https://www.strava.com/activities/3346976116
Вирішили сьогодні трішки тряхнути стариною і катнути в Прошову старою компанією.
Виїхали з східного в поля вздовж залізниці, попетляли городами(дякуємо дядькові в одному садку що не огрів нас нічим за те що їхали поміж саджанців дерев). А там вже виїхали в центр Гаїв і поїхали звичним маршрутом в Прошову. Все стандартно, ну окрім того що в Мишковичах ми зрозуміли "маловато буде" і я вмовив хлопців заїхати на джерело в Лучці. Краєви там хороші, тому посиділи там годинку і поїхали назад в Мишковичі. А звіти вирішили їхати на Буцнів, щоб не повертатися по трасі навантаженій. Але просто так їхати асфальтовою дорогою скучно, тому я знову ж підбив хлопців їхати полями вздовж річки. Попетлявши трішки польовими дорогами виїхали в Буцнів і там вже звичним маршрутом через пасовище і ліс виїхали до джерела в Острові,  і по накатаній схемі через петрики вїхали в місто в районі Дружби.
Ось така от відносно невеличка поїздка для ознайомлення з власними силами на початку сезону. Можна було б зробити ще менше асфальту і більше полів і лісів, але виїхали ми аж в обід, тому вільного часу не було. Нічого, то буде заділ на майбутнє.

Ну я на дружбі працюю. Якщо побачу то передам привіт.

Ну тусимо вже по вайберах телеграмах.
Але сподіваюсь сюди народ таки повернеться. Хоча б у форматі планування довгих заїздів та зливання звітів
Народ шукай на velo.te.ua (чисто хаб щоб зливати цікаву інфу), https://t.me/terbicyclist . Ну це те що я знаю.

https://www.sports-tracker.com/workout/erazel/5e667004ff1f4625a5eae178
Загалом маршурт пролягає на четверть по залозецькій дорозі від Чистилова, попри Івачів до Ігровиці, де зїзджаємо на сількьку дорогу. На велику дорогу виходимо аж в Гаях, тому більшість часу автомобілі не будуть заважати.
Покриття не надто хороше, на тонких 28 колесах їхати буде незручно.
приблизно на 5 кілометрі треку буде дорога “в берізках” вздовж залізниці. Там часто стоять калюжі чи болото

Тип: поїздка вихідного дня
Відстань: 45км
Тип покриття: асфальт різної степені паршивості.
6-11 кілометри звичайний сільський асфальт, з ямами, але в більшості рівний.
21-22 кілометри вселяють надію на чудовий рівний асфальт, але за Ігровицею він закінчується і починається роздовбаний асфальт з болотом.

 Котрий і буде тривати до Дубівців(28км) Їхати треба уважно. В самих дубівцях і Стегниківцях участки рівнесенького асфальту перемежовуються з не ремонтованими участками.
Дороза до Лозової(37км) звичайна сільська, загалом рівний асфальт з деякими недоліками.
37-41 кілометри самі незручні, дорога складається з асфальту котрий вимило/продавило до камінців.

Абсолютно не зручне покриття. Вібрація по роверу та відсутність накату. Сильно забирає сили.
Це якщо про недоліки.
Переваги: чудові краєвиди по дорозі, переважну більшість маршруту автомобілі не будуть турбувати, зустрічаються дуже рідко(виключення лише ділянки Чистилів-Ігровиця та Гаї-Тернопіль). В Стегниківцях чудовий ставок з сосновим ліском біля нього. Чудове місце для відпочинку. Якщо їхати вечором то дуже красиві види від сідаючого сонця. Надто великих підйомів по дорозі нема, все проїзджається нормальними зусиллями. Багато магазинчиків по дорозі де можна закупитися водою чи їжею.

типа 8 років тому Еразел проспорив мені пляшку горєлки

таки ясєн пєнь, шо Ізя той пу3ир затис не подумавши про наслідки і втіхаря вижрав його напару із Хлібцем...
а правда житія поляга у тому, шо непроставлений пу3ир має властивість за рік подвоюватися, отже на поточний момент Ізя тирчить мені 1024 пу3иря
+ 1 за Еразеловича
а ще Ізя підступно спокусив мою дівчину
і вапщє...

Алекс, ну от що ти такий злопамятний, а? Ну далась вона тобі та пляшка? 

От лише старий хрич Стєчкін собі не зраджує в манері написання дописів  . Народ, та найдіть ви йому симпатичну спортивну пенсіонерку, хай сє вспокоїть.

Раптово у вечір понеділка Юрці стрільнула думка викотитися у вівторок зранку кудись. Думка раптова була настільки що я не встиг анонсувати 
Зібрались в 11 ранку на площі

Народ хотів їхати в Івачів, але я настояв на тому що велосипедисти без пошуків НОВИХ вражень то не велосипедисти. Тому ми спочатку поїхали в В. Гаї, там звернули в поля до залізниці. І тут був мій перший прорахунок - я не звернув увагу що сонця було дуже мало останні дні. Земля не встигла висохнути, тому на польовій дорозі котра зазивчай вкатана та гладенька нас очікував 10-20 сантиметровий шар болота. Хлопці погрузли капітально.

Я ж здогадався одразу перелізти через кущі на залізницю і їхати по ній, наспівуючи собі "а я по шпалам, в дичків по шпалам рулю по привичці". В дичкові обтрусились від болота, виїхали на нормальний асфальт і попиляли в Бірки, а звідти в Ступки і одразу на північ в напрямку Збаража. Польові дороги радували нас вкатаними дорогами, красивим небом і легеньким вітерцем.

Далі був обід в Збаражі, традиційний екскурс в печери та блукання лісом. А далі постало питання - гнати пошвидше але по трасі, чи довше але менщ небезпечними сільскими дорогами, бо дощ все насувався на нас

Вибрали села. І майже не прогадали. Дощ нас наздогнав аж перед Лозовою. Трохи намочило, але за 15 хв вже обсохли. Гірше було те що у селах дощ закінчився, а от у Тернополі ні. Отак з матюканнями, прокльонами і кислими мордами ми і змушені були вїхати знову у дощ, бо додому ж треба повертатися. І добре що вирішили не перечікувати дощ. Бо закінчився він тільки сьогодні зранку  .
Фото тут
https://photos.app.goo.gl/81SvhPgRs9ChRZ7YA
Трек:
https://www.strava.com/activities/2331505560

Слідуюча ідея, котра стрільнула тільки що, зробити конкурс з сурплясу, чи як воно вірно зветься - ну хто довше простоїть на велосипеді на місці. Нічого спецом готувати не треба, а народу розвага.