Трішки прозвітую
Насамперед почну з подяк:
Аванар - 9 раз!!!
Дихлофос - 3 рази!!!
Анді
Штир
Олег
ШульцЛіда (Лідуся допиши хто ще з хлопців має бути, бо я щось не запам’ятала як їх звати )
Настя (моя сусідка)
Лєна (моя співробітниця)
Іра (моя співробітниця)
Лєна (моя кума)
Настя (моя родичка)
Таня (клієнта)
Оксана (моя співробітниця)
Лєна (моя знайома)
Максим (мій співробітник)
Світлана (моя співробітниця)
Моя свекруха Оля (моя співробітниця)
Ще дякую хлопцю
Славіку, який допоміг те все доставити на пошту.
Також дякую:
дітям із Заліщицької ЗОШ, котрі писали листи;
дітям з бібліотеки – котрі робили ангеликів;
дітям ЗОШ №2 м. Тернополя за малюнки і листи;
ще дітям які малювали листи, котрі мені приніс Аванар;
і діткам, які намалювали малюнки, які приніс Максим.
А зараз трішки фото:Ось так те все діло виглядало в процесі
Ось так пакувалися подарунки, які були не запаковані
Вийшло в нас 4 середніх коробки і 5 – то сюрприз для Руслана. Все те добро заважило 51 кг.
Коробка сюрприз. В четвер ввечері, в 21-30 год., коли я забирала вже останній з пакуночків від Лєни (співробітниці), разом з нею до мене прийшла одна жіночка, яку звали Неля. І почала розпитувати за Руслана. Мені було якось незручно признаватися, що я його в житті в очі не бачила, тому я їй сказала що ми пересікалися пару раз, але більше спілкувалися на форумі. Ну і тут вона мені розказала, як вона знає Руслана і хоче для нього передати якийсь подарунок. Я спочатку була невпенена, чи то той Руслан. Але виявилося – що той. Тому зранку та жіночка, яка щей виявилася моєю сусідкою через дорогу принесла для Русална і хлопців подарунок-сюрприз.
за 4 дні ми з вами змогли зібрати подаруночки для всіх.
В Ліди є контакти жінкою-курєром, тому пізніше вона обов’язково нам напише, яка ж доля нашого сюрпризу для Руслана.
А нам залишається лиш чекати і молити Бога, щоб Руслан і всі його бойові товариші були живими і здоровими, і на Різдво вже їли кутю у власних домівках.