Тема: 28 вересня 2014 року : Підкамінь

[xlibes]

Попри пізній анонс та слабку розкрутку у медіа, покотенька до Підкаменя таки відбулася (анонс отут).

На моєму одометрі за підсумками намотано 124,93 км
Середня швидкість склала 20,4 км/год
Час у дорозі 6:07:07 год

Через гідну поваги поміркованість ніхто стрімголов не кинувся їхати зі мною. Попахувало сольною поїздкою. Але анонс зроблено, діватися нікуди.
Та й теплих і сонячних днів в осені буває іноді не так уже й багато. Їду. Неспішно збираюся і виїжджаю на місце збору - театральний майдан.

За бортом терпимі умови для покотеньки. Особливо при належному обмундировані.

Моїм великим і приємним здивуванням було побачити ще одного бажаючого шприхаля.



Почекали для годиться до 9:35 і поїхали.

Крім маленьких зупинок попити і пожувати зробили одну довшу, у Залізцях. Серед руїн замку. Адже був обідній час.



Наступна велика зупинка - кінцева. Коло каменя. А перед тим ще набрали води з джерела.













Після перекусу і посиденьок на сонці піднялися ще до монастиря.





Огляд згори дозволяє із впевненістю сказати, що камінь і далі залишається на своєму місці.







На території монастиря наштовхнулися на одного монаха. Трохи поспілкуватися. Виявилося він теж любив у молодості покрутити педалі на добрячі відстані.
Хоч він і мав сильне бажання поговорити іще та ми чемно натякнули, що хочемо до темна повернутися у Тернопіль. На що він навіть подивувався і засумнівався.

Вже як їхали назад, перевірили теорію падаючого бутерброда. Адже всю дорогу з Тернополя до Підкаменя нам у писок дув вітер, що досить таки стримувало наш політ у сідлі.
На зворотньому напрямку, о диво, вітер дув у спину. Ми на його крилах буквально долетіли до Залізців. Там перепочили і пігнали далі.

Отут вже теорія бутерброда підтвердилася сповна. Знову вітер. Мені дедалі більше почало нагадувати про себе ліве коліно. І відчувалися всі звичні наслідки невкатаності.

Бо цього року їздив хіба по місту і його околицях. Не далі 30 км. Хоч і їздив часто та це не допомогло в одній разовій і довгій покотенці.
Наростаючим підсумком давалася чути загальна втома. Навіть руки почали затерпати від шестигодинної вібрації руля. За тим спина озвалася.
Останні 20 км далися важкувато. Мушу визнати, що трохи я переоцінив свої можливості.

Але то таке, втома і болячки з часом пройдуть. І можна буде думати куди би то ще покатати поки осінь тішить теплом.

Більше фото тут: Клац!

[Horsbor]

Файно є!)
Якби не піший похід, в який ходив в ці вихідні, то поїхав би з вами..)

[mix_g]

молодці  :-)

Отправлено с моего PAP5503DUO через Tapatalk