Мандрівки > Звіти
карпати 22-23(24).08.2010
teodor4ik:
маршрут - http://forum.shpryha.te.ua/index.php/topic,3771.0.html
підготовка - http://forum.shpryha.te.ua/index.php/topic,3782.0.html
почалось все з споглядання з жахом такої кількості людей роверів і клунків. добре що порішили зібратись за півтори години до відправлення інакше не минувати би паніки, бо розбір і упаковка 16 роверів і купи мотлоху заняв багато часу, таяк багато хто робив то вперше. Лице провідника побачившого нас виражало покорність долі і зацікавленість в тому як ми то все будем розпихати і як воно має все в вагон влізти. Але все пройшло як на диво спокійно, врівноважено і майже без матюків(не майже стосувалось пасажирів які боялись шоб їм ті ровери на голови не попадали). Таким чином завалиши своїми речами мало шо не весь вагон, і троха погаркавшись з особо бурими пасажирами (гаркали вони більше для порядки бо 16 спортсменів то таки багато) зрештою рушили. На поїздці в загальному вагоні особо зупинятись не буду, хто їздив той пойме, але загалом доїхали веселенько.
В Коломиї тихо і без паніки вигрузились, попили кави, купили квитки і так і напхали ровери складені в раховоз(дизель), для меньшого подразнення населення розсосались по різним вагонам. По дорозі закусювали, грали карти, спілкувались на вольні теми. Евакуація в Ворохті пройшла моментально, бо висипались паралельно з різних дверей. Складання, пакування, ТО, і інші супутні дії зайняли десь до 2х годин. Нарешті десь ближче 13.00 рушили...
Заїхали недалеко... до першого магазина. хе через кіко кілометрів знову стали, вже біля іншого і так до кінця Ворохти. Далі почалось саме веселе, перевал. Як на диво виїхали всі радісно і бадьоро, навіть не вірилось шо там такий перепад висоти. Про природу навколо писати не буду все є на фото.
На перевалі рішили шо на гору лізти не будемо, ну її краще поскорше пообідати. Спуск з перевалу це шось з чимось. Тормоза то дуже корисна штука. На одному з поворотів я ледь не загримів з горба, бо явно не вписуючись в поворот вирівнявся і дав по тормозам (контакти провсяк випадок відчепив, шоб не получити груженим ровером по хребті). Для обіду найшли мальовничу місцину біля річки прииготівали обід, поїли, покупались, вода була холоднюча, але хіба то когось зупинить? горохово фасольва зупа додала реактивної тяги, то ж полетіли далі (взагалі графік руху у нас був трохи дивний.. короткими але різкими ривками від краєвиду до краєвиду)... без особливих пригод проїхали Верховину і вже затемно добрались до місця стоянки біля річки, про існування якого знав опитний моряк ФМ, але власне мене як замикаючого, на той момент, не надто тішила поїздка по нічній трасі непонятно куди і нашо, батарейка в рації до вечора всілась, тож я жутко нервнічав шоби не провтикати решту яка замітно відірвалась поки ми складали багажника що розсипався на ходу, благо в кінці чергового села побачив ілюмінацію влаштовану еразелом, тож і промахнутись нам шансів не лишили.
далі буде...
Сім самураїв:
привіт, Теодор.
(фото з пікаси Капоне)
teodor4ik:
ти це про шо?
Сім самураїв:
чим тобі то дерево завинило?
teodor4ik:
--- Цитата: Сім самураїв від 24.08.2010, 22:24:50 ---чим тобі то дерево завинило?
--- End quote ---
а шо я йому зробив? повір це не смертельно... кажу тобі як опитний садовод... а вот то шо роблять весною з березами реально небезпечно...
Навігація
Go to full version