учасники:
андріціо
анрі
вувузанго
еразель
теодор4ік
capone
Юрка
здибанка відбулась зранку біля церкви, де всі крім еразеля повдівали шоломи і направили стопи до найближчого магазину за запасами рідини, ковбаси, пива...
З повними рюкзаками і щаливими лицями бригада, хто на чому(3гібрида,4мтб), рушила від магазину і майже одразу покинула місто в напрямку Гаїв Шеченківських... Надії цифрового анрі на побиття світового рекорду швидкості на дорогах з твердим покриттям пропали сразу за Гаями, разом з тим самим покриттям. З гаїв ми поперли грунтовою дорогою, якої на картах нема, до Чистилівського карєру. І на першому ж спуску ми зазнали гіркоти перших втрат... правда на цей раз тільки часу, після чого хто мав захист повдягали його, бо стало страшно... За карєром звернули на то шо і дорогою то назвати просто страшно. Хто мав міцніші нерви і дурнішу голову їхали решта хто водив, хто носив ровери помежі болот і калабань і так 4-5 км. На учаску відрізнився еразель, який провірив глиибину болота(не знаю як він туда попав і шо робив бо рванув вперед фоткати), і я спливши по болоту заднім колесом в калабаню (по результатам емпіричних досліджень дно тверде, глибина 15-20см). Було жалко дивитись на Анрі якому Еразель порадив брати гібрида, а не МТБ...
Щасливий момент для даунхілерів настав!!! в результаті борсань в болотах виїхали на великого горба, з якого вела шикарна(після попереднього) грунтовка з гравієм... Спуск був довгим і веселим(по карті перепад висот десь 60-80м). Не знаю як хто, а я коли вже прилетів задумався над питанням нашо я так летів на тонких колесах і без захисту, хоча по загальному рішенню порішили шо ті болота були варті того спуску. Правда дальше в всіх настала естетична травма, позаяк підїжджаючи до Стегниківців проминули ферму біля якої так немилосердно смерділо, що якби ще в когось лишився неперетравлений сніданок, його би всерівно не лишилось. далі спуск по селу до дороги де від нас відстав Анрі і поїхав в пошуках трасси на Тернопіль, а ми рештою пбигади посунули до ставка в лісочок, пити пиво і жарити ковбаси...
Після перерви на обід, значно повеселівша толпа, з новими силами радісно ломанула в сторону траси, і не спотусившись асфальтом погребли в сторону Чернихівців. На цій стежці я умудрився зарити ровер в конкретне багно(див.фото), як показала практика МТБ його пройшли без проблем. В селі поповнили запаси води в доброї бабці і в неї ж вияснили дорогу надалі. Село запамяталось хорошим слаломом по грубому гравію поміж машин, як не впав досі не знаю. Звідти дорога завела в Охримівці, не знаю кому як, а мені вона сподобалась, хоч і горбата зате можна розігнатись по хорошому покриттю. Коли стояли на роззвилці і думали куда податись, мене поперло покататись по кукурузі, наслідки не забарились, добре що земля мягка. В охримівцях я як нормальний сусанін завів колонну в поля на стежки де давно не ступала нога людини, а то що це дорога було ясно по тому що тут росла трава, а не культурні рослини. зрештою попали в місце похоже на базу свободи зі сталкера, тільки тошо аномалій не було, якіто вагончики, трупи машин та іншої сг техніки, зомбі зі своєю собакою... Зрештою звідти вже і вирулили на дорогу яка була нанесена на карту і вела до Охримовець(Охримівців?) хоч грунт, але сухий і втоптаний...
в Охримівцях вже почався який не який асфальт, і там же наішовся магазин де відбулась заправка морозивом. Далі знайшлася вода в джерелі, біля якого построїли капличку і по поводу неділі там тусувались бабульки... Не знаю шо їх так зачепило, але по факту моєї появи вони почали молитися значно активніше... Далі вже було малоцікаво, асфальтом на Чернилів, Ступки, Смиківці і вздовж аеропорта додому..
ровери біли помиті на автомийці, де охоронець не одразу поняв шо нас сюда занесло, певно ровера там перший раз побачив. Як показала практика, ровера так мити можна, але треба його потім одразу перемащувати, бо під тиском облітає не тільки болото, але й уся смазка. Жертв і травм не було, техніка вроде лишилась ціла (хіба царапин добавилось). По собі чую шо на сонці згорів і перегрівся, за решту не скажу, але думаю шо з ними те саме... Технічних данних не скажу бо не мав компутера. На майбутнє скажу шо варто в такі покотеньки брати жпс.
фото з маршруту...
http://img179.imageshack.us/gal.php?g=1000980.jpg
Перегляд Повідомлень
) нікому не тра того доброго?
.. вот і я обманув всіх.. в опшем любу гайку можна розкрутити якшо знаєш куда крутити треба...
;D
.. все б нічо але чую зозаду шось завило. Оглянувся... Точно, екіпаж вже в машині і вже їдуть... ну я зайняв свою полосу, ту шо між двома смужками посередині і ломанув шо дикий вепр(добре шо з горки було)... Спас гідропарк, я там манівцями, дорожками, вибрався біля орнави, там дворіками до музею, ну і зрештою доїхав..."
