Перегляд Повідомлень

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.


Messages - Linda

Сторінок: [1]
1
Віктор Загреба повідомив про виконані роботи на цих вихідних:

Покращення знакування на маршрутах з Ворохти

Як і було заплановано, 26-27 червня відбулися роботи з покращення знакування на маршрутах "ВелоКраїни" в районі Ворохти. Дощова погода, розмоклі дороги і вологі поверхні дерев не дозволили зробити багато, але продовження відбудеться вже наступних вихідних. Конкретно, було розміщено додаткові знаки: що показують напрямок руху всіх маршрутів від центру селища, де розташовано інформаційний щит зі схемою маршрутів (біля вокзалу); поворот двох маршрутів в напрямку Вороненка біля бази "Україна"; розгалуження маршрутів в районі ст.Вороненка (залізничний переїзд).



Наші плани на найближчі вихідні - закінчення перевірки і дознакування маршрутів "Під старими мостами" і "Яблуницьке видноколо".
Висловлюємо подяку волонтерам з міста Чернівці - Олександру Василевському і Олександру Ілащуку - які допомагали в зазначених вище роботах.

Ми і надалі запрошуємо волонтерів для проведення робіт з перевірки і дознакування маршрутів. Наступні робочі сесії відбуватимуться 2-3, 16-17 і 23-24 липня. Запрошуємо бажаючих допомогти у цій потрібній і цікавій справі на волонтерських засадах!
Завдання учасників груп: перевірка знакувань і стану маршрутів, підготовка звітів; зняття GPS-треків; оновлення фарбових знакувань і розміщення нових табличок.
Волонтерам можемо надати проживання у партнерських закладах "ВелоКраїни" за мінімальною ціною (від 50-60 грн), а також сувеніри і подарунки (в т.ч. набір велосипедних карт всіх районів "ВелоКраїни").
Просимо інформувати про ваше бажання взяти участь в роботі груп координатора мережі "ВелоКраїна" Віктору Загребу: viktoza (AT) gmail.com, тел. 03434 22746, 067 442 14 94. Якщо у вас є можливість розширити ваше перебування за межі вихідних днів - інформуйте про це, і ми сплануємо 1-2 додаткові дні роботи групи.

2
Звіти / Re: Байк-парк Буковель
« : 29.06.2011, 21:20:34 »
класний парк 8) нормальні траси, а вам на червому тре було)))))

п.с  сор вони вже поміняли з попереднім роком, це вже синя :D але траса там сама, проста і швидкісна :) початок її  з лівої сторони в куті

нічого не зрозуміла у вашому посланні крім того що класний парк і нормальні траси... *dontknow*

Дописано : 29.06.2011, 21:28:18
а як там з цінами?

60 грн - 10 підйомів
100 грн - 20
без велосипеда - точно не знаю, здається 30 грн за 1 підйом

а на все інше не питали, тільки кави випили на горі)))

3
Ми недавно їздили чорним "Кульним" маршрутом. На форумі є звіт з поїздки.

саме на ваш звіт я і знайшла посилання :)

4
Звіти / Байк-парк Буковель
« : 27.06.2011, 14:45:36 »
Поїздка у Байк-парк Буковель у рамках п'ятиденної подорожі Карпатами була для нашої велокомпанії дуже очікуваною!
Олег, Валера та Паша – лижники зі стажем, які неодноразово бували в цій місцевості взимку. Олег кілька років тому навіть спостерігав за будівництвом велотрас та розмовляв з будівельниками! Більше того – я теж непогано підготувалась – ретельно вивчила сайт - http://bukovelbikepark.com/, обрала собі для початку трасу середньої складності (синя), також ми знали розклад роботи парку та навіть вартість квитка на підйомник.



День для відвідування ми обрали не випадково – вирішили, що у вихідні буде багато людей, тому і поїхали в п’ятницю. Їхати було важко – всього лише 17 км асфальтом з Татаріва, але по спеці, по такій розбитій дорозі та ще й постійно в гору! А Олег був ще й у важкому захисті…



Згідно розкладу, з 13 червня байк-парк повинен був працювати кожного дня з 9 до 17.
Хочу звернути вашу увагу, що я вивчала російську версію сайту парку (це дуже важливо!)
В розділі Ціни написано -  ГРАФИК РАБОТЫ ВЕЛОПАРКА (трасса №2). Що означає траса №2 ми не зрозуміли, адже траси розділялись по кольорах, а не по номерах - http://bukovelbikepark.com/content/view/1/5/lang,russian/

Заїхавши до парку, ми попрямували до кас (хлопці ж тут не вперше, тому все знали). І от з цього моменту і починається  найцікавіше…

Ще здалеку ми помітили непрацюючий підйомник, в касі це підтвердили та порекомендували звернутись за роз’ясненям на рецепшен. Тут нам відповіли, що потрібний нам підйомник вмикають тільки по вихідних днях! Спочатку ми навіть розгубились, адже ми не зможемо тоді піднятись і відповідно покататись! Адміністратор запропонував приїхати наступного дня, а на наше прохання покликати керівництво, сказав, що керівники знаходяться в Івано-Франковську і ми можемо дзвонити їм туди… Навряд би цей дзвінок нам допоміг, тому ми повернулись на підйомник та розпитали його працівників. Тут підтвердили, що дійсно, підйомник №2 завтра запрацює!

Доки Олег з Валерою розмовляли з персоналом, ми з Пашею вирішили згадати дитинство та покататись на гойдалці :)  Каюсь, табличку з написом, що майданчик тільки для дітей, ми не помітили… Охоронець з нами не церемонився, а досить грубо запитав: «Читати вмієте?» Ми вибачились та пересіли на лавочку.

Остаточно вирішивши приїхати в парк наступного дня, ми почали пробиратись до виходу. Відмічу, що місця тут мало навіть для пішоходів, а байкерам взагалі не розвернутись. Олег заїхавши переднім колесом на газон, наткнувся на того ж охоронця, який погрожував проколоти колеса! Скажу відверто, така поведінка обслуговуючого персоналу шокувала нас!

Ми все ж таки виїхали з парку по новій трасі, довжина якої 8 км. Дорога класна, але важкувата для велосипедистів – дуже багато затяжних підйомів… Поступово, зупиняючись на відпочинок та фотосесії ми їх подолали!



І от ранок суботи і нові пригоди! Будучи вже трошки розумнішими, ми поїхали у Буковель машинами. Залишили їх на парковці, зібрали ровери і купили квитки! Тут ми познайомились з молодим хлопцем, теж велосипедистом, який працював на будівництві велотрас. Він розказав дуже багато цікавостей – як будувались ці маршрути, які вони по складності, сказав, що траса працює тільки одна (у цьому місті ми окам’яніли :o) і що вона не дуже складна, якщо ми хоч трохи катаємо крос-кантрі. Нам це зовсім не сподобалось, адже як я говорила раніше, ми розраховували на чотири траси різної складності! Виявилось, що ще три траси є, але на них треба підійматись іншим підйомником, який дуже дорогий, тому він і не працює! От якби було нас сьогодні не 4, а 400 – тоді б його запустили! 8)

А згодом почались нові сюрпризи… Для мене піднятись на підйомнику – все одно що летіти літаком  - мене треба було вмовити та запхнути туди… Але одне сидіння розраховано тільки на один велосипед, я починала розуміти, що одна я ніколи туди не полізу. Хлопці попросили зупинити підйомник, тим більше, що чіпляти вел з першого разу було дуже складно – треба було його поставити вертикально, підняти, та повісити за переднє колесо на крючок. Але працівники нас згадали і вирішили помститися – «Ви вчора дістали нас зі своїми запитаннями, а сьогодні наша черга» - відповіли вони на наше прохання!
Олег та Паша вже поїхали, підходила черга Валери… Працівник на підйомнику зрозумів все ж таки мій стан і запропонував сісти з Валерою, а він повісить мій велосипед на наступне крісло!



Так він і зробив, за що йому велика подяка! Зверху теж не так легко було зняти велосипеди, а ще у мене та у Паші вони сильно пордяпались :( Тут вже ми швидко знайшли початок траси та поїхали донизу.



Ні, не так – хлопці поїхали, а я пройшла всю трасу пішки за 25 хвилин! І хоч я не спортсменка, але ж і  катаюсь не перший рік, я швидко зрозуміла, що ця траса розрахована на досвідчених райдерів DownHill-у, а не на любителів крос-кантрійного катання, як нам було сказано... Але як виявилось, хлопці хоч і проїхали цим маршрутом, були зовсім не в захваті. Дуже вузька траса з купою коренів, дропів та чомусь розмита (хоча поряд було взагалі сухо!)



У кожного з нас був квиток на 10 підйомів, але їхати ще раз цією ж трасою нікому вже не хотілось… Ми знову піднялись наверх та вирушили якоюсь з лижних трас, по більш-менш нормальній ґрунтовій дорозі! В самому низу ми поїхали повз будинки та знову нас зупинила охорона з питанням чому ми їздимо по траві та по бруківці! Цікаво, а що ж це за байк-парк, в якому можна проїхатись лише однією, доволі складною трасою? Хіба для цього будувався парк, робилась реклама та навіть велопрокат? Цього разу нам пощастило  - тут ми знову зустріли вже знайомого нам байкера-працівника, який подзвонив своєму керівнику, після чого передав слухавку охоронцю – і нас, нарешті, відпустили!

Пригоди наші майже закінчились, не враховуючи ледь не погоні за нами охоронців, коли ми начебто поїхали пішохідною зоною (хоча у попередній наш приїзд саме охорона і направила нас саме туди…)

А тепер повернемось до сайту http://bukovelbikepark.com/ та спробуємо розібратись…
Вже приїхавши додому, я звернула увагу, що сайт існує трьома мовами. Я читала російську версію, де в розділі маршрути було описано 4 працюючі траси, на які ми і розраховували - http://bukovelbikepark.com/content/view/1/5/lang,russian/
В українській версії маршрутів вже три і того, яким ми їхали – взагалі немає - http://bukovelbikepark.com/content/view/1/5/lang,ukrainian/! В цій же версії розклад роботи розписан ще на 2009 рік - http://bukovelbikepark.com/content/view/41/37/lang,ukrainian/! Ну дуже корисна інформація!!!

Сказати, що нам не сподобався парк, мабуть, не можна, а от назвати його байк-парком язик не повертається! За ці два дні наша четвірка справила справжній фурор та прорекламувала парк тільки своєю присутністю! Нас постійно фотографували, питали в яку ціну велосипеди напрокат, а почувши, що вели наші власні, люди дуже дивувались!



Не впевнена, що після моєї розповіді хтось захоче поїхати в цей парк… Можливо, як лижний курорт – це круто, а з байк-парком не склалось… Але якщо згодом щось зміниться, обов’язково повернусь туди ще раз!

5
Всім привіт!
Знайшла посилання на ваш форум на київському форумі велоклубу Амігос :)
Вирішила з вами поділитись розповіддю про нашу подорож, яку доповнила коментарями В.Загреби, координатора проекту Велокраїна, надані на моє прохання)))


Я піду в далекі гори або ровером по Карпатах

Сонце  піднялось  за  сині  вершини...
Ген!...  Далечінь  наших  любих  Карпат,
Глянути  мило! По  всій  Полонині
Квіти,  чорниці,  п'янкий  аромат!

 
                      
Геніальна ідея поїхати до  Карпат почалсь з покатеньки до Трипілля та знайомства з Пашею, який родом з Яремча. Згодом Валера запропонував організувати цю поїздку Олегові та Паші і якимось чудом хлопці не забули і про мене. Довго я не думала, адже у Карпатах ніколи не була, а тут не просто екскурсія, а  й можливість досхочу покататись у горах! Тай ще не треба було тягнути велобаули, бо їхали ми машиною, з трьома велосипедами на даху! Паша повинен був приєднатись до нашої компанії вже наступного дня!
І от нарешті ми у Карпатах! Зупинились в Татаріві, у гарній оселі  п. Наталі. Ввечірі провели невеличкі збори та вирішили обрати самий легкий маршрут для початку.


День перший
 
Щаслива я, Карпати, бо ви є…
 
Олег розказав нам про проект Велокраїна та скачав маршрути різного рівня складності.
Зранку ми  прибули до точки старту у Ворохті.


Вірніше, старт нам прийшлось добряче пошукати! Знайшовши карту з маршрутами, ми знову трохи заблукали і вирішили завітати до Трутня у гості та порадитись. Шале Трутня знайшли доволі швидко, а от людей там взагалі не було, хоча ми і стукали у всі двері та заглядали у всі вікна!
Але робити нічого, знову повертаємось до пошуків, і завдяки Колі з Велоспринту, який і підказав по телефону нам правильний напрямок, ми вирушили у подорож!

Цитувати
Проект «Велокраїна» сприяє залученню українських та іноземних туристів до екологічно безпечного, доступного та активного дозвілля в Карпатах у незимовий сезон.
Країни-учасниці: Україна, Румунія
Мета: створити та підтримувати мережу велосипедних і пішохідних маршрутів та інфраструктуру для велосипедистів; таким чином, робота проекту спрямована на створення нових умов для розвитку місцевої економіки.
Бюджет проекту: 576 680 євро

Отак гарно все виглядає на папірі! Але чомусь місцеві жителі не в захваті від цього проекту, розказували скільки приїздить поляків та німців, купляючись на рекламу проекту і як потім вони лаяться…
Але всього того ми поки ще не розуміли!
Вже у Ворохті ми передивились свій вибір, тим більше що кілька маршрутів перетинались. Обрали ми такий цього дня:


Цитувати
Присілок проїжджаємо за вказівниками головним автошляхом з ґрунтовим покриттям, сміливо долаємо затяжний апхіл і опиняємося біля церкви.
З вказівниками ніяк не складалось, довго ми кружляли, запитували місцевих та придивлялись до кожного дерева та стовпа, шукаючі розмітку! І от нарешті ми на маршруті – їхали то по камінцях, то по більш укатаній дорозі, але і багнюки там вистачало також… Апхіл біля церкви дійсно затягнувся, в кінці вже йшли пішки. Через пару годин ми вже сиділи в кафе біля базарчику, смакуючи карпатський чай та млинці з сиром!

Цитувати
Звідси автотрасою близько 5 км спускаємося до центру села Яблуниці. Педалі крутити на цій ділянці майже не доводиться – суцільне відчуття польоту.
Так і було! Я навіть не сподівалась на таку кількість асфальту у Карпатах і тому була дуже щаслива!

Цього дня ми зробили висновок – проект Велокраїна дуже цікавий і такий потрібний, але недороблений він якийсь…

- Про проблеми зі знакуванням на деяких маршрутах нам відомо - - говорить Віктор Загреба, куратор проекту Велокраїна. Це стосується тих маршрутів, де знакування робилося 3 роки тому (Яремче і Ворохта): подекуди знаків зараз там або немає, або не видно - через природні і людські фактори. На жаль, нам не вдалося провести перевірку маршрутів у травні, як планувалося, але вже найближчими вихідними (26-27 червня) у нас з волонтерами-байкерами з м.Чернівців запланований виїзд на ворохтянські маршрути якраз з метою перевірки і оновлення знакування.

Проїхали ми в перший день 40 км
 
День другий
 
Я піду в далекі гори, на широкі полонини…

 
Зранку до нас приєднався Паша і ми вирушили до байк-парку Буковель
Покататись там у нас не вийшло і поїхали ми ще одним маршрутом Велокраїни:



Цитувати
Чудову гірську природу доповнюють інші атракції – маєтки політичних і бізнесових діячів нашої країни. Серед обійсть тут заховалася і зимова резиденція президента Ющенка.

Якби не Паша, який знає тут все навкруги, ми б і не помітили ані резиденції Ющенка, ані дачі Кличків… Але перш за все нас цікавив водоспад Гук, підійматись до якого потрібно було 7 км! На мою радість три з цих семи кілометрів були асфальтом!


Після чого дорога значно погіршилась. Але підйом був того вартий! Нам дуже пощастило, що приїхавши до водоспаду ми були там самі, бо пхатись з велосипедами через купу людей, які приїхали автобусом, було б дуже складно!
Стрибати по мокрому камінні у контактних туфлях було надзвичайно складно, але хлопці не дали мені впасти у холодну воду!


На зворотньому шляху заїхали в чудовий ресторанчик випити кави та заразом пограли у настільний теніс! День пройшов чудово!


Сьогодні ми проїхали вже більше – майже  67 км

День третій

Ми зустрілися з тобою в Яремчі…

 
До Буковелі ми вже поїхали машинами))) Там, як ви уже знаєте, піднялись на підйомнику та спустились по трасі аж два рази… Накатали … 7 км! І поїхали до Яремче! Паша провів нас центральними вулицями, розказав різні цікаві історії та легенди… Безліч мостів напівзруйнованих нас вразила!


Заїхали ми також до Карпатського національного природного парку, погодували звіряток, у Якова пообідали, полежали на березі річки та помилувались пейзажами!


Навіть побачили за роботою МНСників, які рятували із води людину!


Цей день вийшов дуже матрасним – 20 км)))

День четвертий
 
Гуцульські пісні, і гуляння народні,
Багаті Карпати  на чари природні…

 
Як виявилось, день четвертий був найматраснішим!
Зранку по дорозі на маршрут ми сховались від дощу у тунелі, хвилин через 40 поїхали далі, знову сховались у бесідці – слухали музику, розмовляли та з’їли всі наші припаси))))


Через пару годин все ж таки поїхали додому відпочивати, адже проїхавши біля 15-ти км дуже стомились)))
Повечеряли всі разом, навіть випили вина, пограли в шашки та запланували маршрут наступного дня, який був найцікавішим, проте і найскладнішим!
 
День п’ятий
 
Коломия не помия, Коломия – місто…

 
Дуже хотілось мені побувати у Коломиї, але сьогодні на нас чекав інший маршрут. По опису на сайті Велокраїни він обіцяв бути дуже цікавим!


Цитувати
Екстремальний маршрут середнього або складного рівня.  Рухаємося вулицею за вказівниками, поступово набираючи висоту. В’їхавши в ліс, і далі прямуємо догори. Деякі підйоми доведеться долати пішки, але вони чергуються з досить довгими рівними ділянками, суттєво урізноманітнюючи шлях. Певної миті дорога перетворюється на вузьку стежку, обкатану квадроциклами. Їхати нею надзвичайно приємно. І ось на хребті нарешті можна «відірватися». Довгі чудові ділянки швидкісних спусків, невеличкі підйоми, трава, коріння дерев – тут просто ідеальне крос-кантрі. На деяких спусках удасться розвинути до 60 км/год.! Також у програмі – мальовничі полонини, порожня колиба зі столиком, чорниця, брусниця й ожина.
За перевалом Рижа слід пильнувати, щоби не проминути знаків, які попередять про поворот праворуч. Тут дорога спадає донизу, причому доволі екстремально. Лісосіка, де дорогу «вбили» вантажівки, зруйновані місточки, форсування гірської річки… Це ще квіточки. Далі найцікавіше: траса підбирається до річки, і починаємо «сплав» – їдемо кам’яним дном. Після кількох кілометрів велосплаву – болотиста ділянка, за нею – річка Прут. Перетинаємо річку по мості, після чого залишається кілька сотень метрів до автотраси.
З 18-ти заявлених км ми пройшли пішки рівно 15! З них 10 під круту гору по багнюці та камінні!


Добравшись до галявини, ми дуже зраділи та зупинились на відпочинок, адже знали що попереду на нас чекає спуск!


Але спуску булу зовсім обмаль…  По дорозі ми зустріли лісника, який запевнив, що ми без проблем доберемося до траси!
До траси ми добрались, пройшовшись при цьому ще 5 км по глині (саме про цей участок у маршруті було написано як вбитий вантажівками!).


На ровери поналипала глина з камінням, вони стали доволі важкі і просувались ми все повільніше… І от ще кілька км по трасі і ми вдома!

Коментар В.Загреби стосовно цього маршруту:
- Зробивши висновок з ваших обгрунтованих претензій, ми вирішили запровадити інформування на сторінках сайту про поточний стан знакування і покриття маршрутів, аби туристи були в курсі, на що розраховувати, і самі приймали рішення, чи варто їхати на "сумнівний" маршрут. Я вже оновив інфо про маршрут "Рижий" і після роботи "в полі" на вихідних зроблю це з іншими маршрутами також.

Маршрут вийшов 25 км

***
Перед поїздкою я знала, що Карпати мені сподобаються! І от зараз не вистачає слів, щоб описати всі враження від подорожі, веселої компанії та мальовничих пейзажів! Тепер я хочу знову туди повернутись - покататись на велосипеді, прогулятись пішки у горах…

Карпати кличуть!


***
І на останок ще кілька пояснень від В. Загреби стосовно Велокраїни:
 
Цитувати
- Щодо самого проекту і його поточного стану - як відомо, грантовий контракт з Євросоюзом завершився влітку 2010 року. З того часу головний фокус нашої роботи щодо "ВелоКраїни" полягає в тому, що ми намагаємося зробити систему самодостатньою - зробити так, аби учасники мережі (заклади проживання) відчували економічну і моральну користь від велосипедистів і не шкодували раз на рік "скидатися" грішми, аби підтримувати маршрути і робити якийсь маркетинг (як видання каталогів). Це якщо спрощено пояснювати. Крім того, наша громадська організація займається паралельно і іншими проектами і напрямками, і "розриватися" досить тяжко (знову ж таки, брак людських ресурсів).
Щодо треків маршрутів: це є у нас в планах, але бракує людських ресурсів, аби це втілити. Ми з задоволенням скористаємося послугами добровольців, які знаються на цьому - як у знятті треків, так і у грамотній обробці для викладення на сайті!
Зауважу: далеко не всі маршрути перебувають зараз в поганому стані - минулого тижня група одеситів їздила по маршрутах в Верховинському і Косівському районах, і жодних проблем не зустріла - отримали море задоволення і ні разу не блукали:)))
Також ми працюємо з місцевими підприємцями і операторами з різних міст для розробки комплексних пропозицій (турів) - зараз на сайті вже вибір таких продуктів, всі вони обкатані і мають добрі відгуки.
Ще раз - запрошуємо всіх на відпочинок до "ВелоКраїни", а також долучатися до підтримки мережі маршрутів і створення бази GPS-треків! Будемо раді новим зауваженням і відгукам!

Фото

Сторінок: [1]