1 жовтня 2006 Zombie, VetalR, Tiger, Bhagavan, тоді ще не шприхалі, вирішили поїхати в Бережани. Кожен з нас пам’ятає ту поїздку, ті 150 км і те повернення вночі з двома ліхтариками на 4.
Фото біля Чортового каменя в 2006Пам’ятаючи минуле я вирішив скористатись поїзкою шприхалів на Фестиваль в урочищі Рурисько і повторити маршрут 2006. Однодумці знашлись: Corack.
Всю ніч 09.07.2011 з неба просто лило, здавалось поїздка відбудеться доволі мокрою, та в 5 - 6-й дощ перестав. На старт 8:00 до нас приєднались Vik, Aelita і Антон, от 5 нас і вирушило у путь. На 15 кілометрі подорожі Василь(Corack) пригадав що свій новенький фотоапарат, котрий він мав протестувати, забув дома, до того ж, дощова екіпіровка напевно зайва. Постояли, подумали й прийняли рішення що фотік треба, а наc він дожене. От Василь і повернувся, а ми впевнено, повільно рушили далі.
По дорозі нас догнав Штирь(Констянтин), сказав що Василя бачив коли він повертався в Тернополь.
В Шибалеві, подивились на костьол, який з 2006 так і залишився недіючим. Помаленько розвалюється, мабуть чекає його така ж доля як і багато інших архітектурних пам’яток України:).
2 год 50хв і ми в Бережанах відпочиваємо, обідаємо в барі Фортуна, де нас і догнав голодний Василь.
.
Настав обід, пекельна спека, а ми вимушені рухатись далі по маршруту.
По дорозі глянули на Ратушу, Костел. Зустріли сім’ю Бхагавана, що прямувала на фест. І от ми в Раю.
Обдивились Мисливський палац, парк, покупались в ставочку - справжня благодать. Ставочок був наш порятунок. Після купання ми всі набрались купу сил. Хоч і не хотілось та вирушили в дорогу.
Палац до 2 світовоїПалац 2011Corack отримавши забагато тих сил на виїзді з парку, ще в Раю, мабуть «вбив» курку ?, яка рухаючись по незрозумілій траєкторії чи то вирішила покінчити життя самогубством чи збити Corackа кинулась йому під колесо.
Ця подія внесла розкол в наш гурт. Оскільки це вже була 16 година Vik, Aelita і Антон поїхали на фестиваль, все таки вони на нього приїхали, а Я, Corack, Штирь(Констянтин) поїхали в с.Лісниче подивитись на зміни що відбулись на Чортовому камені. А зміни там на кожному кроці.
Попали ми якраз на будівничі роботи. Мабуть жителі с.Лісниче вирішили відновити монастир, що був колись неподалік від Чортового каменя. Зробили стежку до монастиря, від нього до каменя якраз в процесі будівництва Хресна дорога. Я вирішив розпитати чим пов’язана Хресна дорога з цим монастирем чи каменем, адже за легендою цей камінь ніc чорт, щоб кинути його на монастир. Але чи то сил бракнуло чи часу, залишив тут.
Фото до 2 світовоїЧортів камень 2011Чортів камень, Монастирок 07.2011Чому тут прокладають Хресну дорогу ?
У відповідь мені сказали: що прокладають її бо тут був Монастир і тут жили Монахи.
Хм… , або я неосвідчений в релігійних питання, або це лише комерція.
Оглянувши і зазнимкувавши ми вирушили в Бережанський замок.
Декілька кілометрів і ми на місці. Зайшли, оглянули, повечеряли перед дорогою назад. Дізнались що на відновлення замку грошей не дають. Зміни з 2006 мінімальні. Поставили сцену, по цетрі території поставили макет замку. Машину з 2 світової, яка раніше стояла в Ратуші розмістили також на території замку.
Бережанський замок до 2 світовоїБережанський замок в 2006Бережанський замок в 2011 Поспілкувались з сторожем, котрий катається на україні і в 20:45 втрьох вирушили до дому. Приїхали в 23:15(якщо не помиляюсь) шустро і без проблем.
Стоячи біля церки над ставом я вирішив до додому поїхати через східний. Мало мені ще було, так як на одометрі було 130км. Але закінчилось все 6 год 43 хв їзди і 137,79 км.
Думаю фотозвітом 2011 порадує Василь, а решту учасників розкажуть про фестиваль