Вирішив я вчора катнути , поки ще сніг непадає.Бо хто зна, скільки ще тої погоди ,та й дні такі короткі...
Отож виїхав я на трасу і гайда.Все би нічо , лиш вітер дошкуляв- і холодний і зустрічний. Коли вертався назад , то рухався
за вітром.Кайф! Тримаєш собі 42-43 і балдієш.При черговому розїзді з камазом, що віз кукурузу,вітром зірвало пару зерен і одно мені попало нижче ока. Ефект був такий, ніби хтось поцілив з рогатки ,навіть сльози виступили. А я полінувався окуляри вбрати , хоча і мав при собі. Мда , шлем вже вбираю ,то ж за обовязок будуть і окуляри. Добре що те зерно непопало вище...