В пятницю вечором гуляв з другом. Швендялись по місту і думали про всяку фігню. Друг був не в настрої, якась апатія і депресія у нього була. Ну я й напівжартома запропонував поїхати в Карпати на Горгани(у мене тато там сидів від четверга). Друг на диво легко погодився, бо давно в Карпатах небув. Сказано- зроблено. Ми розбрелися по домах щоб в 5 годині виїхати автобусом Київ-яремча. Я бистренько зібрав нехитрий рюкзак з одягом і взуттям, бо все інше вже було у тата з собою, відписався на шприсі що небуду в неділю і ліг поспати.
З горем пополам встав в 4 ночі і поїхав на автовокзал. Де й сів з другом на автобус. В 11:30 ми були в яремче, а в 13 вже в Поляниці(це під Хомяком) за 4 кілометра від Буковеля. І не витрачаючи часу дарма ми шивденько поїли і відправилися на розвідку околиць. Близькість буковеля припіднесла нехілу свиню, цивілізація наступила своїм самим неприємним місцем на ці місцини. Багато лісу було вирубано, часто на очі попадався мусор, вільні місця в підніжжії були заюбудовані котеджами. Але ми швидко пробігли цивілізовану частину і заглибилися в "дикі місця". Трішки полазили по дорогах і знайшли непоганий водоспад. Де одразу ж і покупалися. Блінн. Я тіло потім зовсім не відчував
, вода була градусів 5 відсили. Але суперрр. Я матюкався, матюкався і ліз в ту кляту воду щоб довести собі що я можу, можу перебороти своє сібарітство і розніженість та залізти в крижану воду. І мені вдалося, незнаю як але вдалося це зробити
.
Потім ми вернулись на базу, перекусили і полізли штурмувати схил який вів до Синяка. Піднімалися по якійсь річці, піднялись на 100 метрів(чистого набору висоти) і здохли. Полежали, і потопали назад на базу. Поняли шо не судилось нам того дня кудась далеко вибратися. Так що трішки відпочили і потопали в Буковель. Зращу видно, місце розвивається - всюду якісь стройки і забудови. Але блін кляту дорогу так і не удосужилися нормально зробити. Сам буковель справив враження непоганого місця. АЛЕ. Пиво Стелла Артуа 27 грн. !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! я був в шоці. Ото там ціни, зажрались. Розстроєний я потопав назад в табір.
А в неділю зранку ми відправилися штурмувати Хомяк. До полонини між Хомяком і Синяком ми ще доповзли. А от на сам ХОмяк ми ледь виповзли. Йшли такими стежками що і гірські козли б собі ноги поламали. Але нащастя обійшлось і ми таки вибрались на Хомяк. Пофоткались і потопали назад на полонину. Думали ще позіти на Синяк, але нас накрив дощ і ми пошкандибали в табір.
Із-за дощу все було мокро в околицях. Подивились і подумали що ітак вже більше нікуда не підемо по мокрому то зібрали речі і поїхали в Яремче щоб сісти на автобус до тернополя....
Далі буде. Фотки теж додам згодом. Собсно заради них я і затіяв цей звіт
Дописано : 20.07.2009, 19:22:08
http://picasaweb.google.com/tretyaksergiy/20090718_# - ось тут я залив деяку частину фоток з поїздки. Частину я залив для того щоб ви могли ще раз помилуватися моєю мармизою, а частину для уявлення де мене носило, щоб ви дивились і заздрили
Тема:
Тема: Карпатьскі пригоди Еразеля (Прочитано 14324 раз)