Файна ідея, певно поїду

http://ziza.qip.ru/others/1284018052-pamjatnik_velosipedu_6_foto.html?from=qip

заодно подумати і про культуру їзди на велосипеді по дорогах загального призначення. А то більшість велосипедистів поводяться вкрай безвідповідально на дорозі.

Наприклад, як саме?

Але ж то краса!
Сам захотів десь в ті краї поїхати.
Певно треба на наступний рік вже планувати, як все буде добре.
Люблю такі поїздки.

А що відомо про лісок на північний захід від Теребовлі?

Там ліс доволі великий і проходимий. Можна поїздити.

Перший день 15.07
Виїхав зранку в 6:20

В 10:10 був в Бучачi. З погодою, як завжди, пощастило. По дорозі зробив лише один привал.
Пiсля Бучача почало трохи припікати. Ще через 2 години дiстався бази "Над Стрипою". Там як завжди, тихо i нічого не відбувається в буднi днi.
Адмiнiстратор стурбованим голосом повiдомила, що номерів нема i палатку ставити категорично не можна. Причому порожнiх номерiв купа. Трохи проїхався по мiзках. Виявилось, номери є. Звичайно все доволi в совковому стилi, але пiсля довгої дороги прийняти душ, випрати i висушити одяг, i нормально поїсти, це важливо.
На бiльше, нiж душ i лiжко не претендую, тому все влаштувало. Кидається в очi доволi непривiтний i вiдповiдно персонал. На жаль така ментальнiсть в мiсцевих людей, а саме вони тут працюють.

Другий день. 16.07
Виспався i в 6:30 виїхав з бази. Дорога серпантином вела вгору через лiс.

Дорога в основному викладена каменем, який лежить торцем ( основна частина дороги) тому їхати довелось повiльно i акуратно. Десь 5 км пiднiмався в гору. Далi почались невеликi села, Жнибороди, Берем'яни, Свершкiвцi, Дорогичiвка. Дорога там легша, але прокладали її відносно того як будувались села. Вiдповiдно купа поворотiв, на кожному, як не хрест, то капличка. Доводилось на кожному поворотi питатись в мiсцевих напрямок. Правда, все це компенсується надзвичайними пейзажами, що вiдкриваються за кожним поворотом чи пiдйомом. Справжнiй подарунок дорога вiд Шустоминцiв до Устечка. Практично весь час спуск, весь час лiсом, до того ж хороший асфальт.
Бiля Устечка побачив Днiстер! Чесно кажучи, не часто бував на Днiстрi, тому, рiчка справила сильне враження. Доїхав до моста, що веде в Iвано-Франкiвську область, сфотографував знак

i Днiстер,

назад на Тернопiльщину
Спуск до Устечко означав, що доведеться "розплачуватись" підйомом. До повороту на Ниркiв дорога практично весь час вгору. Та ще й жодного дерева! Припекло трохи, але впорався.
Доїхав до Ниркова, там спуск в каньойн iз руїнами замку та водоспадом. Бiля водоспаду багато "вiдпочиваючих" основна мета - шашлик. Прибирають за собою одиницi. Вiдповiдно територiя навколо водоспаду виглядає жахливо.
Руїни палацу все бiльше руйнуються. Нiякого догляду. Склалось враження, що одна з веж от-от розлупиться навпiл.

Хотiв розбити палатку бiля руїн, але кiлькiсть фекалiй вiдлякала. Спустився вниз, дiйшов до кiнця долини i в тихому кутку знайшов прийнятне для ночiвлi мiсце,

де i пишу цей текст
 Зранку думаю виїхати якомога швидше, попереду  приблизно 120км дороги додому.

Третій день 17.07
В палатці виспався так, як давно вже не висипався. Тому, без проблем прокинувся в 4:00, розім’явся, почав збиратись. Сонце зійшло в 5:15, але туман в долині

тримався ще доволі довго. При спробі обійти одну калюжу на велосипеді, послизнувся і впав на лівий бік. Велосипед і я в болоті. Трохи затримався відмиваючи хоча б основне.
Біля водоспаду і палацу туман настільки густий, що видно метрів на 4-5.

Добре, що дорога веде в потрібному напрямку. З гори відкрилось дивовижне видовище туману «залитого» в долину неначе молоко.

Трохи почекав і побачив вершки веж.

Дійсно красиве видовище.
Далі поїхав в напрямку Товстого. Дорога з Ниркова на Солоне польова, але камінна (очевидно доволі стара, бо каміння вкладені в торець). Дуже гарний пейзаж.


Від Товстого до Чорткова дорога практично пряма без великих спусків і під’йомів. Стара посадка з високих дерев по боках дороги створює велику тінь, так що їхати просто і не жарко.
В Чорткові послухався вказівника і поїхав не через місто, а по об’їздній. В результаті намотав певно кілометрів 5 лишніх.
Далі Копичинці, Теребовля і дім.

Кілька моментів.
Завдання мінімум було доїхати до Ниркова (Червоногорода), максимум – проїхати весь шлях велосипедом самостійно. Виконав і мінімум і максимум.
Отримав величезне задоволення по перше від природи, по друге від переключення від домашніх справ, роботи. Така собі міні-відпустка.
Особливих курйозів не трапилось, окрім падіння в грязюку. Спеку сприймаю спокійно, так що це не проблема.
Поїздкою надзвичайно задоволений. Думаю мій опис комусь знадобиться в майбутньому, хто захоче проїхати тим-же маршрутом.
Загальна відстань – 248 км. Час в дорозі близько 23 годин.
Фотографій не так вже й багато.
Тут http://picasaweb.google.ru/romankrykh/15172010# варті уваги.

15 серпня - можна.
Постараюсь бути