Тема: 22 серпня 2010: Теребовлянські села

[xlibes]

Вчора, коли вже перевалило за 18:00, зайшов до Ромка. Захтілося кудись поїхати, заспокоїти своє давно не
катане єство. Взяли карту тернопільської області і почали тикати в неї пальцями. Хтіли кудись, де ще не
були або були давно, і щоб не по самому асфальту, і не далеко, бо обидвоє вже трохи часу не їздили на відчутні
дистанції. Ну і щоб повернутися до 18:00.

Було кілька варіантів. І всі, із огляду вищенаведених вимог, мали бути із помічними електричками для старту.
Зборів-Золочів - нє бо маленьке кільце і забагато електричок. Чортків-Бучач нє бо задалеко. Кременецкий
напрям нє, бо нема потягів, для виходу на орбіту. Скалат-Підволочиськ - нє, бо там поруч скоро будемо на
наступні вихідні.

Тут нашу увагу привертають населені пункти із цікавими назвами. Вони у Теребовлянському районі якраз. І ми там
ще тими кучерявими селами не їздили. Найближча прийнятна відправна точка, щоб злізти з потяга -
Микулинці-Буцнів.

Прикидаємо кілометраж - 80-90 км. Все - узгодили. Щоб не видатися егоїстами викладаємо, хоч із запізненням,
анонс у "Заплановані" і готуємося до сну, до мандрів.

Зранку мама будить завчасу. Тому встигаю зробити все, що тре і о 8:15 виїжджаю на вокзал.
Чуда не сталося - ще під"їхав Ромко і нас тепер сила - двоє!

Купили квиточки. Дотарилися провізією. Сіли в потяг. Людей було не багато. Легко помістили себе і наших
коней. Коли підійшли провідниці, то здивувалися як в нас все добре, бо навіть на коней були куплені квитки.
Сказали: "Молодці!", і сіли поруч. Через годинку наша станція. Виходимо. Тіки виїхали за мури станції, як
бачимо мчить один роверист. Порівнявся із нами і повертає в наш бік. Ура! Нас тепер троє. Третій - Avanar,
добрався своїм ходом.

Виймаємо карту. Намічаємо траєкторію і покотилися. За штурмана визвався бути Bhagavan.

Їдемо у Бучацькому напрямку. Струсів, Бернадівка, Дарахів. Спинилися. Я перекушую. Хлопаки розглядають
карту. Пару фотокляців. Крутим далі.


Штурман і навігатор

Нова Брикуля, Стара Брикуля. Поворот на польову дорогу. Золотники, Сокільники, Соколів, Надрічне, Соснів,
Семиківці, Багатківці. Знов з"їзд у поля.

Польова дорога була вкрита приємним шаром пилу або просто всохлою чорною пудрою із землі. Вона так гарно
плескала і пахкала під колесами, а вже позаду коліс струмилася курявою. Це трохи ускладнювало рух. Але хто
на то зважав.


Курява

Далі по тій дорозі коло відгалуження на Йосипівку від нас від"єднався Avanar. Мав справи і помчав в Тернопіль.

А ми за трохи присіли під деревом в тіні перекусити і перевести дух. А потім продовжили їхати і почали
блудити. Із чудової польової магістралі, яка мала нас прямою наводкою завести у Малий Ходачків, ми якимось
робом звернули. Вперлися у горбате поле зі стернею. Переїхали його і вискочили на асфальт. То якраз була
ділянка дороги між Йосипівкою і Мар"янівкою.


Між полів

В селі спитали дороги і знов виїхали в поля. Мчимо польовою магістраллю добрих кілька кілометрів. Поки
один фірман нам не каже, що ми їдемо на Микулинці, а не на Ходачків. Зараза. Виявляється не там звернули.
Вертаємся на вихідну позицію. Дорога і сам Ходачків, в який ніяк не годен попасти починає діставати. Вже
хочеться нарешті кудись приїхати, а не теліпатися між полів і лісів.

Звертаємо десь кудись і премо далі. На цей раз вперлися у залізничну колію, яку не об"їдеш. Карта казала, що
Ходачків близько, але які в полі орієнтири. Було два варіанти - наліво або направо. Поїхали направо.
Відчутний кавалок польової дороги і ми в Серединках. Набрали води у криниці в людей. Провсяк
перепитали дорогу і поїхали в Буцнів. Там присіли віддихатися. Далі вже був Острів і Велика Березовиця.

На площі ми з Ромком попрощалися.

Приблизно по карті десь отак:



Пару знимок:

http://picasaweb.google.co.uk/shpryha/08222010_Terebovljanschyna#

Статистика:

відстань - 107,33 км
середня - 17,5 км/год
час - 6:08:47

Перед Буцневом середня була вища. Та й темп їзди взагалі був непоганий. Чим ми із Avanar'ом трохи і
загнали Ромка. Він давнувато вибирався на покотеньки і був на менших колесах.

Ще з нами мали здибатися хлопаки по дорозі. Я їх скерував у Ходачків, в який ми так і не попали.

Сорі

[Avanar]

А я теж попав не на ту дорогу, але нічо через 1 км побачив, що в мене Йосипівка збоку, знайшов прошмигу по городам, а далі по асфальту в Тернопіль. Більше без ЖПС в поля не полізу
Ще 3 фотки до колекції
http://picasaweb.google.com/Avanar123/22_08_10

[bhagavan]

ше кілька фоток з тої покотеньки http://picasaweb.google.com.ua/silentgull2/20100822_#

Навіть попри те, шо ми наїздили трохи більше ніж мали б, було гарно вже тіки через те, шо я справді мало виїжджав останнім часом і трохи розвіятися було не зайвим. В той день мені було дуже важко спускатися сходами ), але все минулося і на наступний день навіть не було відчутної крепатури.

Веселих емоцій додавали дзвінки від Вінтажа і команди, які намагалися нас перестріти, до Славка: дуже цікаво, коли ти стоїш серед поля і не знаєш куди їхати, а тобі дзвонять і питають "Ви де?" "У вас шо нема карти?" Карта у нас була - але без компаса ). Ну і мій "топографічний кретинізм" дався взнаки ).

[Vintage]

Виявляється я - теж "хворий на топографічний кретинізм", благо все виручав Vik куди Він скаже - правильно на мій дикий подив. Ніяк не забуду оту відповідь на моє "...а карта у вас є?!?" "Є, але у полі - вона не допомагає!!!"   

[Vik]

Виявляється я - теж "хворий на топографічний кретинізм", благо все виручав Vik куди Він скаже - правильно на мій дикий подив. Ніяк не забуду оту відповідь на моє "...а карта у вас є?!?" "Є, але у полі - вона не допомагає!!!"   

Та ладно, щось раз таке було, а так разом вирішували куди прямувати