shpryha
Мандрівки => Звіти => Тема розпочата: Dreamland від 15.05.2009, 13:21:22
-
Вирішено-зроблено
В п’ятницю ввечері з'їзжаємося на залізничний вокзал. Віталько, Бхагаван, Корак і я. Тут зустрічаємо іншу групу вело туристів, які їдуть на Закарпаття. Трохи балакаємо про те про се, пакуємо ровера і чекаємо на потяг. Нарешті з рупора лунають чудодійні слова – "перша колія", "прибуває", "івано-франківськ", "шепетівка". Потім причалює і сам потяг. Проходимо чек-пойнт з перевіркою квитків. Як на диво провідниця навіть не глянула в сторону наших запакованих велосипедів. Ми ліземо в потяг J. Мостимо ровера на 3 полку і довольні відчалюємо від перону міста Тернополя – навіть не здогадуючись куди ми їдемо і що нас там чекає.
9 травня (субота) – 51 км. +1 сплав Черемошем.
Зранку прибуваємо в Коломию – виходимо на світ Божий, а разом із нами з нутрощів потяга вивалюються купками туристи з всією притаманною цьому виду гомо-сапієнс атрибутикою – складаємо докупи ті ровера і чекаємо на дизель "Коломия-Рахів". В той час слухаємо з гучномовця промову про "свинячий грип", кумекаємо шо то цивілізація вже таки добирається до наших сіл і хуторів. До перону подали старенький дизель – який певне пережив набіги не одного покоління туристів і знову з скрипом-рипом приймає нову порцію. Вантажимося. Відчалюємо і за 2 години ми вже в Ворохті.. Змащуємо коліщатка і ланцюги, в"ючимо наших конячок і починаємо крутити падалки до табору тернопільского Турклубу на Черемоші. Де наступні 3 дні розміщався наш шприхатий мікротабір. В дорозі орієнтувалися виключно по Вітальковій пам"яті та GPS. Першою зупинкою мала бути зупинка для того щоб поснідати. Зразу за Ворохтою під ліском знаходимо галявинку з джерельцем і столиком. Снідаємо – хто канапками а хто Мюслями(Смачно, корисно, нехитро). Разом із хвойними флюїдами насиченого карпатського повітря приходить розуміння того що ми все ж таки дісталися Карпат і що у нас є ще 3 дня для того щоб насолоджуватися "отимвсімшотамєвтихгорахшонавітьсловаминепередати".
Тре їхати далі – згідно останніх новин з табору – нас там чекає обід, тому тре поспішити.
Видираємося на Кривопільський перевал і спускаємося вниз. Не доїзжаючи до Верховини звертаємо на ґрунтовку на Буркут. Дорога йде повз Черемош – часто пропливають на рафтах і катамаранах любителі сплавів – ех як файно, нас тоже таке чекає. Вся річка густо обкидана таборами різних клубів. На одному з поворотів з річки на дорогу виповзає дядько – мокрий і обідраний – по обмундируванню видно що він сплавляся і мабуть вилетів і його добрячо поволочило камянистою річкою. Врешті доїзжаємо до табору. Табір великий – густо натиканий палатками, знаходимо місце під нашу резиденцію і успішно приземляємося. Смакуємо борщем, та розгортаємо наш маленький табір. Після обіду залишається часу 2 години до сплаву. Цей час вирішуємо проїхатися околицями. Поїздили, покидали камінців трохи в річку і вернулися назад табір.
Прибіг Сашка і сказав щоб ми готувалися до сплаву – нам дозволили вибрати собі каску на свій смак і на свою голову, жилет, і дали по веслу і виділили рафт. Обмундирувалися, всілися і попливли. Хочу сказати що сплав гірською річкою то трохи єнче ніж по Дністру чи іншіх тихоплинній річці. Взагальному сплавитися по Черемоші було весело і мокро.
В кінці дистанції нас чекав бус, яки повернув нас у табір. В таборі переоділися в сухий одяг та повечеряли. Далі шо було я не знаю, так як повалився спати. Спати було досить холодно, вночі температура падає досить швидко і низько, тому в літньому спальнику над ранок таки добряче змерз. І через те зранку був скожий на китайця.
10 травня (Неділя) – 64 км.
Ранок видався погожим. На сьогодні була запланована поїздка в Буркут та на гірське озеро Марічейка. Отож після сніданку вирушаємо в дорогу. Дорога така самісінька як в наших селах – єдине що дорга завжди проходить повз річку. По дорозі сновигають корови, місцями гризуть траву і дзеленчать своїми дзвіночками. Доїзжаємо до КПП – виходить прикордонник в чистій охайній формі(мабуть при святі) і просить наші паспорта. З ними залазить в свою будку на курячих ножках і щось з них виписує. Потім запитує чи ми надовго і віддає нам паспорта. Доїзжаємо до Буркута. Знаходимо трубу з якої тече мінеральна вода - смакуємо. Тут зразу і обідаємо. Далі крутимо педалі назад до КПП і повідомляємо сторожу шлагбаума що ми ще на Марічейку ліземо. Він знов запитує коли будемо повертатися – обіцяємо що 3 години нам буде достатньо. Знали б ми що нас чекає далі. Доїзжаємо до роздоріжжя і звертаєму на не ту дорогу. За кілометр дорога плавно переходить в річку – весняна вода добре постаралася і розмила всю дорогу. Вирішуємо повертатися назад до роздоріжжя. На роздоріжжі зустрічаємо тьотіньку-лісника, яка показує нам вірну дорогу на Марічейку. Якихось 4 кілометри, но ці кілометри були виключно в гору, та ще й по такій дорозі що велосипедом не проїдеш – довелося нам пхати байки перед себе. Довго ми тягнулися вгору – таке враження що ця гора безкінечна. Нарешті досягаємо полонини з двома хатками. Одна виявляється заселеною трьома гуцулами, які хтіли обміняти свого коня на наш ровер. Далі вже йти не хочеться аж ніяк – сил майже немає, но гуцули запевнюють що до Марічейки 15 хвилин ходу. Далі дорогою частково йдемо а частково вже можна проїхати. Зустрічаємо кучугури ще прохолодного снігу. Нарешті досягаємо довгоочікуваного озера, я б сказав навіть озерця. Радості від побаченого ніхто не виражав – очікували чогось більшого а отримали менше, очікували легко і швидко добратися а получилося навпаки. Мені озеро сподобалося, хотілося скупатися – но мало часу. Далі часу не гаємо – сонце вже починає швидко сідати – в 19 годині віїзжаємо від озера. Дорога назад була надзвичайно швидкою – спускаємося по гірських дорогах – згадуємо часто Еразеля на Рокмашині. В мене під час спусків ротори нагрівалися до такої температури що аж вода шипіла коли поляв їх. Швидко добралися КПП – починало сутеніти. На КПП прикордонника не виявилося і шлагбаум відкритий. Мабуть працює від години до години - а далі робіть, шо хочете. Їдемо далі – починає швидко темніти на 5 чоловік лише 2 ліхтарика, так як ніхто не очікував такої затяжної поїздки. Я відриваюся вперед і на всіх парах лечу до табору – останні кілометри проїзжаю в повній темряві. В повній темряві сільська порепана дорога здається за асфальтоване шоссе, летиш і не відчуваєш ям. До табору добрався близько 21 години. В таборі вечеряємо біля вогнища тай спати.
11 травня (Понеділок) – 84 км.
Вночі періщив дощ. Зранку по небу сновигають хмари, і під час сніданку знову заперіщив дощ. Трохи пересидівши в палатці дощ закінчився і небо розвиднілося. Починаємо пакувати речі і збирати палатки. Довго ми збиралися і нарешті біля 11 попрощалися з Турклубівцями і відчалили в Коломию. По дорозі долаємо ще один перевал а за ним "щастя велосипедне" – "безкінечний" спуск. Якби так завжди. По дорозі декілька раз нас страшили невеликі і великі дощики. Місцями йде дощ а за 20 метрів сухісінький асфальт. Нарешті добралися Коломиї і купили квитки на автобус "Яремча-Київ". Приїхав велкий Неоплан, після завантаження велосипедів в багажних – всідаємося по місцях і їдемо в додому. По 23 годині вже в Тернополі – скручуємо ровера і по домах.
Шо не кажіть а ліпше Карпат тіко Карпати.
П.с. Ага – вітаю Ольку з днем народження! Ато торт (дуже смачний) ми за дві щоки наминали і навіть незнали за шо то нам така благодать.
(http://uaimages.com/images/319036Cheremosh_2009_001.jpg) (http://uaimages.com)
Ворохта
(http://uaimages.com/images/16846Cheremosh_2009_002.jpg) (http://uaimages.com)
Сніданок за Ворохтою.
(http://uaimages.com/images/917694Cheremosh_2009_003.jpg) (http://uaimages.com)
Ояє. Йа в Карпатах!!!111
(http://uaimages.com/images/758219Cheremosh_2009_004.jpg) (http://uaimages.com)
GPS - куди нам їхати?
(http://uaimages.com/images/539461Cheremosh_2009_005.jpg) (http://uaimages.com)
Нарешті видряпалися.
(http://uaimages.com/images/77910Cheremosh_2009_006.jpg) (http://uaimages.com)
Кавалок табору тернопільського турклубу.
(http://uaimages.com/images/311466Cheremosh_2009_007.jpg) (http://uaimages.com)
Борщик - то сила.
(http://uaimages.com/images/136762Cheremosh_2009_008.jpg) (http://uaimages.com)
Трансформаторна корова.
(http://uaimages.com/images/934681Cheremosh_2009_009.jpg) (http://uaimages.com)
Чоткий камінець на фоні Віталька.
(http://uaimages.com/images/256277Cheremosh_2009_010.jpg) (http://uaimages.com)
Шприха готова до сплаву.
(http://uaimages.com/images/23256Cheremosh_2009_011.jpg) (http://uaimages.com)
Почотна медаль.
(http://uaimages.com/images/990946Cheremosh_2009_012.jpg) (http://uaimages.com)
Карпатське сонечко - не таке як у нас.
(http://uaimages.com/images/508279Cheremosh_2009_013.jpg) (http://uaimages.com)
Ми тільки їдемо на Буркут...
(http://uaimages.com/images/645399Cheremosh_2009_014.jpg) (http://uaimages.com)
... корови вже вертаються з Буркута.
(http://uaimages.com/images/751943Cheremosh_2009_015.jpg) (http://uaimages.com)
Смакую місцеву мінералку.
(http://uaimages.com/images/148677Cheremosh_2009_016.jpg) (http://uaimages.com)
Віталько кагбе наблюдає і одобряє наші дії.
(http://uaimages.com/images/707846Cheremosh_2009_017.jpg) (http://uaimages.com)
Отаке тут мінеральне джерело.
(http://uaimages.com/images/386915Cheremosh_2009_018.jpg) (http://uaimages.com)
Ржаве русло.
(http://uaimages.com/images/689978Cheremosh_2009_019.jpg) (http://uaimages.com)
Нарада перед обідом.
(http://uaimages.com/images/663505Cheremosh_2009_020.jpg) (http://uaimages.com)
Місток а далі кілометри підйому.
(http://uaimages.com/images/993952Cheremosh_2009_021.jpg) (http://uaimages.com)
Карпатські болота - lite версія :)
(http://uaimages.com/images/527014Cheremosh_2009_022.jpg) (http://uaimages.com)
Віталько кагбе екЗкаваторщик.
(http://uaimages.com/images/214428Cheremosh_2009_023.jpg) (http://uaimages.com)
Панорама з полонини.
(http://uaimages.com/images/737359Cheremosh_2009_024.jpg) (http://uaimages.com)
Застрягли по коліна.
(http://uaimages.com/images/560454Cheremosh_2009_025.jpg) (http://uaimages.com)
Крокуси цвітуть.
(http://uaimages.com/images/107876Cheremosh_2009_026.jpg) (http://uaimages.com)
Марічейка.
(http://uaimages.com/images/709312Cheremosh_2009_027.jpg) (http://uaimages.com)
Марічейка
(http://uaimages.com/images/920854Cheremosh_2009_028.jpg) (http://uaimages.com)
Погода зовсім не така як би хотілося нам.
(http://uaimages.com/images/825036Cheremosh_2009_029.jpg) (http://uaimages.com)
Дощить.
(http://uaimages.com/images/731482Cheremosh_2009_030.jpg) (http://uaimages.com)
Мюзлі!111.
(http://uaimages.com/images/506375Cheremosh_2009_031.jpg) (http://uaimages.com)
Процес анігіляції мюзлів - 40% complete.
(http://uaimages.com/images/277727Cheremosh_2009_032.jpg) (http://uaimages.com)
Скоро вже...
(http://uaimages.com/images/45085Cheremosh_2009_034.jpg) (http://uaimages.com)
Петруха кагбе дає нам знати шо в нього на рафті всьо чотко!
решта фоток тут - http://picasaweb.google.com/silentgull/20090509__#
-
Супер!!!
помітив в Корака якийсь новий вел??
-
Уже десь медаль поцупили, крутії :)
-
Ну капєц як лаконічно :). Але всеодно зачод
-
Ото за два кроки поруч були, а я вас і не бачив :(..
Я катався/катав з табору, що з прапором ;)
-
так так, воду з одної криниці носили :)
-
Romko, ми коли виїхали з табору в понеділок на Коломию, то якась дівчина нам з вашого буса рукою махала :) (думаю то таки була дівчина, хоча бачив лише руку :) ) Так шо КОНТАКТ був :)
-
Супер!!!
помітив в Корака якийсь новий вел??
Новий вел :D :D :D, він у мене уже більше семи років :). Це ровер на "убой", тобто для болота, дощу і зими ;).
-
а-а! Тепер зрозумів! :)
під ''новим'' я мав на увазі не те що зовсім новий, просто не той, на якому я звик тебе бачити. ;)
-
Файно ви відкатали/відгребли.
Шкода, що мене не було з вами.
Але певно мій гібрид би там не їхав :)
Судячи із вигляду доріг на фото.
Молодці!
-
Додайка до фотозвіту. Мої враження від майже місячного перебування на Черемоші.
http://picasaweb.google.com/helga.lemberg/_2009_03#
http://picasaweb.google.com/helga.lemberg/_2009_02#
25.04.09-11.05.09
Дописано : [time]Чтв 21 Тра 2009 10:31:44[/time]
2 день:
Катання по околицях, на мінералку в буркут, може на марічейку (якшо всі мозги видує по дорозі :))
Мізки таки мабуть повидувало, бо Марічейка видалась трішки екстремальною. В кількості часу витраченого на підйом я помилилась лише на 30 хв. Зрештою і на повернення в табір було витрачено приблизно на пів години більше (думаю за рахунок втоми), порівнюю з своєю попередньою поїздкою в Буркут. ВСІ прорахунки цієї поїздки, думаю, будуть враховані при майбутніх плануваннях :). А загалом все було досить цікаво, гарне випробування власних сил.