ок! я тільки за!!!

 

3, 15 маршрут і тепер чи то 30, чи 36 теж їде

oк, дякую!

 якою маршруткою треба їхати з центра щоб туди потрапити ? (буду вдячний)

О! бачиш як добре! йому вітання! просто дуже давно його сфоткав і перший раз почув про Шприху!

Етимологія слова - ШПРИХА

Лінгвістика № 2 (20), 2010

ТЕРИТОРІАЛЬНІ Й ЧАСОВІ НАШАРУВАННЯ ЗАПОЗИЧЕНОЇ З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЛЕКСИКИ В ПІВДЕННО-ЗАХІДНИХ ГОВОРАХ УКРАЇНИ

Німецькі лексичні запозичення мають в українській мові давню
історію. Це можна пояснити різними історичними причинами.
Специфікою Західної України було те, що внаслідок першого поділу Речі
Посполитою в 1772 р. по 1918 р. під владою Австро-Угорщини
опинилася Галичина, Північна Буковина – з 1774, а Закарпаття частково
вже з 1526 р. Тут тривалий час мовою адміністрації, освітніх закладів,
військової служби була німецька мова, що внаслідок безпосередніх
німецько-українських контактів спричинило засвоєння великої кількості
лексем, зворотів, конструкцій німецького походження.


До запозичень з раннього нововерхньонімецького періоду (1350- 1650 рр.) відносимо
посторонків при хомуті” з рнвн. hanthabe „ручка, держак”; барт (бойк.),
бáрда (гуц., надд.) „тесло з коротким топорищем, сокира для тесання” з рнвн. barte „широка сокира”; борк (бойк.)
 „борг, кредит” з рнвн. borgen „те саме”; вáлах (надд.), валашóйник (бойк.)
„кастрований кінь, мерин” з рнвн. Wallach „те саме”; вáрувáти (бойк.,
гуц.) „стерегти, пильнувати, оберігати” з рнвн. wahren „зберігати;
берегти, охороняти”; варстáт (бук.), верстáт (надд.), вирстáт
„ткацький верстат” (вол.) з рнвн. werkstatt „майстерня”; вінчовáти (бойк.,
закарп.), вінчувáти (бойк., бук., надд.) „вітати, бажати, складати
побажання (на Різдво, Богоявлення, Новий Рік)” з рнвн. wünschen
„бажати”; ґáнок (бойк., вол., гуц., лемк.) „прибудова перед входом до
хати, ґанок” з рнвн. Gang „ходьба, крок, хід; коридор”; драб (гуц.)
„негідник” з рнвн. Drabant „солдат особистої охорони шляхтича”;
лю́шня (бойк., гуц., надд.) „частина воза, люшня” з рнвн. liuhse „люшня”; 

шпрéха (вол.),          шпри́ха         (бойк., надд.) „спиця” з рнвн. speiche „тесаме”;


а також

НАШЕ СЛОВО http://nslowo.pl/content/view/156/99/


Мова спомину – українська літературна мова з виразною часткою лемківського діалекту Шляхтівської Русі. Автор публікації вважав за потрібне залишити текст без зайвих правописних втручань і старався передати вірно як його змістовну, так і фонетичну сторону, застерігаючись заразом, що подеколи можливим є недокладне відтворення окремих діалектних слів, географічних назв чи прізвищ. З огляду на уривчастість спонтанної розповіді авторки текст поділено на частини з окремими заголовками.


ВІЗ

Вози були «драбняк», яким возили сіно, перев’язане «павузом» і шнуром; «гнояк», віз до гною, але ним могли і ґрулі везти чи солому. Віз був збудований так: «дишель», «ось», «коловрат», «кланиці», «розвора». Колесо було збудоване так: «голова», «шприхи», «багро», «рявки», «обруч». Для гамування була на ланцюгу «гамуля», яку підкладали під колесо. Ще був віз, що на ярмарки ним їздили, подібний до драбняка, але в драбняку «щеблі» були кругли, а в тім були пласки дошки, на нім якби плетений кошик «пулкишок», куди клали порося чи вівцю. Спереду, де сидів фірман, скринка на оброк для коня і дешо таке.

читаю Етимологію слова Шприха  - цікаво...

якшо я 270 проїхав за 13 годин...

в середньому якщо 270 / 13 = 20,769 км/год

20 це нормально!

(пригадую Польщу то одного дня ми їхали приблизно так :

10:00 виїхали по маршруту Ждиня - Тарнов там рівно 80 км.
як ми їхали - неділя - машин майже зовсім немає - фури теж відпочивають
маршрут пролягав переважно по сільській місцевості 
їхати було досить комфортно  майже незупинялись
лише раз поїсти фісташки а другий напевне попити води
літо але було нежарко - похмура погода перед дощем
час = 4 год

ну  по наших дорогах - сам розумієш

мені просто цікаво чи підсилу і справді проїхати 346 за один велодень
покищо думаю що ні

а те що написали що поділити - звичайно можна , але так можна і поділити на все літо по 10 км і перед Миколаєм будеш там))
щодо обговорення то мені цікаво лише чи підсилу подолати цей максимум за день
а проїхати дистанцію думаю народ зможе без проблем - чим більше ділити кілометраж тим більше народу зможе.