Коли я вийшов з дому було ще темно, моросів легенький дощик. Помастив ланц, копнув колесо, і поїхав на місце зустрічі - театралку. Там вже чекав Юра Дихлофос. Згодом підтягнулись і інші участники...
Виїхали о 8.00. Майже до самого Кременця я найбільше мріяв про передній болтнік, бо було мокро, до того ще купа жому, яким щедро посипалась дорога з дзюравих ЗІЛовських кузовів. Самий кращий "набриск" на лице получався на спусках, бо був з вмістом тертого буряка різної фракції. Колоритні фото має Славко.
Монотонність їзди трасою розбавляли веселі нотки коротких зупинок...
На першу точку що у Кременці - козацкий цвинтар, ми дістались з невеличкими труднощами. Десь подівася вказівник біля повороту і ми його посто пролетіли. З допомогою місцевих все ж дістались до місця, запалили свічку, трохи пороздивлялись, Славік нас пофоткав і ми вирушили далі.
Наступним був "Данилів Град" - церква яка знаходиться на горі, під яку я ледь виштовхав свого ровера з важким баулом. Розташувались ми на самому краєчку гори з прекрасним краєвидом. Добре пообідали, трохи віпочили...
Потім запалили свічку біля хреста і спустились вниз.
Дорога до Антонівців на мою думку була найгіршою і найважчою. Кількість ям на "дорозі" просто вражала, я постійно думав про те щоб не загубити баул, а ближче до нашої найвіддаленішої точки були такі затяжні підйоми шо місцями доводилось злазити з ровера. Але ми таки добрались
Піджимав час, тому затримуватись небуло коли. Знову запалили свічку біля памятника та побували на місці де колись розташовувався штаб УПА...
Далі був довгенький переїзд до Почаєва де нас чекав бус. Останні 10 км. їхали в темряві. Сподобався вигляд Лаври з дороги підсвіченої прожекторами, ніби величезна фортеця.
Показники мого компа:
Пройдена - 172
Час в дорозі - 8.29
Середня - 19.9
Всім дякую за компанію.
Також подяка Міші з бусом, ага Ліда, тобі теж привіт і дякую, Руслана годі було догнати, його радості не було меж.