Мандрівки > Звіти
Чортків-К.-Подільський-Хотин-Борщів
Vintage:
Так, отже я приїхав на Тернопільський вокзал за 12 хв до відправки поїзда (7:45) Олексій підїхав якраз вчасно і ми попрямували до перону, одразу зайшли в дизель-поїзд та першим ділом поприкріплювали ровери
Через дві години вийшли на станції Годинківці - це зупинка перед Вигнанкою. Повчепляли навісний багаж, перекинули у зручну тару національний стратегічний продукт [spoiler]Сало[/spoiler]
Та рушили в дорогу
На під'їзді до Скали-Подільської, моїм ровером трапилась оказія, справа у тому що деньок був вітряний (вітер був попутній), і при підйомі вгору на місток, у мене заклинила система. Так як я звик рухатись швидко, прийшлось зачекати поки ровер зупиниться, бо через силу крутити не хотів щоб не наробити гіршого. І от коли я зупинився, і глянув в чому справа, то виявилось що вітром до ланцюга прибило звичайнісінький поліетиленовий пакет, який замотався на зірочках задньої перекидки і заклинило весь приємний процес долання відстані. Я то всьо акуратно повиколупував, наздогнав Олексія і далі попрямували разом. До магазинчика під спокусливою назвою "Вікторія" що у Скалі-Подільській, від місця старту намалювалось рівно 40 кілометрів. Пoтім були руїни замку Скали-Подільської
Після чого мало місце нещадне винищення національного стратегічного запасу (обід), на фоні видовищного карєру, одразу за Скалою-Подільською
Невдовзі ми наближались до однієї з трьох важливих точок нашої туристичної роверо-подорожі, а саме - Кам'янця-Подільського
Після цієї фотографії з дівчатами, на передньому плані (Олексій там також є вдалині справа від синього буса через дорогу - коло клумби!) так от з цими дівчатами мені в голову прийшла думка, що непогано би було у Чернівецькій області завербувати одну з таких наших красунь на предмет поспілкуватись з метою дізнання місцевого діалекту стилю та типу вимови чи просто розмови, заради цікавості. На що Олексій мені відповів, що вже за кілька десятків км. від Тернополя можна почути змінений діалект, відносно того що ми звикли чути щодня у свому місті! На що я не мав жодних сумнівів!
Ось вона дорога на Хотин з Кам'янця-Подільського, і перше приготування вечері за селом Колибаївка!
Сніданок і знову в дорогу, набирання води перед самим Хотином
На місці, пообідали в "Шинку" що на території , там дуже красиво старомодно зроблено всередині наче потрапляєш у ті давні часи
На разі гаразд, решта допишу ввечері. Як то-кажуть доброго по-трошки :)
Avanar:
Молодці, що тут казати!
tray:
чудова поїздка!
Стечкин:
--- Цитата: baxic від 28.03.2011, 12:29:08 ---Олекса, спальник який в тебе був і як в ньому спалось (холодно, тепло, що довдягав)
--- End quote ---
та якийсь спальник такого типу, як продають в супермаркетах.
я його не купував, мені дали за роботу.
не брендовий.
наповнювач Hollow Fibre, вага 1,3 кг, 68х210 см, кокон.
на ньому пише до -9, але мені в то мало віриться :)
великих розмірів.
треба буде пошукати на секонді або пошити самому до нього компресійний мішок, бо в тому, що продається, він займає забагато місця в рюкзаку.
а коли я спав, я вдів все що мав, крім одягу від дощу :) :
дві пари шкарпеток, двоє штанів термобілизни, сорочку термобілизни, куртку з флісу, куртку з полартеку і флісову шапку "Адідас" :)
Віталік спав на іжевському кариматі, а я на бундесверовському.
мені було тепло спати обидві ночи.
Vintage:
Отже набувшись в Хотині, вирушили до рідних місць, повернулись назад через ріку Дністер, і у с. Жванець повернули взявши напрямок на с. Ісаківці, Окопи ... вздовш того ж Дністра.
Досягнувши Мельниці-Подільської, сіли в лісочку на початку цього с.м.т. щоб підкріпитись. Якраз розпочався дощик несильний, але - інтенсивний.
Він (дощ) довго переслідував нас аж до Кривче. Я запропонував Олексію знайти якесь закинуте приміщення або одну з історико-культурних споруд з накриттям щоб там заночувати. Він же не сподівався що нам пощастить щось таке знайти по дорозі, і наполягав розкласти палатку десь у придорожньому лісі!
На щастя у Кривче знайшли таки підходяще для ночівлі місце. Їжу не стали готувати, попили лише з термоса гарячого чаю, що був завчасно зроблений на попередній стоянці, закусили печивом, та розвішали одяг щоб просушився, розклали спальні мішки, на карімати на поліетиленовій плівці які були в Олексія переодягнулись у сухий одяг і вклались спати.
Прокинувшись вранці, побачили що довкілля вкрите снігом який випав уночі. Оскільки взуття так і не висохло, то на сухі носки
натягнули поліетиленові пакети яких захопив у подорож Олексій, заварили чай, поїли печива, зібрались і вирушили в дорогу.
Від Кривче до Борщова попри дорогу населених пунктів не було, і невдовзі ми приїхали.
При в'їзді у Борщів на роздоріжжі було велике глиняно-болотяне місиво, яке чомусь мене роздратувало. Діставшись залізничного вокзалу, вияснили графік, вирішили поїсти і продовжити шлях до точки старту с. Годинківці. Але поїдаючи український національний стратегічний продукт,
Олексій згадав як в торік приблизно у той же період мав проблеми з комфортним поверненням до Тернополя через велику кількість народу (в основному студентів) у потязі. Тому вирішили здійснювати посадку у Борщові, і не прогадали. По - перше відсиділись, відіспались відчитались (книга) у теплому залі очікування, по-друге потім нормально сіли і поїхали до Тернополя, зустрівши по дорозі підсівших знайомих спелеологів!
Навігація
Go to full version