1
Майбутні / Зарваниця 11 вересня
« : 28.08.2011, 21:22:02 »
Запрошую вас приєднатись до прощі в Зарваницю – місце паломництва до Чудотворної ікони Божої Матері , яка відбудеться 10-11 вересня 2011.
Кілька слів про Зарваницю.
Її ще називають «малим Люрдом». За народними переказами село отримало свою сучасну назву від часу татаро-монгольського нашестя на Київську Русь, тобто з 1240 р. Після зруйнування Києва один з київських ченців, уродженець Галичини, прямуючи до Теребовлі, знесилений від голоду і ран, заночував у лісі. Він, щиро молячись за свій знедолений край і благаючи заступництва Богородиці, заснув міцним сном. У сні з’явилася Пречиста Діва Марія, поблагословила і торкнулася його своїм омофором. Чернець прокинувся, побачив невидане диво: серед сріблястої долини, у криничці знаходилася ікона Богородиці, віддзеркалення якої надприродним блиском світилось у повітрі. Вражений чернець впав на коліна і щиро молився, омиваючи свої рани. Невдовзі повернулися до нього сили, і на честь цього чуда він збудував в одній з печер келію, де встановив Чудотворну ікону. А місце, де “зарвав його сон”, назвав Зарваницею.
Про славу Зарваниці почув хворий князь теребовлянський Василько і послав своїх слуг за іконою і ченцем, але той відповів, що князь сам повинен прийти до каплички. Його на ношах принесли сюди – і князь зцілився. На знак подяки за одужання він побудував церкву, в яку перенесли чудотворну ікону.У 1662-1688 рр. Зарваниця була знищена турецькими нападниками, які спалили також церкву і монастир, та ікону вдалось врятувати. Її було перенесено в нову дерев‘яну церкву, яку спорудили в центрі села. В ній 1740 р. помістили також чудотворний образ Христа, який коронував в 1742 р. львівський митрополит Атаназій Шептицький.
В 1867 р. папа Пій ІХ коронував ікону Зарваницької Богоматері і надав їй відпустового значення. Вже в середині ХІХ ст. тисячі прочан спішать відвідати це місце. Переважно пішки. В 1894 р. біля джерела вимуровано каплицю.
Великої шкоди розвитку села завдала Перша Світова війна. В 1916 р. було спалено частину села і монастир, та в 1922 р. обитель відродилася поруч з дерев‘яною монастирською церквою в лісі на горі над Стрипою. Будувати обитель допоміг митрополит Андрій Шептицький. А. Шептицький й сам побував тоді в Зарваниці.
Монастир мав також свій водяний млин і пекарню, опікувався бідними людьми. Часто відвідував це місце майбутній Патріарх УГКЦ Йосиф Сліпий.
В 1944 р. було спалено дерев‘яну монастирську церкву, а в 1946 р. радянська влада закрила й сам монастир. В 1960 р. було зруйновано каплицю. Джерело обгородили колючим дротом. Ставили міліцейські заслони у відпустові дні. Та прочани все рівно йшли сюди, підпільні богослужіння проводились в лісах та хатах.
В Зарваницю щороку приходять тисячі паломників з усього світу.
Пропоную в неділю 11,09 проїхатись туди і назад. Виїзд з Тернополя орієнтовно о 7.00, назад о 16.00.
Кілька слів про Зарваницю.
Її ще називають «малим Люрдом». За народними переказами село отримало свою сучасну назву від часу татаро-монгольського нашестя на Київську Русь, тобто з 1240 р. Після зруйнування Києва один з київських ченців, уродженець Галичини, прямуючи до Теребовлі, знесилений від голоду і ран, заночував у лісі. Він, щиро молячись за свій знедолений край і благаючи заступництва Богородиці, заснув міцним сном. У сні з’явилася Пречиста Діва Марія, поблагословила і торкнулася його своїм омофором. Чернець прокинувся, побачив невидане диво: серед сріблястої долини, у криничці знаходилася ікона Богородиці, віддзеркалення якої надприродним блиском світилось у повітрі. Вражений чернець впав на коліна і щиро молився, омиваючи свої рани. Невдовзі повернулися до нього сили, і на честь цього чуда він збудував в одній з печер келію, де встановив Чудотворну ікону. А місце, де “зарвав його сон”, назвав Зарваницею.
Про славу Зарваниці почув хворий князь теребовлянський Василько і послав своїх слуг за іконою і ченцем, але той відповів, що князь сам повинен прийти до каплички. Його на ношах принесли сюди – і князь зцілився. На знак подяки за одужання він побудував церкву, в яку перенесли чудотворну ікону.У 1662-1688 рр. Зарваниця була знищена турецькими нападниками, які спалили також церкву і монастир, та ікону вдалось врятувати. Її було перенесено в нову дерев‘яну церкву, яку спорудили в центрі села. В ній 1740 р. помістили також чудотворний образ Христа, який коронував в 1742 р. львівський митрополит Атаназій Шептицький.
В 1867 р. папа Пій ІХ коронував ікону Зарваницької Богоматері і надав їй відпустового значення. Вже в середині ХІХ ст. тисячі прочан спішать відвідати це місце. Переважно пішки. В 1894 р. біля джерела вимуровано каплицю.
Великої шкоди розвитку села завдала Перша Світова війна. В 1916 р. було спалено частину села і монастир, та в 1922 р. обитель відродилася поруч з дерев‘яною монастирською церквою в лісі на горі над Стрипою. Будувати обитель допоміг митрополит Андрій Шептицький. А. Шептицький й сам побував тоді в Зарваниці.
Монастир мав також свій водяний млин і пекарню, опікувався бідними людьми. Часто відвідував це місце майбутній Патріарх УГКЦ Йосиф Сліпий.
В 1944 р. було спалено дерев‘яну монастирську церкву, а в 1946 р. радянська влада закрила й сам монастир. В 1960 р. було зруйновано каплицю. Джерело обгородили колючим дротом. Ставили міліцейські заслони у відпустові дні. Та прочани все рівно йшли сюди, підпільні богослужіння проводились в лісах та хатах.
В Зарваницю щороку приходять тисячі паломників з усього світу.
Пропоную в неділю 11,09 проїхатись туди і назад. Виїзд з Тернополя орієнтовно о 7.00, назад о 16.00.