shpryha
Мандрівки => Звіти => Тема розпочата: Сім самураїв від 20.06.2011, 00:17:47
-
Ідея покотеньки виникла стихійно і дуже несподівано. Ми з Дрімом думали, шо давно ніде далі не їздили і було б непогано кудись поїхати, покататись. Буквально одразу народилась ідея з»їздити в Карпати. За день до поїздки намовили Бхагавана, котрий їхав в поїзді і, кліпаючи здивовано очима, намагався зрозуміти куди ми його везем і шо там будем робити.
Завдяки мегакрутому проекту «Велокраїна» в Карпатах з»явилось багато розмічених вело маршрутів різної складності і довжини – з картами, мітками і т.д. – до кольОру, до вибОру. І ще вони піписали угоди з різними садибами і готельчиками, поробивши їх велоготелями – з ремонтними майстернями і прокатами. В прокаті в Ворохті, до речі, ровери класу Трек 4300, 3900, Келліси і Спешелайзеди. Отаке.
Точкою збору ми вибрали Ворохту і щоб не тягати палатки і спальники – поселились в готелі. Готелів там море і дешеві як борщ. МИ жили в двокімнатному номері з санвузлом і дуже пристойним інтер»єром за 50 грн з особи.
Не довго думаючи і тримаючи за плечима шприхальський гонор ми замахнулись на найскладніший, «чорний» маршрут «Кульний»
http://bikeland.com.ua/vellomap_info.php?id=27&type=route&
А, ще цікава інфа – одразу на жд вокзалі у Ворохті стоїть великий інформаційний щит «Велокраїни» з картою і розміченими на ній маршрутами всіма. Просто мегакльово.
Отже, з наплічників викинуте все зайве, вода в пляшки залита, всі шнурівки зав»язані і застібки застібнуті. Поїхали!
Потроху виїжджаєм з Ворохти, в напрямку села Вороненко, дорога рівна, навкруги сосни, залізничний міст з красивими віадуками (чи акведуками))), легенький підйом. Дорога поступово з польової стає кам»янисто-гірською, потім глиняною стежкою. Виїжджаємо за межу населених пунктів і ось вони – Карпати! З краєвидами, димкою, смішними і щирими гуцулами, суницею, гарними полянами. Повні сил і натхненні баченим і нюханим ми майже кожних стометрів стаємо, лазим навколо і фотографуємось. Пеньки, коні, ромашки, гірські пейзажі – все як намальоване. Відчуваєш себе частиною відкритки «Привіт з Карпат».
Їхати легко, часто на соснах мітки траси з «чорним» велосипедистом. Потеревенивши з старим гуцулом, порозглядавши околиці з його кльового офіцерського бінокля потроху залазим в гори. Підйом стає крутий, злазим з роверів і премо в гору, пхаючи двохколісних поперед себе.
Одразу скажу – що ДУЖЕ велику частину маршруту ми ровери пхали збоку – круті підйоми по таких стежках, шо їх інколи навіть не б уло видно, якщо і були спуски – то вони були або по дуже кам»янистій дорозі, що аж душу витрясало, або по лісі з буреломами – кожних 15 метрів черех стежку лежала завалена сосна. Але ті участки, що дозволяли хоч якось, але їхати – вони на всі сто відсотків давали зрозуміти чого наш велосипед називається гірський) то було мега!
Ми відчули, побачили і пережили цілу купу шикарних краєвидів, полонини з вівцями і коровами, пастухів-сопілкарів, джерело на вершині гори з хитрою системою очистки і акумуляції води в стовбурах дерев, панораму гірського хребта з всіма найбільшими горами – Говерла, Петрос, Синяк, Хом»як і т.д., безліч підйомів і спусків, запах гір і смак щастя). Чесно, для мене то була найшикарніша і найбільша по враженнях і отриманих емоціях поїздка. Для хлопців, думаю, також десь недалеко від того).
Помучились як дурні, на хребті вже ледь ноги волочили. Були моменти, коли просто лягали на полонині відпочити і відключались на пару хвилин)
З 50 км маршруту на перші 15 ми потратили 5 (sic!) годин!!!!! Уявляєте?))) Зато потім був швидкісний спук-збіг з гори, і довга траса до Ворохти, за 2 години яких ми добрали решту кілометрів. Ага, ще цікавий нюанс - на карті і описі маршруту пише, шо загальна відстань – 52 км. А на наших одометрах було біля 40. Виходить, шо близько 10 км ми ровери просто пронесли в руках, що колесо не крутилось і, відповідно, не працював одометр)))))) отакі Сізіфи)))
Вернулись в готель потомлені як з війни і голодні мов вовки. Вечеря, душ, чаювання і СПААААААААТИИИИИИИИ!
П.с. фото будуть завтра. Поки шо одне, для затравки)
(http://www.ljplus.ru/img4/v/e/veseluy_chekist/DSC01373.jpg)
-
ох бляха!! файно!!!
-
чекай, ти ше фото не бачив)
-
Зараз
Еразел хтось прийде і скаже, шо в мене брудна пляма на матриці фотоапарата, але мені пофіг - бо я там був і все те бачив ). ... і гладив коня коло корита з водою, і чув музику з флейти на полонині, і балакав з живим гуцулом і дивився в його бінокль (чи то далекогляд, бо "ми ж українці, правда?") і слухав його байки про найвищий в Карпатах (а мо' і в світі) перевал (інфа 100%), і лежав в пахучій траві і засинав від втоми і прокидався від вітру і було це вперше, але не в останнє )
Дописано : 20.06.2011, 02:32:09
Фото на пікасі
https://picasaweb.google.com/silentgull/2011_06_18_#
-
Зараз Еразел хтось прийде і скаже, шо в мене брудна пляма на матриці фотоапарата
Якби ти не сказав то я б і не помітив ті дві плямки :). А фотки справді красиві.
-
бляха, но з рюкзачками, я би так їхав ::)
-
ну bhagavan, аж такого романтизму не очікувала, p.s. уже відновилися ;)?
-
Сиджу і розумію,що я хочу кудись їхати,МОЛОДЦІ
-
Дуже гарні фото, а поїздка, напевне, ще краща була *tramplin*
-
перепрошую за нескромне питання: кіко грошей витратили?
-
Оце молодці! Класна поїздка...
-
Кльово! Кусаю лікті.....
Хоча я і не знав...
Спасибі за звітик, наглядненько получилось!
-
23 (Шепетівський) + 10 (дизель Коломия - Ворохта) + 50 (Проживання) + 10 (дизель Ворохта-Делятин-Коломия) + 23(Шепетівський)
Всього 116 грн.
Якщо додому хочеться попасти швидше то (наш варіант):
23 (Шепетівський) + 10 (дизель Коломия - Ворохта) + 50 (Проживання) + 11 (дизель Ворохта-Франик) + 45(автобус)
Всього 139 грн.
Решту витрат пішло на харчування, десь біля 100 грн.
Якщо цікавить деталі по поїздах-автобусах то можу розписати.
-
Питання до учасників поїздки:
1. Витрачали додаткові гроші на перевезення велосипедів в потязі або автобусі?
2. Розбирали велосипеди при перевезенні?
3. Чи треба якось особливо домовлятися з водієм автобуса чи кондуктором у електричці/потязі?
4. Чи можна обійтися без чохлів для велосипедів?
5. Може маєте поради від себе щодо перевезення велосипедів?
Дякую
-
1. Витрачали додаткові гроші на перевезення велосипедів в потязі або автобусі?
в міжміських поїздах безплатно, в електричках 50% квитка, в автобусі як 1 багажне місце
2. Розбирали велосипеди при перевезенні?
в поїздах і автобусах треба, в електричці ні
3. Чи треба якось особливо домовлятися з водієм автобуса чи кондуктором у електричці/потязі?
в потязі ні, в електричку тра сразу купити багажку, в автобусі тра говорити
4. Чи можна обійтися без чохлів для велосипедів?
в дизелі можна, в решті тр-ту стане завернути в целофан, але бажано чохли, або старий підодіяльник :)
5. Може маєте поради від себе щодо перевезення велосипедів?
мати з собою ключі до переднього колеса і педалей... ровер без цих елементів вважається розібраним
-
Дякую
-
до речі, на автовокзалі в Франику ми пропустили три автобуси, які навідріз відмовились брати нас з велосипедами (велосипеди в салон, бо автобуси були невеликі - класу ПАЗ, МАЗ чи Богдан/Еталон). На останній автобус (Калуш-Одеса) начебто стикнулися з деякою лояльністю водіїв до нас і до наших роверів, і аргумент "затягнемо в чохли, шоб нічого вам не помастити в салоні" переконали їх остаточно в наших добрих намірах. Три ровери сторца на задньому колесі скріплені стяжками, шоб не попадали - це максимум шо можна провезти на задній площадці такого автобуса (неоЛаз), за умови незаймання місць пасажирів і збереження проходу до задніх "диванів". Неопланів і Манів з високими багажниками ми не дочекались, але як запасний варіант пізніше мало приїхати ше два таких великих автобуса.
Тому, висновок: велосипеди потрібно пакувати і не забути згадати про це першочергово при розмові з водієм.
-
Суттэве доповнення, дякую. Якщо автобусів багато, то можна і почекати, а інакше краще одразу на потяг.
-
Автобусів багато - практично кожні півгодини шось "йде". Але великі лише під вечір. Відповідно, перевага над поїздом дещо нівелюється. В нашому випадку "економія" склала 10 годин, а це суттєво.
-
Класна мандрівка. Хтось планує в Карпати на велосипедах цього літа ?
-
Класно! сам би хотів так покататися!
-
Класно! сам би хотів так покататися!
І я :)
-
Підкажіть чи варто пхатися в Карпати на Comanche Prairie FS .
-
Підкажіть чи варто пхатися в Карпати на Comanche Prairie FS .
звісно шо варто
-
Підкажіть чи варто пхатися в Карпати на Comanche Prairie FS .
я їхав на ашані (коррадо), а Віталік Вінтаж на переробленому під передачі Славутичі...
-
я їхав на ашані (коррадо), а Віталік Вінтаж на переробленому під передачі Славутичі...
ну , все залежить куди їхати. якшо по трасі в Закарпатті - то можна і на Славутичі. а якшо по горах - то тре щось міцніше
-
http://shpryha.te.ua/index.php/topic,5723.0.html (http://shpryha.te.ua/index.php/topic,5723.0.html)
від Яремчи до Яблунівського перевалу - прикарпаття...
-
скільки км з загального кілометражу було асфальтове покриття?
-
Підкажіть чи варто пхатися в Карпати на Comanche Prairie FS .
імхо питання про карпати, а не асфальт
а бездоріжжя і під Тернополем вистачає
ну і якщо вже дуже цікавить - визначальним є роверист, а не ровер
між 2 і 3 курсами я пару тижнів подорожував по карпатах на туристі - це колишній аналог тз гібріда, найгірший ровер в світі в своєму класі, там було аж 8 передач - сзаду 16-18-20-24, спереду 40-51, ровер майже весь залізний, крім ободів і руля + 15-20 кг на багажнику. звимайно шо про автоматичні перемикачі, дискові гальма, навіть ві-брейки, амортизатори, велосипеди ТРЕК тоді ніхто не чув.
менше 500 км без асфальта точно не проїхав + мало не тиждень були дощі.
але тоді я був молодим і красивим, а нині просто красивий :)