Загальний > ТЕРЕВЕНІ-ПЕРЕБЕНДІ
Електровелосипеди
teodor4ik:
--- Цитата: CoRacK від 26.08.2010, 18:22:00 ---Уже є, чекаєм запуску в масове виробництво :).
...
--- End quote ---
цікаво, якшо для руху ровера тра півкіля нікелю-63, то шо потяне та батарелька в ціні?
Cyrax:
Давно вже мрію зклепати прототип електровелосипеда ::), але з такими цілями, як я собі поставив, то прийдеться чекати доки не видумають більш легші, малооб'ємніші у розмірах, та більш ємнісно-вмістимі акуми... :(
Etron:
--- Цитата: teodor4ik від 27.08.2010, 23:15:43 ---цікаво, якшо для руху ровера тра півкіля нікелю-63, то шо потяне та батарелька в ціні?
--- End quote ---
Ядерні батерейки, то хіба для всякої дрібної техніки. А для силових агрегатів потрібно акумулятори вдосконалювати, а точніше - суперконденсатори (іоністори). Наприклад аерогельні іоністори.
http://www.elcp.ru/index.php?state=izd&i_izd=elcomp&i_num=2001_01&i_art=17
"Аэрогельные ионисторы - новая разработка компании Cooper Electronic Technologies (www.cooperet.com) [6]. В аэрогельных ионисторах электроды изготовлены из вспененного углерода (carbon aerogel foam). Материал обладает высокой электропроводностью, хорошо контролируемой микропористостью и большой площадью активной поверхности. Еще одно преимущество нового материала - минимальный ток утечки. Одно из самых серьезных преимуществ аэрогельных ионисторов - чрезвычайно малая величина внутреннего сопротивления (менее 200 мОм), что позволяет кратковременно отдавать в нагрузку большие токи. Два варианта использования - при сохранении емкости возможно сократить размеры аккумулятора или при сохранении размеров - увеличить емкость. Новые приборы конструктивно схожи с литий-ионными аккумуляторами и электролитическими конденсаторами. Ионисторы на основе вспененного углерода обеспечива ют плотность мощности до 4000 Вт/кг, в 10 раз большую, чем Li-ion аккумулято ры. Емкость аэрогельных ионисторов примерно в 2000 раз выше, чем у электролитических конденсаторов. Плата за столь высокую емкость - небольшое рабочее напряжение, всего 2,7 В."
Отже ємність вже до 10 раз више від літію, 500 тис., циклів заряд-розряд (як в конденсатора), напруга 2,7 В, (як і у одиничного літієвого елемента), дешевий не дифіцитний матеріал - вспінений вуглець (типу вдосконалене активоване вугілля), майже немає обмежень по струму заряда і розряда, отже зарядити можна за секунди, тільки було б чим.
На таких можна всю Україну обїхати 500 тис. раз.
Залишається чекати, поки китайози до них доберуться і ціна стане доступною.
Але не думаю, що такі технології (хоть по використовуваних матеріалах вони й дешеві) дозволять зробити дешевими найближчим часом, бо це смерть для нафтобізнесу, смерть автопромисловості, яка жирує на запчастинах до вічноломающихся бензодвигунів та ГСМ. Адже не вигідно випускати надійний електротранспорт, що буде рідко ламатись з акумуляторами, які треба буде міняти раз в 100 років.
Cyrax:
Ну про 4кВт/кг не чув, але про 3кВт/кг ще дізнався з 2003 року, і про технологію виготовлення іоністорів, що позволяють дисягнути таких результатів. І що з того? Скільки років пройшло? Лише бачу по тєлєку і в неті що окремі університетьські кружки і групи використовують іоністори у своїх винаходах, а дальше до виробництва ніяк недоходять руки, навіть в китайців. Ташо мабуть дійсно, основна проблема - це товстосуми із нафтових компаній.
Хоча є ще одна надія! Рено впроваджує нову лінійку електрокарів, і вже в найблищі кілька років планується повне впровадження їх. Кого цікавить - http://www.renault-ze.com/ua/#/ua.html
Правда не все так безхмарно , як здається. Паливні алементи планується не розповсюджувати, а видавати на прокат, таким чином можна компаніям заправщикам "доїти корову" із нас буде:)
Etron:
Проблема в тому, що зацікавлені в нафтобізнесі товстосуми активно моніторять все нове, що тільки появляється в сфері енергетики. І якщо воно представляє для них небезпеку, викупляють патент (за ціною не стоять) і в шухляду на довгі роки. Перспективні дослідження свідомо зводяться до тупікових ідей типу водневих комірок, в той час, щоб добути водень, його зберігати, транспортувати, треба затратити енергії більше ніж при його використанні.
Одна надія на китайців. Клали вони на ті патенти. Якби не китайці, ми б ще й досі навіть про LiFePO4 акумулятори лише в наукових новинах читали б.
Страшно подумати, що технології свинцевих акумуляторів більше ста років, а "воз и ныне там". Правильно, навіщо їм щось вдосконалювати, адже якщо акумулятор почне служити десятки років, а ринок насититься, то хто ж буде потім купувати нове?
Навігація
Go to full version