Колібрі, ХВЗ може й важити стільки - бо це по суті товстий шосер - гума вузька(велика камера на 2,4-2,7 сама може важити під 600-800 грам, покришки по кілограму теж на великий розмір), вилка без "наповнення", тобто вузькі ноги і без амортизуючої частини, вузькі обода, відсутність тормозів(а вони теж важать відчутно) .Ось і назбирується така різниця.
Те що подолати на ХВЗ гори можна я не спорю, але як то кажуть "Жить хорошо, а хорошо жить еще лучше".Їздити можна на чому хочеш, але їздити з комфортом краще.
А на рахунок ціни то так склалось в зарашньому ціноутворенні що якщо хочеш купити ровер який тобі відкатає сезон без капремонтів то треба готувати біля 3000 грн. А з комфортом то ще більше(мягка амортизаційна вилка, хороші тормоза, накатиста легка гума і т.д.)
я таки довше від Еразела живу і тому візьму на себе сміливість уточнити
отже, в останні роки відносно повноцінного існування ХВЗ, тобто десь по 1991 рік, там робили дві основних моделі велів з передачами:
1. турист/спутник - типа гібрід, причому найгірший в світі в своїй категорії. дуже погана рама з мягкої низькоякісної сталі. комплектувалися болотниками і багажником. важив 14,5 - 15 кг. мав від 4 др 10 передач. мав покришки 622х32 мм, шо ледь котили, виготовлені у Воронежі. позіціонувався як туристичний велосипед.
2. старт- шоссе - для шосейних гонок і тренувань. вага - 10,5 кг. сдертий з італійских колнаго і успішно спаскуджений в умовах безринкової економіки. рама з твердої вуглецевої сталі з тонкими трубами. 10 передач. подвійні обода на які наклеювалися тз однотрубки.
найбільш оптимальним рішенням було ставити обода або колеса повністю з туриста на старт-шоссе, бо однотрубки дуже скоро пробивалися, дорого коштували і були відсутні в продажу