ до Організації індивідуальних і колективних членів, видає відповідні сертифікати, свідоцтва, посвідчення, значки;
  5.3.13 Виносить ухвалу про обрання в почесні члени Організації, видає відповідні сертифікати, свідоцтва, посвідчення, значки;
  5.3.14 Виносить ухвалу про виключення з членства в Організації в установленому порядку;
  5.3.15 Приймає нормативні документи, що регламентують діяльність Організації, що визначають компетенцію і обов'язки між посадов-цями Організації;
  5.3.16 Затверджує рішення Наглядової ради щодо застосування заходів, дій до членів Організації в установленому порядку;
  5.3.17 Відкриває рахунки в установах банків;
  5.3.18 Вирішує питання щодо обрання із членів Правління скарбника і відповідального секретаря та їх переобрання у випадку необхідності, приймає нормативні документи, що регламентують їх діяльність;
  5.3.19 Затверджує рішення Правління про проведення ревізій і перевірок;
  5.3.20 У відсутності скарбника і відповідального секретаря виконує їх функції;
  5.3.21 Вносить пропозиції на загальні збори щодо порядку і розміру сплати вступних і членських внесків;
  5.3.22 Затверджує рішення Правління про створення місцевих осередків. Приймає положення про ці структури;
  5.3.23 Головує на засіданнях правління і загальних зборах;
  5.3.24 Має право підпису фінансових документів;
  5.3.25 Видає накази, ухвали, розпорядження і вказівки, обов'язкові для всіх членів і працівників Організації;
  5.3.26 Розглядає інші питання, що не відносяться до керівних органів Організації;
  5.3.27 Здійснює інші дії, необхідні для досягнення мети і завдань Організації.
  5.4. У цілях здійснення поточного контролю за збереженням майна, надходженням і витрачанням матеріальних, технічних і грошових коштів, правильністю обліку і звітності, Голова Правління обирає скарбника.
Скарбник підписує банківські й інші фінансові документи, при відповідному письмовому рішенні Голови Правління.
   5.5. У цілях здійснення поточного контролю за діловодством Організації, Голова Правління обирає відповідального секретаря.
   5.6. Персональний склад Наглядової ради призначається загальними зборами із числа членів організації. Термін повноважень Наглядової ради - 4 роки. Наглядова рада проводить свої засідання у повному складі не рідше ніж 1 раз на рік. Позачергове засідання може бути скликано Головою Наглядової ради або на вимогу 1/3 члени Наглядової ради. Дата проведення чергового (позачергового) засідання і порядок делегування встановлюється Головою Наглядової ради. Наглядова рада має право поповнювати свій склад новими членами замість вибулих з подальшим затвердженням Головою Наглядової ради. Максимальна кількість членів Наглядової ради 5 чоловік.
Наглядова рада:
  5.6.1 Здійснює нагляд за збереженням майна Організації, законністю договорів і господарських операцій, а також за дотриманням інших інтересів Організації;
  5.6.2 Проводить щорічно ревізію майна та фінансового стану Організації, складає акти ревізії;
  5.6.3 У разі порушення членом Організації Статуту чи обов’язків члена Організації застосовує заходи дії до членів Організації після затвердження цього рішення Головою Правління.
Наглядова рада ухвалює рішення голосуванням простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів Наглядової ради при участі в засіданні Голови Наглядової ради. При рівності голосів, голос Голови Наглядової ради є вирішальним.
   5.7 Голова Наглядової ради обирається із числа членів Наглядової ради, що обирається на загальних зборах . Термін повноважень Голови Наглядової Ради - 4 роки. У разі необхідності він може бути переобраний із числа інших членів Наглядової ради.
Голова Наглядової ради:
  5.7.1 Здійснює оперативний нагляд за діяльністю Організації, її підрозділів, філіалів і представництв;
  5.7.2 Встановлює дату проведення, порядок денний і порядок представництва чергового (позачергового) засідання Наглядової ради;
  5.7.3 Організує ефективну роботу Наглядової ради.

  6. ДЖЕРЕЛА НАДХОДЖЕННЯ І ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ. МАЙНА І ФОНДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ.

  6.1. Організація може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності.
  6.2. Джерелами формування майна і фондів Організації є:
  6.2.1 Вступні, добродійні і членські внески;
  6.2.2 Спонсорські внески і пожертвування, здійснювані громадянами, підприємствами, установами і організаціями будь-яких форм власності;
  6.2.3 Цільові внески, пожертвування організацій і приватних осіб на виконання конкретних програм і заходів Організації;
  6.2.4 Надходження і добровільні внески міжнародних і національних (неурядових) організацій, установ, фондів;
  6.2.5 Надходження від проведення суспільних компаній по збору добродійних пожертвувань, масових заходів;
  6.2.6 Громадські організації також мають право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених ними госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств;
  6.2.7 Надходження від проведення основної діяльності згідно Статуту Організації.
  6.4. Збитки, заподіяні Організації в результаті порушення її майнових прав громадянами, юридичними особами або державними органами, відшкодовуються Організації за рішенням суду або арбітражного суду.
   6.5. Організація здійснює оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність відповідно до порядку, встановленого законодавством України.
   6.6. Організація опубліковує в засобах масової інформації звіт про доходи і витрати в передбаченому законом порядку.
   6.7. Організація надає благодійникам (донорам) звіт і іншу інформацію про використання цільових засобів на їх вимогу.
  6.8. Контроль за діяльністю Організації, у тому числі і порядком використання майна і засобів, здійснюється органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції і законодавства України.
  6.9. Організація набуває право власності на кошти та інше майно, передане їй засновниками, членами або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом
  6.10. Члени Організації не відповідають особистим майном за борги Організації, так само як і Організація не відповідає за борги окремих членів Організації.

  7. ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ У СТАТУТ.

  7.1. Зміни і доповнення в Статут Організації затверджуються на чергових (позачергових) загальних зборах. За це рішення повинні проголосувати не менше 2/3 присутніх на зборах членів Організації при наявності кворуму за підтримки цього рішення Правлінням і затвердженні Головою Правління.
  7.2. Про всі зміни і доповнення у Статут у десятиденний термін Організація повідомляє в реєструючий орган.

  8. ПОРЯДОК ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ.

  8.1. Організація припиняє свою діяльність у випадку реорганізації або ліквідації.
  8.2. Припинення діяльності Організації проводиться:
  8.2.1. За рішенням суду.
  8.2.2. За рішенням загальних зборів.
  8.3. Ліквідація Організації здійснюється ліквідаційною комісією, яка створюється за рішенням суду або загальних зборів Організації.
  8.4. До ліквідаційної комісії переходять повноваження з управління справами Організації з моменту призначення або створення. Ліквідаційна комісія оцінює майно Організації, виявляє дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів щодо сплати боргів третім особам, а також
працівникам Організації, складає ліквідаційний баланс.
  8.5. Ліквідація вважається завершеною, а Організація такою, що припинила свою діяльність, з моменту внесення запису про це в державний реєстр.
  8.6. У разі ліквідації Організації її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду діяльності або зараховані до доходу бюджету.
  8.7. Порядок реорганізації Організації визначається загальними зборами відповідно до чинного законодавства України. В разі реорганізації Організації її права і обов'язки переходять до правонаступників. Організація може реорганізуватися лише в іншу громадську неприбуткову організацію.
 

Хочу акцентувати на цьому факті увагу форумчан і попередити про те що:

1. Йому КАТЕГОРИЧНО не можна давати свої речі без 100% передоплати.
2. Йому не варто лишати техніку на ремонт, бо може скалічити
3. Якщо ви з ним про щось домовились, то не факт шо свою частину домовленості виконає і валік.
4. Якшо він не бере телефон, позвоніть з невідомого йому... є шанси шо лоханеться і візьме.

тепер питання поставлю так:
ШО і КОМУ він винен... відпишіться тут, бо мені(вже Падонку) він винен багато і якшо андрій до нього добереться, то ви свого точно не скоро получите, але є нагода на борги роздеребанити його дему... краще получити борг запчастинами ніж не получити нічого..

забиваємо запчасті з деми!

якшо хтось його побачить перезвоніть мені чи краще Андрію...

Догляд за вилками і захист від стирання покриття ніг.


Покриття стирається і на недешевих вилках серед них майже всі Рокшокси з алю ногами останніх років, частіше за все тотем, потім боксер, лірики теж але вкрай рідко, на ФоксаХ 36 така біда теж зустрічається, нікельовані ноги на марзоччі незважаючи на дворядні сальники і відкриту ванну теж зношуються.
 
Власникам дешевих вилок теж варто часто доглядати за ногами, догляд дозволить вилці худо-бідно залишатися в початковому стані, а не заклинится через місяць говнорайдинга.

Коли покриття стирається на дурах зі сталевими ногами це не так страшно, якість стали там прийнятна, і якщо за вилкою постійно доглядати, то вона прослужить ще довго.

Повністю стіїким до цієї проблемми є лише чорне покриття на старих марзоччі, тому що воно має велику товщину, і змащення ноги відбі\увається у відкритій ванні, відокремленій від "вулиці" 2-ма відмінними ущільненнями.

Алюмінієві ноги без анодованого захисту швидко зношуються, продукти зносу перетворюють мастило в алюмінієву пасту, яка підвищує тертя (вилка почне часто підтуплювати). Можна так катати чи ні, вирішувати вам, від цього вилка зламається тільки коли нога до дірки протреться, а на це піде не менше сезону.


Найчастіша причина стирання покриття зовсім не брак, а безалаберність райдера. Точніше лінь.

Виробники пишуть в інструкції: "Очищайте ноги і пильники після кожної поїздки, і наносіть шар силіконового мастила, для захисту ..."

Суть: при їзді нога змащується всередині вилки - під пильником накопичується певна кількість мастила, над пильником скупчується гівно. В один прекрасний момент тертя між ногою і пильником доходить до ступеня, коли бруд пробивається до мастила, а мастило до бруду, ці речі змішуються і виходить відмінна шліф паста, яку до ноги притискає пильник. Паста прилипає до ноги і регулярно поповнюється свіжим абразивом з вулиці, ну а далі справа часу, причому поки покриття ціле помітити цей абразив під пильником майже неможливо.

Коли на ногу додано свіжий силікон, пил прилипне тільки до його поверхні і за одну покатушку просто не встигає дістатися до ноги Пильник легко ковзає по тонкій силіконової плівочці і спокійно знімає весь бруд. На жаль властивості силікону не такі чарівні як пишуть виробники, і в багнюці він швидко втрачає свої антифрикційні якості. Тому чистка/змазка ніг повинна проводитися після кожної поїздки, тим самим ми знімемо з ноги і пильника весь абразив і додамо нову порцію захисту.


Силікон варто вибирати в не аерозольній упаковці. При розпилюванні силікону на ноги вилки, бризки обов'язково потраплять на ротор гальма і паравозного гула буде не уникнути як і погіршення гальмування. Не кожен силікон розроблений для змащення, більшість дешевих варіантів призначені в основному для захисту гумок і пластику від зовнішніх впливів і хім.зсихання. Конкретно по фірмах говорити нічого - їх безліч, асортимент одного бренда може включати в себе силікони для різних цілей. Простіше підібрати мастило "колгоспним" способом який мене поки не підводив.

Суть методу в експрес перевірці властивостей мастила - просто беремо крапельку силікону і починаємо розтирати між чистих пальців, якщо шкіра скрипить як після лазні (тобто пальці труться ривками) то цей силікон нам не годиться, потрібно знайти той який буде ковзати плавно і тривалий час, щоб вилка працювала так-же приємно, а терміну служби захисного шару вистачало на всю покатушку.

Крім щоденного обслуговування обов'язково потрібно перебирати вилку (інтервали вказані в інструкції). Як би добре все не здавалося зовні і по роботі вилки, бруд всерівно накопичується під гумкою особливо якщо штани люфтять. Так-само небезпечні покатушки по калюжах пил змішаний з водою потрапляючи на суху теплу від роботи ногу вилки присихає і маленькими порціями побивається в пильник.


При перебиранні вкрай не бажано залишати на пильнику дуже густе мастило типу солідолу або байкгріса. Нові пильнички іноді змащені сіліконкою підвищеної вязкозті, тому що звичайний силікон просто витече з упаковки, та й застосування загущенного силікону більш технологічно при промисловій зборці. У звичайній експлуатації, коли вилку збираєш для себе, потрібно користуватися рідкими мастилами, на робочій частині сальників потрібна лише тонка плівочка густого мастила, яка полегшить ковзання по маслянной плівці на нозі.

Суть: Густе мастило сильно прилипає до ноги, а в пильників не вистачає потужності для її зняття. До густого мастила добре липне бруд, пильник знову-ж не може очистити від нього ногу. За одну покатушку густа змазка перетворюється на гору абразивної пасти, яка тепер виявиться не тільки в пильовику, а й на обох башінгах у випадку з довгохідними вилками. Отримана абразивна паста притискається пильником до нього і працює як шкурка нульовочка, під її натиском тонкі антифрикційні покриття стираються досить швидко.

http://www.lexapskov.my1.ru

Вибір намета. Намет: що до чого і як?


Даний огляд написаний для того, щоб дати відповіді на деякі питання які найчастіше зустрічаються з вибору наметів.


Типи наметів за призначенням.


Відправною точкою у справі вибору намету є його призначення. Я б виділив декілька основних класів:


- Намети для туризму звичайної складності,
- Намети для туристських злетів і походів вихідного дня,
- Намети для автотуризму (кемпінгові),
- Намети для зими і екстремальних походів,
- Намети "особливого призначення".
  
Наша мета - вибір намету саме для туризму "звичайної складності", тому охарактеризуємо інші лише побіжно. Намети для турзлетів і ПВД - це намети так званого старого типу - двухскатки з тентом. Це прості намети, які користуються до цих пір попитом завдяки своїй ціні. Двосхилий намет на 30-50% дешевший простого каркасного. Головні їх недоліки: складність установки, високі вимоги до місця установки, низька вітростійкість. Це робить використання таких наметів для туризму не дуже зручним, але розумним для туристських зльотів, рибалки, інших розваг на природі, окрім автотуризму.

Намети для автотуризму, або кемпінгові, відрізняються великим комфортом: високі "стелі", просторі тамбури, сучасні тканини, часто хороший каркас. Ці намети легко впізнати в каталозі по графі "вага". Якщо бачите намет вагою 7, 10, а то й 12 кг - це кемпінговий варіант. Турист, який носить намет в рюкзаку, а рюкзак на спині, дозволити собі таку розкіш не може. Та й якби міг, то не став би - такі намети не розраховані на боротьбу зі стихією, яка ні-ні, та й перевірить нашого брата туриста на міцність.

Намети для зими і екстриму - це особлива стаття. Міцні каркаси, повний вітрозахист, підвищена вітростійкість, дорожчі матеріали, і як наслідок - висока ціна. Це намети для професіоналів, а вони і без наших порад, знають, як вибрати намет. Тому перейдемо до наступного типу - "намети особливого призначення". До них віднесемо намети для зимової риболовлі (без дна), альпіністські підвісні конструкції, забавні марлеві вироби для тропіків та іншу екзотику. Все це вузькоспеціалізовані вироби, не розраховані на "туризм звичайної складності".


Конструктивні типи наметів.


Тепер повернемося до головної теми: вибір намета для туризму. Почнемо з найзагальніших питань. Намети бувають двошаровими і одношаровими. У двошарового - внутрішній намет зроблений з дихаючого, але промокаючого матеріалу, а зовнішній, який ще часто називають просто "тент", з не промокає і не продувається. Це найвдаліша конструкція на сьогоднішній день, яка забезпечує помітно більший комфорт, ніж одношарові намети. У чому недолік одношарових? Ночуючий турист віддає тепло свого серця навколишньому середовищу, тобто повітрю всередині намету. Зовні, однак, повітря холодне. У результаті на наметі утворюється конденсат, який по стінках стікає вниз, саме туди, де лежить турист. У грамотно зробленій "двослойці", в якій на внутрішньому наметі також передбачена вентиляція, конденсат утворюється, в основному, на тенті. Тому, коли він стікає по ньому вниз, то виявляється поза межами намета. Турист залишається сухий і веселий, навіть під час сну. У цілому, одношарові намети - варіант проблемний, хоча і до двошарових є певні питання.

Перше - якої форми повинен бути намет? Справді, виробники випускають велику кількість наметів різної форми, і сказати, яка з них оптимальна досить важко, хоча деякі особливо відзначити можна. Отже, найбільш поширені типи наметів за формою це:
  
Намети-півсфери з тентом і без.
- Півсфера, в тому числі з додатковою дугою (або дугами), або консолями. Як правило, дуги утворюють на вигляді зверху хрест. Це досить стійка до вітру конструкція. До того ж симпатично виглядає.
- Напівбочки. У наметів цієї форми дуги йдуть паралельно одна одній. Форма гарна, але помітно чутливіша до постановки (в загальному випадку потрібно більше відтяжок (ніж в півсфери), які обов'язково треба фіксувати), а також вони чутливі до напрямку вітру. Одного разу в західному Казахстані в голому степу центральну дугу нашої напівбочки буквально розвернуло сильним вітром всередину. Основна перевага - більший внутрішній об'єм і краща населеність.
- "Труна"(гробик). Це досить вдалий і затишний тип наметів. Ні, зроблені вони не з дерева, а з тих самих матеріалів, що й попередні. Різниця в розташуванні дуг. Дві дуги ставляться паралельно одна одній, потім схрещуються в двох точках і закріплюються. Виходить намет подовженої форми, досить високий і симпатичний.
- "Екзотика". Є намети екзотичних форм, хоча "екзотичність" більше властива наметам, розрахованим на естрім. Наприклад, "екзотичним" може вважатися намет на 4х несучих дугах - словами таку форму не описати, але вітер тримає сильний.

Задамося питанням, а який конструктивний тип найоптимальніший для того чи іншого способу експлуатації? Чіткої відповіді на це питання, наприклад, що сфери краще для гірських походів, а напівбочки для водних - немає, тим більше, що існують численні модифікації всіх цих видів. Можна лише відзначити тенденції. "Півсфери" більш універсальні. Цю форму можуть мати як "круті" намети для складних походів, так і прості "без претензій". У цієї форми багато плюсів і майже немає мінусів. "Гробики" - чудові намети для походів одому або удвох. Часто вони мають дуже малу вагу і малі габарити в складеному стані. Напівбочка - красиві намети, але їх треба "розуміти", і вони трохи капризні в установці, зате забезпечують більший житловий простір.


Намети і комфорт.

У нелегкій справі вибору намету вихідними даними є кількість осіб, які можуть у наметі спати, а також їхні вимоги до комфорту. В якості цифри, яку можна при цьому аналізувати, візьмемо ширину дна внутрішнього намету. У всіх своє поняття про комфорт, але:

· Якщо намет відводить на одну людину менше 45-50 см - це спартанські умови. До речі туристські килимки, які ми кладемо на дно, звичайно мають ширину 50 і 60 см, і добре, коли вони поміщаються на дні цілком і без зазорів. Намети "малокомфортні" можна рекомендувати людям зі спортивними інтересами, а також для зими: чим більше "спресований" у наметі народ, тим тепліше йому буде.
· Якщо намет відводить близько 50 - 65 см "на ніс" - назвемо це "нормальними умовами". У такому наметі можна лежати, не торкаючись один одного ліктями.
· Все що більше - це вже розкіш, хоча і 65 см - це теж вже дуже багато.


Слід зазначити, що чим на більшу кількість людей розрахований намет, тим менше доводиться на одну людину. Скажімо, різниця у ширині дна між "четвіркою" і "п'ятіркою" може скласти всього 30 см. А наведені цифри в цілому вірні для 2-3х місних наметів.

Тепер, озброївшись "знанням про комфорт", ви можете по іншому читати паспорта наметів, які пише виробник. Приклад. У солідного пітерського виробника наметів "N", є дві моделі "Л2" (2-3 місця за паспортом) та "Л3" (3 місця). Перша має ширину 150 см, друга 180 см, а різниця в вазі 500 грам. Ось і вирішуйте, в залежності від того, що вам важливіше, дати кожній людині ще 10 см ширини, чи заощадити півкіло ваги? Я особисто завжди орієнтуюся на цифру "50", і мені цілком комфортно.


Тамбури і входи
  
"Приємно в тамбурі готувати їжу на примусі ..."
Після того, як ми визначилися з величиною намета, перейдемо до питання про тамбури і входи. Тамбур, насправді, дуже важливий елемент конструкції. Тут можна влаштувати склад речей, зняти з себе мокрий одяг, щоб не допустити вологу всередину, приємно в тамбурі готувати їжу на примусі ... Одним словом тамбур повинен бути. Вхід теж елемент не зайвий, і він теж повинен бути. Якщо намет розрахований на одного-двох людей, то досить одного входу та передпокою. Якщо в наметі повинні жити три і більше осіб - два входи помітно зручніші одного, за винятком таких проектів наметів, коли туристи сплять головою (ногами) до входу. Після того, як ми визначилися з числом входів і тамбурів, треба розглянути їх конструкції.

Отже, тамбур - це простір біля входу між внутрішньою наметом і тентом. Якщо не застосовувати додаткових "хитрощів", то тамбур біля наметів виходить невеликим. У ньому не можна стояти. Якщо скласти у нього речі, то залишається мало місця, але ж вам через нього ходити треба! Тому виробники і роблять ті самі "хитрощі". Наприклад, ставлять на намет додаткову консольну, або навіть цілу окрему дугу. Тамбур стає зручним і просторим, але намет додає у вазі. Однак якщо ви можете дозволити собі трохи "зайвої" ваги - зручний тамбур того вартий. Єдине на що ще треба звернути увагу - на кріплення тенту і дуги. Окремо стоїть дуга на розтяжках - це варіант не для сильних вітрів. Якщо ви припускаєте, що можете потрапити в сильну негоду непогожим жовтневим днем, то треба брати намет, де дуга тамбура має перетин з основним каркасом і кріплення до внутрішнього намету. Ще нюанс - у наметів "півбочок" тамбура виходять просторими, навіть без додаткових "хитрощів".

Тепер подивимося на вхід. Він повинен бути на блискавці (різні гудзики та липучки - не варіант). Крім цього, якщо ви повністю відкриваєте вхід, то він не повинен валятися на землі. Це не зручно і не естетично - ше часом стане хтось чоботом, потім пляма буде. Вхід повинен як би зависнути на бічній поверхні стінки, на якій повинні бути петельки, щоб його "прихопити". Вхід повинен бути продубльований протимоскітною сіткою. Втім, сьогодні мало хто з виробників випускає намети без москітних сіток. Сітка використовується і для вентиляції - коли жарко, вхід відкривається, а сітка - залишається.

Дуже вдала конструкція входу типу "рукав" або "тубус". Вона не дуже гарно виглядає, і тому виробники її не люблять. Тим не менш, "рукав" має ряд переваг. Якщо ви, скажімо, надумали вийти з намету, то для цього доводиться, як правило, відкрити вхід. Ви - виходьте, комарі - заходять. Зверну увагу на парадокс: коли повертаєтеся в намет, ви - входьте, а комарі ... знову входять, і накопичуються всередині! Інший приклад: ви виходите з намету, а комарі ... не заходять, тому що справа відбувається взимку. Але в утворений великий отвір разом з вами виходить і тепле повітря. Ці проблеми вирішує вхід-рукав. Ще один нюанс входу - блискавка повинна бути по можливості суцільною. Чому? Якщо вхід відкривається двома блискавками, вертикальною і горизонтальною, то в погано закритий шматок між ними може вповзти яка-небудь кусюча комаха. Тепер подивіться на москітну сіточку. Вона повинна мати дуже дрібну клітинку! Призначення цієї сітки не тільки перешкоджати комарам, але і куди більш дрібній тварі - мошці. Сіточка повинні виглядати дуже щільною - повітря і так пройде.


Вибір намета: допит з пристрастю.

Отже, ми розібралися з кількістю місць, тамбурами і конструкцією наметів. Це дозволить нам зробити усвідомлений вибір того чи іншого намета. Але це ще не все. Є ще цілий ряд нюансів, на які треба звертати увагу! Грубо кажучи, після того, як намет ми вибрали, йому належить пройти допит з пристрастю.

Найлегше провести допит, зібравши намет прямо в магазині. Каркасні намети збираються зазвичай так: збираються дуги, розкладається (не розтягується) дно, вставляються дуги, намет кріпиться до них зачіпками, потім зверху накидається тент, всі кріпиться і розтягується. Можливі інші варіанти, але весь процес повинен бути швидкий і простий. Якщо процес схожий на священнодійство, коли турист як шаман повинен з заклинаннями щось кудись засовувати і звиваючись закріплювати - це не варіант. Танці з бубнами гарні в теплому магазині, а під прохолодним дощиком весь процес хочеться завершити якомога швидше.

Після того, як намет поставили, треба провести його огляд. Найважливіший момент - перевірка можливості тенту торкатися до внутрішнього намету. Це не повинно відбуватися ні за яких умов. Інакше весь конденсат з тенту опиниться спочатку на внутрішньому наметі, а потім у вас в спальнику. Уявіть собі пориви вітру, невеликий землетрус ... Якщо при цьому тент і намет не торкаються один одного - ви на вірному шляху. Якщо торкаються - цей намет не для вас. Зверніть також увагу, що "дах" намета не повинен бути плоским. Якщо тент навіть під власною вагою горизонтальний, або навіть прогинається - в поході сюди затече вода, а це неприємно.
  
Наступний момент - вентиляція. Вона повинна бути і на внутрішньому наметі і на тенті. Ви, напевно, вважаєте, що для того щоб в наметі спати комфортно, треба, щоб усередині було тепло? Не вгадали. Усередині в першу чергу має бути сухо - це ключ до успіху. Чим сухіше всередині, тим легше переноситься і холод і спека. Ось для забезпечення сухості і треба відводити з намету те повітря, яке ви видихаєте, разом з парами води, майбутнього конденсату. Якщо на тенті немає віддушин - це поганий знак. На внутрішньому наметі теж повинні бути вентиляційні віддушини, зроблені за принципом входу - сіточка з заглушкою на блискавки. Якщо є сіточка, але немає на неї заглушки - це нормально, якщо ви не будете використовувати намети взимку.

Тепер, треба подивитися на кріплення намету до землі. Зазвичай для кріплення каркасного намету великої кількості кілочків не потрібно: від 0 до 6-8. Багато виробників особливо підкреслюють, що для встановлення їх наметів кілочків треба дуже мало, або не треба зовсім. Це - від лукавого. Якщо буде дути вітер, або піде косий дощик, а намети не закріплені, а значить і не розтягнуті, будуть деформуватися сильніше, що неприємно. А хто сказав, що вас завжди буде супроводжувати гарна погода?


Нарешті, ми дісталися до важливого моменту - матеріалу тенту, дна і якості швів. Машина для проклейки (проварки) швів коштує грошей, тому використовують її далеко не всі виробники. З іншого боку, я особисто був свідком експерименту - під проливним дощем ставився намет, і в ньому на ніч залишився живий чоловік. Вранці (дощ не припинявся ні на хвилину) я зайшов до нього в гості і протікання швів не виявив. Не проклеєні шви на новому наметі "тримають" дощ. Проблеми почнуться пізніше, коли намет стане старішим, і шви як би розійдуться, стануть не такими щільними. З часом ситуація буде погіршуватися.

Значно важливіше, щоб матеріал самого тенту був стійким, щоб не втрачав своїх властивостей з часом. Мені не доводилося бачити, щоб з не проклеенного шва намета лив струмінь води. А ось спостерігати натуральний водоспад, коли вода текла (саме текла, а не капала) прямо через матеріал тенту - довелося. Що неприємно, спостерігав я цю картину зсередини намету, а не зовні. Буває це через порушення властивостей тканини, як через механічні пошкодження, так і під дією ультрафіолету. Почитайте, що пише виробник з приводу матеріалу (для тентів використовуються різновиди нейлону, силікону, поліестера, поліаміду). А повинен він писати про його водонепроникність та стійкість до ультрафіолету і розтягування. Прийнято давати значення водонепроникності в міліметрах водяного стовпа, наприклад, PU 4000. Мені не доводилося бачити на наметі 4х метрів води, але приємно думати, що якщо що - тент витримає. Можна дати деякий орієнтир: PU до 2000 - підозріло. PU понад 4500 для "звичайних потреб" надмірно. Треба орієнтуватися на цей інтервал.

Матеріал тенту часто виконується армованим, тобто прошитим сіткою більш товстих та міцних ниток (Ripstop). Він часто так і виглядає - в квадратик. Армований матеріал - це дуже здорово, особливо на куртці. Впадеш, або зачепиш за сучок в лісі - шанси, що не порветься вище. Для тенту намету міцність - параметр міфічний. Важливий інший момент - стійкість до розтягування. Якщо матеріал тенту розтягнеться, то намет буде втрачати форму. А це сприяє його промоканню, особливо якщо мова про "напівбочки", у яких дах "схильний" (при поганому розтягуванні) трохи провисати.

Тепер поговоримо про дно. Тут все просто: дно повинно бути водонепроникним і міцним. По краях дно повинно бути загнуто вгору, щоб стик з "стінами" був піднятий над поверхнею землі. Матеріал дна, наприклад, Nylon Oxford з яким-небудь PU, скажімо 4 000, вже підійде. Буває, що дно роблять з водонепроникного, але тонкого і нетривкого матеріалу. Поставиш такий намет у вечірніх сутінках на корч - пиши пропало. Все-таки порване дно - це неприємно, а такі речі бувають. З іншого боку, деякі виробники ставлять на дно дуже вже "кондовий" матеріал, аж до тези. "Тезове" дно пробити - треба бути справжнім умільцем. З іншого боку, скласти намет з занадто потужним і важким дном у невеликий обсяг - складно. Іншими словами, тут теж треба шукати компроміс між міцністю дна і надмірністю ваги. До речі, якщо ви думаєте, що товсте дно буде створювати в наметі додаткове тепло - це помилка. А ось те, що на дні намета технологія Ripstop корисна - істина.

каркас намета повинен бути міцним ...
Перейдемо до каркасу. З ним теж все просто, каркас буває поганим і хорошим. Я рекомендую хороший, а ви робіть, як знаєте. Хороший каркас пружинить в руках, а після зняття намета зберігає первісну (пряму) форму. Хороший каркас робиться з алюмінієвих сплавів, а потім проходить анодування. У результаті набуває приємний колір (чорний, наприклад, або золотистий), стає приємнішим на дотик, взимку менше примерзає до рук. У бік каркасів з "рідкісних" матеріалів (фіберглас і так далі) я дивитися не рекомендую. Краще подивимося на те, як каркас кріпиться до намету. Основних варіантів кілька. Перший - кишеня. Це коли по всьому намету або тенту пришивається кишеня, куди треба вставити дугу. Це не дуже зручно в плані складання, зате надійно, і розтягує тент однозначно, без "флуктуацій". Такий метод кріплення поширений на багатьох наметах для "екстриму", хоча зустрічається і на звичайних "класиках". Другий варіант - металеві дужки на стропах або на гумках. Це дуже зручний варіант, і збирається швидко. Для наметів, яким доля не готує випробування на арктичному узбережжі - це оптимум. Третій варіант - петельки і гудзички - циліндрики. Каркас захоплюється гудзичком на стропі або гумці, а потім вона просовується в петельку. Цілком прийнятний варіант. Буває ще кріплення каркаса на кнопках і липучках, але це вже від лукавого.


Нарешті, поговоримо про колір. Існують дві тенденції у світовому палаткобудуванні: "тосклива" і "викликаюча". Кожна має свої плюси. Назва "тосклива" пішло від словосполучення "тоска зелена", так як багато наметів мають забарвлення в зелений і синій. Ці кольори в палаткобудівництві превалюють над іншими, хоча логічному осмисленню цей факт не піддається. З плюсів кольору можна відзначити, що такий намет менше впадає в очі. "Викликаюча" тенденція проявляється у червоному, жовтому і оранжевому тонах. У жовтому наметі жити значно приємніше. Як вигляне сонечко - всередині вже світло і затишно. Добре такі намети виглядають і на фотографіях, особливо взимку. Якщо ви схильні до меланхолії - яскравий колір намета для вас.


Останнє - подивіться на намет у зібраному вигляді. Добре, якщо він упаковується компактно, що в першу чергу відноситься до дуг. Чудово, коли дуги складаються сегментами по 50 см. Припустимо, коли довжина сегмента виходить до 60 см. Якщо дуга в складеному вигляді помітно довша, поміщати її в рюкзак, або підвішувати під ним буде складно.


Трохи про виробників.


Виробників наметів дуже багато. Крім цього, до нас везуть намети з-за кордону. Багато говорять про "фінські", "норвезькі", "голландські" намети. Чому ці слова взяті в лапки? Тому, що дана "європейська" якість робиться за рідкісним винятком в Азії. З-за кордону до нас везуть намети двох типів: погані і дорогі. Погані намети характеризуються низькою ціною, яка буває нижче вітчизняних варіантів, дивними словосполученнями, присвяченими матеріалам, в яких наголошується на тому, що значення не має (тент з "міцного" матеріалу). Одним словом, побачите дешевий імпортний намет - тримайтеся від нього подалі.


Дорогі імпортні намети, це Речі з великої літери. Не хочеться створювати нікому рекламу, але якщо ви побачите намет, один в один схожий на конструкції вітчизняних виробників, але підкреслено елегантний, стильний, і в той же час солідний, без дивних "наворотів", за ціною від 400 доларів, ну може бути від 350 - швидше за все перед вами річ гідна. Якщо гроші дозволяють - залишитеся задоволені.


Догляд.

У висновку пара слів про догляд за наметом. Основа догляду - зберігання в сухості. Іншими словами, якщо після останньої ночівлі в лісі, намет не можна просушити насухо - його треба просушити по поверненню додому. Тобто розгорнути, підвісити, почекати поки висохне і повернути назад. Якщо тент почав втрачати свої водонепроникні властивості, то в цьому випадку догляд потрібен особливий: потрібно акуратно тент згорнути і акуратно викинути його в сміттєпровід. Чи можна використовувати різні пропитки, для повернення тенту його водовідштовхувальних властивостей? Можна, це допомагає викинути тент не відразу, але кардинально проблему не вирішує. До того ж пропитки теж гроші коштують. Важливий момент - догляд за наметом безпосередньо в поході. Це просто: не ставте намет поблизу від вогнища - випадкова іскра може залишити в тенті дірочку. Не розводьте всередині намету бензиновий примус - навіть якщо він випадково не спалахне у ваших руках, то трохи гару на стінках залишить. Запустили примус кілька разів - внутрішній намет з жовтого стане брудно жовтим. Нарешті, будьте обережні всередині намету з гарячими предметами: казанками, газовими лампами. Дотик ними до стінки намету призводить до їх проплавлення, з утворенням зяючої діри.

http://www.activeclub.com.ua/modules.php?name=Pages&pa=showpage&pid=447

Перш ніж купити каску обов'язково переконайтеся в тому, що здобуваєте надійну каску. Краще купувати каску відомої фірми і, бажано, у її представника у вашому регіоні. Також каска повинна підходити за розміром, мати надійну систему кріплення на голові і регулюватися під анатомічні особливості будови черепа кожної людини. Пам'ятайте - ніякої шолом не захистить від всіляких падінь та зіткнень, тому дотримуйте таку ж обережність при їзді, ніби ви не в касці. Каска розроблена, таким чином, щоб поглинати удари окремими руйнуваннями пластикового покриття і основи. Часом, ці ушкодження неможливо побачити. Отже, якщо каска піддається серйозному удару, тоді вона може бути зруйнована і її слід замінити, навіть якщо шолом здається непошкодженим. Не мийте каску бензином і нафтопродуктами. Ці продукти руйнують матеріали, з яких виготовляються каски.

Система кріплення

Хороша каска має ремінець для кріплення під нижньою щелепою. Відрегулюйте його так, щоб він не здавлював горло і не бовтався. Шолом треба носити правильно (надягніть каску на голову і відрегулюйте всі кріплення), тоді від нього буде користь. Похитав головою і спробуйте посувати його вперед і назад. Правильно відрегульований шолом повинен бути зручний, не повинен зміщуватися під час руху головою, не повинен заважати огляду і повинен повністю закривати лоб.

Особливості конструкції сучасних касок.

Замість приклеювання зовнішньої пластикової оболонки каски до внутрішньої основі з полістиролу застосовується метод лиття, тим самим забезпечується цілісність всієї структури каски і підвищується її надійність. Основа шолома при методі лиття міцніша до руйнування при ударі, ніж основа з традиційним способом приклеювання зовнішньої оболонки і полистироловом основи. Метод литва - найбільш просунутий технологічний процес створення велосипедних касок. Він дає шолому більший захист і надійність. Фірма MET початку дослідження даного методу в 1992 і представили перший шолом із застосуванням методу лиття в 1995.

Відмінність між шосейної і байковской каскою.

Головна відмінність касок - застосування в різних умовах. Поза дороги ви обов'язково будете мати справу з брудом та гілками дерев. Козирок є на большінсіве MTB моделях, тому що він захищає обличчя від грязі, що летить, а також захищає очі від гілок. Інша велика відмінність - система вентиляції. При їзді велосипедиста витрачається велика кількість енергії. Тіло спортсмена дуже нагрівається, тому грамотно спроектована система вентиляції каски грає не останню роль.

На шосейних касках з метою захоплення найбільшої кількості повітря більшість вентиляційних отворів розміщено в передній частині каски. Позаду - великі діри для відкачування повітря. З боків розташовуються поперечні воздухопропускние канавки. Так як висока швидкість забезпечує хорошу вентиляцію, немає необхідності робити великі отвори вгорі шолома, тим самим забезпечується додаткова аеродинамічної.

Швидкість велосипедиста на байку набагато менше швидкості шосейника, тому вентиляція байковской каски повинна істотно відрізнятися. На MTB шоломах, верх усіяний дірами. Це дозволяє гарячому повітрю навіть на дуже маленькій швидкості без перешкод йти вгору і всмоктувати холодне повітря через бокові щілини.

Вимоги безпеки.

Оскільки постачальники касок повинні гарантувати, що їхні вироби повинні відповідати правилам техніки безпеки, що застосовуються в усіх країнах, де продається їхня продукція, тому існує система світових стандартів. Для Європи це стандарт EN 1078. При покупці каски, на внутрішній стороні шукайте мітку "CERTIFIED TO EN 1078". Якщо ця позначка присутня, значить ця каска відповідає світовому стандарту виготовлення велосипедних шоломів і відповідає всім правилам техніки безпеки.

Ціна каски.

Якісна велосипедна каска коштує не менше 30 $. Бувають каски і за 80 $. Але якщо каска відповідає всім стандартам, то це не означає, що чим дорожче каска, тим вона міцніша. Наприклад, каски MET відрізняються один від одного вагою, дизайном та кількістю вентиляційних отворів. Каски і за 30 $, і за 80 $ відповідає тим же міжнародним стандартам і однаково міцні і надійні.

Зміна каски.

Так як деякі люди використовують шолом три рази на рік, а інші щодня, тому дуже важко назвати точну дату зносу каски. Каска псується під впливом ультрафіолетових променів, холодної температури, дощу. Що можна точно сказати, так це те, що Полістирол - головна складова шолома велосипеда - є довговічним матеріалом, який зберігає здатність поглинання удару протягом довгих років, але за умови обережного поводження. У будь-якому випадку, бажано міняти шолом кожні два / три роки, тому що науково-дослідний процес не стоїть на місці і приносить щороку значні поліпшення на ринок велосипедних касок.

Налаштування дискових тормозів

Гідравліка:

+ більший контроль гальмівного зусилля (модуляція);
+ відсутність тертя тросів об сорочку, що дозволяє робити хід ручки легшим;
+ при тривалому гальмуванні гідравлічні гальма менш чутливі до перегріву;
+ немає необхідності їх підлаштовувати по мірі зносу колодок;
- Гідролінії можна переламати або пошкодити, затиснувши між рамою і чимось твердим, а ремонт буде проблематичним, особливо якщо поблизу гидролінію купити ніде.

Точність дозування зусилля (модуляція) тим більша, чим більша кількість поршнів у каліпера - у міру натиснення на гальмівну ручку спочатку спрацьовує перша пара поршнів, потім наступні, як результат плавна робота на початку ходу ручки і надпотужне гальмування в кінці. Але не варто брати кількість поршнів за головний критерій оцінки, багато що залежить і від виробника і від особливостей конструкції.

Вибираючи гальма краще радитися про обрані моделі з власниками таких же. Наприклад, хороші гальма для кросскантрі - плавні та легкі; для фріраіда/даунхила - могутні і контрольовані, з посиленою вентиляцією; для тріалу - чіткі і потужні. Простота експлуатації легкій настройці 1 раз при установці, далі колодки самі приймають потрібне положення щодо ротора, до речі, це не відноситься до моделей з одним поршнем, які треба налаштовувати майже як механіку. (Hayes Sole, саме тому їх вважають найгіршою гідравлікою).

Механіка:

+ дешевше;
+ легше рівняти гнутий ротор;
+ сорочки і троси потребують меншої обережності, ніж гідролінії, продаються скрізь;
- Якщо любиш, коли гальма хапають при мінімальному ході ручки, доведеться частенько возитися і налаштовувати, майже при кожному перевстановленні колеса, до того ж тримати сорочки і троси в чистоті та якісному мастилі, яке повинне бути не густим (або густим але в дуже малій кількості).

Опис налаштувань наведено з урахуванням того, що гальма справні, а ротор прямий (про виправлення ротора і усунення типових неполадок нижче).

Налаштування гідравліки

Найбільш «цікаво» налаштовувати гальма з кріпленням за міжнародним стандартом (Hope Mono M4, Hope Mono 6ti, Magura Loise, Gustav ...).


Необхідно після закріплення колеса, відцентрувати каліпер щодо ротора, підбираючи і встановлюючи між кріпленями рами і каліпера шайби з комплекту, які мають різні різну товщину. Заковика в тому, що чим сильніше затягувати, тим краще взаєморозташування шайб і => каліпер виявиться ближче до рами, Тому шляхом підбору товщини і кількості шайб з точністю до часток міліметра, потрібно перепробувати безліч комбінацій, порадити можна тільки, проявити терпіння при використанні методу проб і помилок.

Але у більшості виробників установка проходить простіше - після встановлення ротора на втулку і колеса на місце затягуємо болтами (ексцентриком) вісь. Прикручуєм міцно перехідник (використання фіксатора різьби вітається).

Прикручуєм каліпер (машинку) але шестигранники не затягуємо (каліпер повинен «плавати»). Затискаємо гальмівну ручку, перевіряємо, чи однаково висуваються колодки при натисканні на ручку.

Після затиснення ротора колодками, каліпер повинен встати на місце, але краще йому допомогти, посмикавши (спробувавши крутити) колесо вперед-назад.

Коли каліпер встане на місце, плавно, поперемінно то верхній то нижній болт, затягуємо кріплення каліпера, якщо болти були занадто ослаблені, то ручку можна плавно відпустити і знову різко затиснути.

Гальмівні колодки притягнутого каліпера потрібно підвести до ротора на робочу відстань, робиться це так: різко (майже ударами) натискати на ручку гальма 20-30 разів.

Відпускаємо ручку, крутимо колесо ... , Якщо ротор треться, дивимося на просвіт, до якої колодки він торкається, розслабляємо кріплення каліпера і трохи зрушуємо його в бік колодки що тре, при цьому площина колодки повинна залишатися паралельною площині ротора. Підтягуємо злегка кріплення, перевіряємо на просвіт, при необхідності повторюємо процедуру.

Якщо ротор тре по обом колодкам їх можна розвести, викрутивши трохи регулювальний шестигранник в гальмівній ручці, при цьому гальма стануть хватати пізніше, якщо вам потрібен навпаки менший хід ручки, то шестиграник треба вкрутити, можливо, буде потрібно вирівняти ротор.

Після встановлення всього, ще раз підтягуємо всі болти і перевіряємо роботу: при натисканні на ручку ротор не повинен зміщуватися і перекошуватися.

Налаштування механіки

Після установки ротора на втулку і колеса на місце, затягуємо болтами (ексцентриком) вісь. Так як механіка більш чутлива до зсуву осі колеса, я рекомендую затягувати ексцентрик, безпосередньо сидячи на байку або притискаючи вилку велосипеда, щоб після дропчика не з'явився звук тертя ротора про колодку. Прикручуєм міцно перехідник (використання фіксатора різьби вітається), прикручуємо до нього каліпер (машинку), але шестигранники не затягуємо (каліпер повинен «плавати»). Нерухому колодку висуваємо на пів обороту гвинта, який регулює її положення.

У ХАЕС перед тим як крутити регулювальний болт, треба вивернути блокуючий шестигранник, а після закінчення настройки всього гальма закрутити його назад.

Злегка притискаємо пальцем каліпер з боку нерухомої (внутрішньої колодки), так щоб площина внутрішньої колодки точно збіглася з площиною ротора.


Акуратно по черзі прикручуємо болти кріплення каліпера. Площина колодки не повинна зміститься відносно площини ротора! Операцію, описану в наведеному абзаці, краще проводити з повністю від'єднаними сорочкою і тросом. Затягнувши обидва шестигранника, відвертаємо запасені пів обороту регулювального болта, крутимо колесо і перевіряємо взаєморозташування ротора і колодок на просвіт або по звуку.

Якщо ротор не тре то можна трошки присунути колодку рег.болтом і навпаки, якщо тре відсунути, за допомогою цих перевірок регулювальним болтом вибираємо положення статичної колодки найближчим до ротора, але без черкання об нього.

Крутимо важіль (до якого трос прикручується), тим самим, притискаючи рухливу колодку, при цьому ротор повинен злегка зміщуватися до статичної колодки, але ні в якому разі не прокручуватись.

Встановлюємо сорочку і трос на місце в важелі так, щоб зовнішня колодка була притиснута, і злегка притягаємо болтики, плавно натискаємо на ручку до моменту в якому гальма повинні починати схоплювати, таким чином, трос прослизне в кріпленні важеля, і у вас буде менше мороки з регулюваннями.

Затягуємо кріплення троса, обертаємо колесо, якщо колодка тре, доведеться трохи закрутити регулювання на ручці, або навпаки викрутити при занадто великому ході.

Рекомендую налаштовувати гальма так, щоб регулювання на ручці була мінімально викручені, краще перезакріпіть тросик у важелі каліпера, це збереже різьбу ручки від пошкоджень.

Якщо необхідний хід ручки не налаштувати, через те що ротор постійно тре, а точніше чиркає, значить, він погнутий і доведеться рівняти.

До речі у Авіда, і Тектро є корисна фіча: регулювання натягу поворотної пружини. При доглянутих сорочках і тросах, послаблюючи натяг (викручуванням шестигранки) можна отримати відчуття гальма близьке до дешевої гідравліки, або навпаки, закрутивши при загажених або не дуже грамотно прокладених сорочках, тим самим змусити ручку повертатися у вихідне положення.



Усунення суміжних неполадок

Рівняємо ротор:

Дивимося на просвіт (краще підкласти білий аркуш), край ротора стосується колодки, відгинаємо розвідним ключем в протилежну сторону.


Важливо!

Ключ повинен бути абсолютно чистим - краще свіжо знежиреним!
Відгинати потрібно помаленьку сам ротор а не скручувати тільки гальмівну поверхню, щоразу перевіряючи результат на просвіт, бо надмірне зусилля зробить тільки гірше ротору який легко гнеться!
Необхідно точно визначати сектор, який загнутий в одну сторону!
З механікою можна поступити простіше: перебуваючи в тихому приміщенні, відводимо повністю одну з колодок і досить точно визначаємо сектор ротора загнутий в бік притиснутої колодки, який вирівнюємо ключем, теж повторюємо з іншою колодкою, потім відводимо цю та підводимо до ротора іншу колодку і знову рівняємо .
Зігнуті сектори більше 25 градусів можна рівняти руками, але вони повинні бути ідеально чистими, без поту і тим більше жиру.


Якщо поршні висуваються не рівномірно:
значить бокова поверхня одного з них (того, який «гальмує») засмітилася.

Потрібно зняти колесо, вийняти колодки. Жорсткою, чистою пластиною з отворами під кріпильні штирі колодок відвести не засмічений поршень і, утримуючи його в засунутому положенні, натискати на гальмівну ручку, поки злегка не висунеться забруднений поршень, бічну поверхню якого треба протерти начисто, після чого капнути на неї мінерального масла (неагресивного до гуми).

Засунути обидва поршня і стерти надлишки масла, краще ганчіркою змоченою бензином або знежирюючим засобом.

Якщо поршні не повертаються назад:

Можливо, треба виконати вищеописані операції з обома поршнями, або забита брудом гальмівна ручка, яку доведеться розбирати і чистити, також варто перевірити, чи немає потьоків з гідролінії або з мастерціліндра, власне причини виліковні заміною або лінії або гумок-поршенька мастерціліндра.

Якщо ручка стала провалюватися це явна ознака наявності повітряних бульбашок в гідролінії або її протікання, перше лікується прокачуванням, друге заміною лінії і прокачуванням.

Якщо гальма втратили потужність незрозуміло чого:

1. перевірити чи залишилися колодки;
2. повністю знежирити колодки і ротор, за допомогою розчинника, бензину, спирту або спец. засобів, якщо це не врятувало, доведеться прожарити колодки (увага! вони повинні бути металевими).

Для цього виймаємо їх з каліпера; витягаємо пружинку.


Відсуваємо статичну колодку, або розводимо колодки гідравліки, і зміщуючи до центру виймаємо по черзі обидві колодки через проріз під диск.

Розпалюємо електричну плитку або сковорідку на газі, і підвішуємо обидві колодки близько до розпеченої поверхні на сталевому дроті, смажимо в такому положенні хвилин 10-15 поки дим з них не вийде (якщо було масло або інша гидота). Вимикаємо плитку (газ) і даємо колодкам спокійно охолонути (у воду не кидати, інакше доведеться знову притирати гальма).

Протираємо про всяк випадок ще разок ротор і колодки (вони повинні швидко і повністю висихати "мокра не висихаюча пляма - це невижарене масло).

Ставимо все по місцях і налаштовуємо.

За матеріалами lexapskov.my1.ru і X-bikers.ru.

правила невдалого велопоходу

1. Всі біди від знання. Ніколи не читайте книжок з велотуризму, не ходіть на виставки велотехніки і не переглядайте веложурнали. В іншому випадку, ви приречені дивитися на світ чужими очима. Ее душіть своєї індивідуальність, накидуючи на неї аркан чужих туристичних уподобань, до всього доходьте на основі свого власного туристичного досвіду. Пам'ятайте: "Чукча не читач, чукча - письменник!".

2. Головний інструмент велотуриста - велосипед. Більшість матьорих велосипедистів з зарозумілою зневагою ставляться до компактних складних велосипедів, так званих "розкладушок" типу "Салют" або "Лелека", не бажаючи брати своїх друзів на них навіть в самі короткі велопоходи. Тим часом вони мають ряд незаперечних переваг. Без толку купувати дорогущу модель від фірми Трек або Скотт з фірмовими невагомими ободами і навіскою, якщо відразу ж після цього ви зітрете ноги в пошуках якогось багажника поважчає або всі ночі безперервно будете конструювати його з масивних сталевих пластин, щоб максимально знизити центр ваги і надати потрібну стійкість конструкції. Але досить купити "розкладушку", як всі ці проблеми вирішаться самі собою.
Перевагу слід віддавати, звичайно, велосипедам з короткими підсидільними штирями, встановленими з мінімальним висуванням, що дозволяє навіть при зовсім прямий спині з легкістю діставати в русі колінами до підборіддя.
Якщо ви все-таки зупинили свій вибір на "Дорожнику", то велосипеда краще "України" вам не знайти. У ньому є все, що необхідно просунутому байкеру:
- Важкі масивні обода з товстенними хприхами які ніколи не порвуться, натягнення яких можна регулювати просто плоскогубцями, згинаючи їх у вигляді англійської букви Z. Але якщо таке регулювання вас втомлює, ви завжди маєте можливість замінити спиці зварювальними електродами;
- Самий вузький діапазон передач - одна, але зате 48х18;
- Дивовижне клинове кріплення шатунів до педальної каретки, які вибивають велотуриста з сідла в середньому через кожні 40-50 км шляху;
- Красиві рудуваті проржавленні внутрішні поверхні труб рами, періодично вивергають потоки іржі на любовно відполіровані вашими руками бігові канавки підшипників рульової колонки і осі педальної каретки;
- Найважча в світі чавунна рама з вилкою, вага якої цілком порівняна з вагою самого велотуриста з багажем;
- Відсутність всіляких буржуйських випендрьожів (велокомпьютера, дискових гальм, перемикачів швидкостей, амортизаційних вилок і т.д.), народжених, щоб потурати небажанню більшої частини представників капіталістичного суспільства зайвий раз поворухнути ногами або звивинами;
- Легендарний лічильник кілометражу "СЧ-4", що дозволяє з легкістю завищити в три рази протяжність пройденого маршруту.
Завдяки своїй неперевершеній вазі він з легкістю обганяє всі інші моделі радянського виробництва, от хіба що гусеничний трактор ХТЗ, з яким не раз доводилося вступати в єдиноборство на безкрайніх просторах неосяжної. Та й той, хитрун, їде по рівно зораному полю, в той час як велосипедист бореться з ним на посипаній усілякими вибоїнами дорозі. От якщо б помінятися! Ото б тракторист здивувався швидкісним можливостям українського велошедевра.

3. До вибору шин потрібно ставитися з особливою педантичністю. Грунтуючись на багаторічному досвіді, можу сказати, що не було, немає і не буде нічого кращого, ніж просушені років за 10 радянські шини Воронезького шинного заводу, в які за давньою звичкою начисто "забули" покласти каучук. Щоправда тепер з ними починають успішно змагатися індійські шини з білими смужками по всій довжині. На думку конструкторів, вони (смужки) повністю замінюють нейлонові або кевларові боковини, що дозволяє класти в протектор ще менше каучуку, ніж у перевірений роками радянський шедевр.

4. У магазинах продаються за великі гроші складні велонасоси для підкачки шин в дорозі. Але подібні пристосування нічого, крім посмішки у нашого велолюбителя не викликають. Всім відомо, що шини підкачуються в дорозі автомобільним насосом, любовно прикрученим дротом до багажника, а тиск в камерах перевіряється пальцем, злегка змоченим, перепрошую, слюнями.

5. Повернувшись із чергової поїздки - не поспішайте змахувати пил і видаляти налиплший бруд з натруджених робочих поверхонь свого залізного коня - поспіх згубний! Пил і бруд повинні глибше в'їсться у всі рухомі частини. Кращого мастила для ланцюга, ніж свіжа глина, не знайти, от хіба тільки жирні українські чорноземи!
Як приємно, поглядаючи на мокнучий на балконі велик, перебирати у пам'яті драматичні моменти поїздки, пити довгими вечорами теплий чай і поблажливо поглядати на дружину і котлети що саме смажаться. Після закінчення півроку здайте велосипед до велосервісу і ви отримаєте відмінного скакуна, по спотвореності, обідранності і чудовому іржавому скрипу навіть перевершує ті дивовижні шедеври, що іноді зустрічалися нашим батькам у найвіддаленіших аулах.
Крім того, в цьому є і економічний сенс. Адже ви зовсім не витрачаєте на т/о дорогуще імпортне мастило, із задоволенням смакуючи той щасливу мить, коли воно повністю закінчиться у всіх навколишніх веломастернях, і ви, ставши єдиним власником контрольного пакету, заженете його по абсолютно немислимій ціні.

6. Частіше використовуйте переднє гальмо, любовно прозване за його прямо-таки жигулівську надійність "ручником". Намагайтеся натискати на нього на спуску в самій крутій частині схилу. Звичайно, це не просто. Потрібна блискавична реакція і прямо-таки роки наполегливих тренувань. Але якщо ви виявите наполегливість, удача буде приходити до вас все частіше і частіше. І коли, нарешті, вам вдасться заклинити переднє колесо на самому початку розкатаної вашими попередниками піщаної сідловини, дальності польоту вашого тіла зможуть позаздрити навіть самотні романтики небес - літаючі лижники!

7. Багато хто навіть не уявляє, наскільки важливо для велосипедиста підтримувати мінімальну вагу - навіщо затягувати на гору зайві кілограми. А тому, вирушаючи у подорож, не їжте й не пийте в дорозі і невдовзі ви придбаєте ідеальну форму дротяного зигзага, а ваші коліна будуть весело скавчати при кожному натисканні на педаль, наповнюючи навколишній простір чарівною музикою стрімко руйнуючогося суглоба. Єдине про що доводиться жалкувати, це те, що болі в них з'являються не відразу, а приблизно після 200-го кілометра шляху. Але тут вже нічого не поробиш - недопрацювання організаторів веломарафону.

8. Не ламайте голову в пошуках екзотичних маршрутів. "Мій двір за годинниковою стрілкою", "Улюблений пивний ларьок", "Город і кукурудзяна ділянка сусіда" - ось список перевірених часом маршрутів, які, безсумнівно, завжди будуть цікаві широкій туристичної громадськості.

9. Перевозьте речі не на багажнику, а на спині в рюкзаку. Це зручно, практично й дешево. А головне, дозволяє в спекотний сонячний день охолоджувати ваше змучене тіло випаровуванням власного поту - не дарма ж собаки висовують на бігу язика з пащі.

10. Запасна камера і ремнабор - зайва ноша для будь-якого велосипедиста. Пам'ятайте, що найвища якість ремонту досягається з використанням простого молотка, заміненого в велопоході будь-яким кругляком, знайденим на найближчому узбіччі дороги.

11. Пересуваючись по незнайомій місцевості ні в якому разі не використовуйте супутникові зйомки і GPS, який безсовісно пожирає всі запаси батарей, взятих у похід - подбайте про те, щоб ваша дружина змогла додивитися улюблений серіал на відпочинку. Стара добра генштабівська кілометрівка, створена за матеріалами зйомки 1952-54, 58 рр. і оновлена в 1990, і компас вирішать всі проблеми, позбавлять від конфлікту з жителями найближчого села, розвернувши вас у бік, протилежний потрібному напрямку з таким же успіхом, як і розумний алгоритм, вкладений в електронні мізки цього буржуйського приладу.

12. При пересуванні в сутінках або вночі не поспішайте включати ліхтар і блималку. Пам'ятайте, у вас є чудові катафоти, що відбивають світло строго паралельно напрямку падаючого променя, що робить ваш образ в ночі більш конкретним і правдоподібним. З ними ви в точності подібні радянському "місяцеходу" з кутовим відбивачем. Але якщо це вам не допомогло і камази, що проносяться повз вас норовлять перетворити вас на коржик, ви завжди встигнете включити динамку і судорожно миготливим світлом фар запобігти небезпечному зіткненню. Велосипед при цьому зупиняється сам собою без будь-якого втручання з вашого боку.

13. Знайдіть найдешевшу їдальню для заповнення розтрачених у денному переході калорій. У кожному місті завжди є їдальня або кафе, де господарі не поспішають помити тарілки, ложки і стакани, від чого наслідки швидко проковтнутого обіду набувають найнесподіваніших фарб і відтінків.

14. Ні в якому разі і ніколи не беріть в похід змінний одяг - що може бути приємніше, ніж бути розбудженим на світанку чарівним запахом шкарпеток сусіда, дбайливо підсунутих до самого вашого носа.

15. Якщо ви перепробували всі прийоми, а велопохід все одно виходить цікавим, спробуйте фрірайд або даунхіл. Будьте впевнені, вже самий перший спуск з найближчого пагорба дозволить виявити всі раніше приховані недоліки вашого велосипеда, вирве з коренем ваші гальмівні колодки, позбавить вас шприх, проводів і тросів, химерно зігне підсидільну трубу і раму. Словом, вам буде що розповісти у дворі по приїзду.