Ну що ж, пройшли вихідні дні і знову вам пропоную розповідь «BiLLi Grubu-2» творцем якої мені довелось бутив суботу 8 вересня. Через певні причини колективну поїздку довелось відмінити. АЛЕ-АЛЕ, ще задовго до суботи я натрапив на статті про відомого мандрівника, вірніше веломандрівника, який здійснив подорож вздовж Північного Льодовитого океану на велосипеді, і вже весь тиждень тільки і читав про це, тому ранок суботи мені здався спочатку якимось чи то холодним чи то хмарним і я подумав що сьогодні ніяких поїздок небуде, Але чашка кави, і повернення до тих думок що мій герой подорожей і в сніг і в мороз стабільно долав 75 км в день, мене швидко привело до тями що роздумуючи чи варто їхати чи ні – я тільки втрачаю час. Отож, 6:45 і я знову виїзджаю на полювання за грибами. Цього разу я вирішив задачу дещо ускладнити. Доїхати до Стіжка мені вже було замало, і я вирішив проїхати дальше до Антонівців, там де розміщений був музейний комплекс штаб УПА. До Кременця зупинок неробив, хібащо попити води, в самому Кременці все ж таки зупинився щоб купити шоколад. Тут і термос пригодився. Після 15 хв зупинки, і проїхавши місто , повернув на Дубно – там траса відмінна , як майже в need for speed, ну не така точно але трохи схожості є, шоколад свою роботу зробив і всю дорогу я їхав майже 30 км/год від кременця через білокриницю, дальше асфальтова дорога полем на стіжок там 25 км/год від стіжка до антонівців 20 км/год і вже після самих антонівців дорога в ліс , небагато кілометрів 5, тут вже для шосерів було б не надто комфортно їхати швидко, але терпімо. Проїзджаю Антонівці, приїзджаю на це місце де вже дорога закінчується, на міце стоянки екскурсійних автобусів в лісі, це така велика поляна. Сам музейний комплекс як я зрозумів розміщується ще дальше. Чесно кажучи я туди не планував йти бо подумав що може всі разом колись там побуваємо, то буде цікавіше., та й буде стимул поїхати ще раз. А ну і про основне про гриби! , Вирішив йти лісовою дорогою вгору десь на 2 км, там зробити основну стоянку і нарешті пробувати збирати гриби. Цікаво подивитись як буде їхати найнер вгору по піску – я не зміг навіть на передачі 1:1, ну якщо там пан Корак зможе проїхати – то з мене як кажуть причитається, з радістю поспорю. Знайшов чудову поляну на якій перекусив і замаскував велосипед ну і вперед. Пройшов один квартал – нічого, інший – вже почались трохи гриби, покищо не білі. Повертаюсь знову до велосипеда. Ставлю повний кульок з грибами біля велосипеда, беру новий кульок і йду знову в інший квадрат. Там вже натрапляю на нові стоянки чи то європейської козулі чи то диких кабанчиків , згадую що читав і про сіроманців які тут водяться, тому трохи стає страшно і думаю повератись до велосипеда, але натрапляю вже на білі гриби і вирішую йти ще дальше, Знову знаходжу білі гриби але вже розумію що час повертись і тут бачу що вже незнаю куди йти до ровера. Приблизно йду по маршруту назад до поляни, але виходжу з її протилежної сторони як планував вийти – ну мене і це радує – бо шанс вийти на волині був дуже великий. По дорозі до поляни натрапляю на щось схоже до залишків сховищ в часи війни. Загалом вже розумію що пора додому. Вирішив їхати чим пізніше - коли менший трафік руху. Фури не турбували надто, але от деякі водії йшли на обгін назустріч – то доводилось зїжджати, ну тобто або він мене пропутисть або я його, та пропускав я – зїжджаючи на узбіччя і про себе матюкався бо боявся пробитии колесо. Доречі, в грибах не дуже розуміюсь (опеньки і маслюки то знаю) – ну які вже білі гриби (боровики) то вроді починаю розбиратись. По дорозі в лісі зустрів лісників і вирішив їх попросити переглянути мій збір лісового урожаю. Вони сказали що всі нормальні, крім якихось там бо вони їх не збирають а надають перевагу лише білим. Отож подякувавши їм і попрощавшись з їхнім собакою шаріком вирушив на Тернопіль, До речі про собаки, по дорозі надто не зустрічались лише зграя якихось диких в Колодному, перебігали дорогу і один вирішив зупинитись, - я чесно кажучи тоже – бо якраз був рух і я не зміг його обїхати, але через деякий час і він побіг за своїми товаришами. Та просто потрібно повільніше повз них проїзджати і все буде ок. Собаки не винні, то господарі нехароші які їх викидають на вулицю! А ну і ще про лісників – вони думали що я з кременця, коли сказав що з тернополя – то запропонували переночувати в них. Подякувавши їм, поїхав дальше. Але там зупинитись принаймі лишити ровер можна щоб його потім не шукати. І вони казали що по такій схемі так і роблять їхні знайомі з тернополя – лишають вних машини а самі на пошуки грибів.
Додому приїхав в 12 ночі. Поїздка сподобалась! Загальний кілометраж - 205 км . Шкода тільки що не компанією катався. Енді би зміг пофоткати там трохи тої природи, Віт би зміг знайти монети епохи середньовіччя, Костя зміг би подоставати мене що навіщо так багато їхати за декількома грибами!-) Зрештою ще були цікаві моменти, але то вже якось іншим разом. Хоча й не знаю чи варто продовжувати цю грибну–санта-барбару, подивимось.
Ну і фото біля історичного місця.
Тема:
Тема: Осінь - сезон збирання грибів! (Прочитано 5657 раз)