Поїздка відбулася, хоча й коротша, чим планував Еразел.
Бо, як писав Зомбі: "...Риби ховалися поміж хвилями від вітру. Поодинокі рибалки фанатично махали вудилами, намагаючись зігрітись. Вітер несамовито розбещував озеро - вигравав різкими темнозеленими хвилями на поверхні, плутався у голих гіляках тополь, шугав переляканими вершковими хмарами. Пташки тихо сиділи у своїх гніздах. Люди поспішали набережною, щільно загорнуті в куртки та пальта. Зомбі щойно виліз з води і балдів, розмірковуючи про нещадну долю, що потопила Титаника і стільки багацько люду поморила холодом Атлантики. Хоча Тернопільске озеро, то близько не Атлантичний океан, і вода вже трошки тепліша, проте кайф зловити було з чого. По купанні, одразу після води, тіло розжарілося, здаволось би, як пічка віддаючи залишки надмірного тепла. Але вже через декілька хвилин починало морозити, і довелося як найшвидше вдягатися. Перше заніміли пальці на руках. Тому зомбі похапцем вбирався і плескав у долоні..." - було холодно і вітряно.
З обіцяних учасників зібрались тільки Дедал та Еразел. А я майже випадково затесався серед них.
Оглядаючись на нашу кількість, настрій у всіх був. Вєталь захворів ще вчора. Тайгер - той взагалі захалявив - відмазався прибиранням. Тому ми погодилися проводжати мене додому через Білу. В Білій на підйомі Дедал відчув внутрішній резонанс із Землею (планетою) і розігнався маже до космічної швидкості. Ще до повороту на об’їзну, на "Сонячний", мені вдавалося так-сяк втриматися в нього "на колесі", але далі, з попутнім вітром, Дедал відірвався. І наздогнав я його тільки в Гаях Шевченківських, де він зупинився мене почекати. Еразел відстав ще в Білій. Доля його до тепер ще невідома, певно проясниться згодом.
Ну що ж, не дивлячись ні на шо непогана ранкова роз’їздочка, і "купаночка" (останнє тільки для мене).
shpryha -
Тема:
Невелика поїздка
Тема: Невелика поїздка (Прочитано 18882 раз)