Мандрівки > Звіти
Бучач. Самостійна поїздка
2day:
Ще з минулого тижня планував самостійну поїзку до Бучача. Оскільки минула поїзка (13 червня) дуже сподобалась. Хотів ще раз проїхатись цим маршрутом.
З дому вийшов в 5 годині в неділю.
Рівно в 5:15 натиснув на педалі.
Дорога знайома і доволі легка.
Милувався зміною погоди. Зранку були хмари, які по ходу поїздки розсіювались. До 10 години погода взагалі стала чудова.
Середня швидкість після Струсова десь 20 км/год. Дорога практино рівна аж до Бучача.
Добрався туди з 1 привалом через 4 години.
В Бучачі спокійно поїздив по вулицях, видерся на замок, де просидів десь годину. Поїв, відновив сили.
Зайшов в монастир.
Випив кави в піццерії "Сіцілія" (чекав хвилин 15 на каву :) )
Далі на небі почали згущуватись хмари. Вирішив повертатись.
Цікаво було спостерігати грозу, яка накрила Бучач, як тільки я звідти виїхав.
Коли їхав то по правій стороні була сильна гроза, десь за 4-5 км від мене. Але мене вона не зачепила.
Згодом ближче до Тернополя така сама гроза була вже по лівій стороні. Так само мене не зачепила :)
Проїзджаючи під високовольтною лінією (10 км від Бучача) помітив, що спідометр знову збився на 0!
Яке ж там має бути електромагнітне поле сильне!
Аж коли приїхав, поставив велосипед в гараж, то дощ залив Тернопіль.
Якщо я не помилився в розрахунках (враховуючи обнулення показників) то проїхав десь 125-130 км.
Робив всього 2 привали туди і на зворотньому шляху.
Надзвичайно задоволений і дещо змучений приїхав додому.
Здоровий сон і зранку свіжий і готовий до нових поїздок :)
Часом таки варто їздити самому...
Кілька фото тут: http://picasaweb.google.ru/romankrykh/42010#
Vintage:
Фотографій небагато, але - класні!
malecha:
Спочатку хотіла написати, що фотографія №5 свідчить про присутність ще когось, а потім згадала, що то є така штучка болтикоподібна, що крутиться до чого небудь:)
А от якщо на аркуші паперу написати "+" і "-" самостійної і колективної поїздки, яка переможе?
Відповідь "всюди є свої переваги і недоліки" не підходить:).
2day:
Якраз така відповідь підійде. Бо насправді не завжди хочеться їхати самому, і не завжди в колективі.
Захотілось цього разу побути самому. Перевірити свої сили. Подумати.
В дорозі це дуже просто виходить.
Якщо подумати, то для чого ідеться в поїздки на велосипеді? По моєму з емоціями. Потім вже за всім іншим.
helga lemberg:
Гарний ранок. Минулої поїздки так рано виїхати не вдалося :). При плануванні виїзду доводиться орієнтуватися на тих кому довше добиратися до місця виїзду.
Навігація
Go to full version