Мандрівки > Звіти
карпати 22-23(24).08.2010
Earl:
Приїхали.
У вівторок зранку попросив знайомого скинути смс-кою коли йдуть поїзди з Заліщиків на Тернопіль. Вирішили їхати тим, що прибуває в Заліщики в 23.28. Сміялись, коли виявилось що це все той самий ІФ-Шепетівка
Покатались класно.
Джуринський водоспад рулить.
Fm:
День третій - екстримально-туристичний.
Нитка маршруту: Коломия-Гвіздець-Городенка-Устечко-Нирків-Торське-Заліщики.
Я, Ліда, Саша, Ерл і Таня вирішили, що нам мало, і третій день чимось потрібно зайняти.
Вирішили їхати в Нирків на водоспад, а звідки потягом в Тернопіль.
Провели всіх наших на залізничному вокзалі і близько 20 вечора вирушили в сторону Городенки.
Біля залізничного вокзалу питаю у перехожого як виїхати на потрібну нам дорогу, і без проблем виїжджаємо з міста. Перед нами перехрестя. Питаю знов у місцевих аборигенів напрямок, вони показують прямо, їдемо... Темніє, зупиняємось в магазині купити поїсти на вечерю і сніданок, на всяк випадок питаємо чи правильно ми їдемо. Виявляється нам неправильно показали дорогу :'(. вертаємось 2 км назад, повертаємо у вірному напрямку і починаємо шукати місце для ночівлі оскільки вже стемніло. Бачимо справа в метрах 500 від дороги лісок, повертаємо туди. Зупиняємо скутера, який нісся попри нас, перепитуємо чи там є місце для ночівлі і де можна набрати води. Хазяйка скутера (дівчина років 20) любязно дозволяє нас затаритись водою в неї дома і ми шукаємо полянку для наметів. Як виявилося, то лісосмуга шириною метрів 50 вздовш залізничної колії, але вибору у нас нема, знаходимо поляну, ставимо намети, готуємо вечерю і лягаємо люляти.
Пробіг із залізничного вокзалу до місця ночівлі 13 км.
Зранку встаю, виспався добре, готовий до підкорення дорожнього полотна :). Дивлюсь на кислі обличчя команди. Виявляється майже ніхто не спав, то їм мій храп мішав, то шарудіння якісь, чи то повний місяць. Готуємо сніданок, міняємо камеру Саші (яка за ніч майже повністю спустила) і в 10.30 виходимо на маршрут.
Дорогу до Городенки долаємо майже без зупинок за виключенням попивання водички, поїданням кислий яблук нарваних Ерлом, та регулюванню його переднього перемикача.
В Городенці я питаю в ДАІшників дорогу (дуже привітні і цікаві хлопці виявились, навіть підїхали і показали, щоб не пропустили поворот) зупиняємось біля магазину на перекус. Купляємо кавуна, батон, морозиво, пакуємо те все в шлунок і їдемо далі. Тут стається невеличка поломка багажника в Саші. Невеличкі маніпуляції, і група вже на повних парах (а пара йшла із нас сильно, в мене мокра футболка як прилипла до тіла, то в такому положенні і була аж до водоспаду).
Скажу, що вся дорога від Коломиї до повороту на Нирків це суцільна дошка для прання, постійні спуски та підйоми, а зважаючи на нещадно смалюче сонце їхати було надзвичайно важко. Колеса прилипають до асфальту, прилипші камінчики стріляють по обличчю. Перед Устечком крутий затяжний спуск, на спуску у мене випадає погано закріплений казанок, і з грохотом котиться вниз (добре, що машин не було). Підбираю казан, і спускаюсь вниз. Оку відкриваються просто прекрасні краєвиди Дністра. Зелені схили, лінія ріки, катамарани на воді значно піднімають настрій перед затяжним підйомом.
На підйомі в мене клинить передній перемикач, зупиняюсь, виявляється в механізм попав камінчик. Після ковиряння викруткою, в мене вмикається вже передня маленька зірочка і ми докочуємось до Ниркова. Перед спуском до водоспаду даєм ФА-ФА бусіку Тернопіль-Турклубу (на жаль він їхав швидко, і я не побачив хто там всередині), чекаємо всю групу і помаленьку спускаємось вниз. Купуємо квас, купаємось, п'ємо чай.
Пробіг від місця ночівлі до водоспаду 65 км.
Ерл телефонує в Тернопіль взнати коли у нас потяг. Залишаємось ще на пару годин і близько восьмої вечора вирушаємо в Заліщики. Знову міняємо Саші камеру, і вже на повних парах йдемо в напрямку фінішу. Їхали ми дуже швидко. 30 км. ми подолали за 2 год. (це із заміною камери Саші, розбіркою фонариків і блимаків, ремонтом болотника Ерла).
прибуваємо в Заліщики, ще є купа часу. Купуємо квитки, пакуємо велосипеди, Ліда і Таня йдуть у місцевий генеделик купити нам щось пожувати в поїзд. Їсти купили, а води нема, але вихід є! :D. Дві наші панянки у велоодязі йдуть на дискотеку біля вокзалу і там набирають водиці :laugh: можете собі уявити обличчя місцевих аборигенів.
Далі завантаження у напівпустий вагон, перекус, сон, вигрузка, збирання ровервів, доїзд додому.
дякую за увагу, декілька моїх знімків будуть згодом.
Загальний пробіг за день 95 км.
malecha:
де фото?
teodor4ik:
--- Цитата: malecha від 25.08.2010, 12:33:03 ---де фото?
--- End quote ---
дай людям відіспатись... вони ше в себе не поприходили від вражень і того грьобаного поїзда...
з того шо є продублюю сусідню тему
Капоне - http://picasaweb.google.com.ua/capone.petro/22230810Karpaty#
Еразель - http://picasaweb.google.com.ua/tretyaksergiy/20100821_Karpatu#
ФМ - http://picasaweb.google.com/krymchuk/2224082010#
Earl:
--- Цитата: Fm від 25.08.2010, 11:49:37 ---Дві наші панянки у велоодязі йдуть на дискотеку біля вокзалу
--- End quote ---
Ггг. Однією з цих панянок був я :)
Навігація
Go to full version