На мій невиразний клич, викотити кудись колеса на сніг у неділю, відгукнувся лише Віталік, той що Vintage.
Звісно, колесо змінити я не встиг. Але бажання помняти сніг нікуди не вивітрилося, то виїхав із заднім колесом на лисій гумі і з ґульою.
Здибалися коло 28 школи, коло стадіону. Там є такі невеликі спуски, де діти на санках спускаються, то ми собі там на велосипедах по пару разів спустилися. Я думав, що Віталікова ширша і агресивніша гума мала би ліпше поводитися на снігу.
Віталік на спускуВелосипедист і саночники виглядали гармонійно То він мені дав спробувати і свій велосипед на спуску. Але я ліпше справлявся із керуванням на своєму. Певно справа звички.
Я випробовую агресивнішу гуму Потім ми поїхали до Подолян. Віталік поповнив запаси провізії і ми поїхали далі.
Перед містком через колію, що веде до Гаїв Шевченківських, з"їжджаємо направо у поле і їдемо у посадку, що тягнеться уздовж колії.
Там була стежка. Але по ній чомусь було важко їхати. Мій велосипед все норовив зіскочити із неї і встрягнути у сніг, на півколеса.
Часом по глибокому снігу було легше їхати ніж по стежці. Але найліпше було на спусках. Тіки встигай вирулювати і вирівнювати заноси. На підйомах доводилося спішуватися.
Стежкою їдемоСтежка в посадціПхаєм під гору Тією стежкою не раз ішли люди, які проводжали нас поглядами і часто вживали слово "екстремали".
Ми доїхали до повороту-роздоріжжя. І мали б їхати ще трохи далі. Але раптом сонце почало сідати.
І ми вирішили повернутися зараз, а не коли остаточно стемніє.
На спуску ВіталікА тепер я на спуску Доїхали до мого будинку, попрощалися і подякували один одному за пригоду. Було захопливо на снігу.
Сонце почало сідатиВертаємося : ідем назустріч дому й сонцю Назад було їхати важче. Ми добре видихлись. Такі вправи (як їзда в снігу) можна було б ввести до програми для похудання і корекції ваги. Калорій іде багато.
Поповнення калорій Ми були без велокомп"ютерів, тому важко сказати щось про кілометраж і швидкість.
Кінець...