Може трохи темп за швидкий, або мало часу відпочивали - але ми не "ісчєм льохкіх путєй" - пра? (с)дрім
прав був еразель коли казав шо вони загонять любого... мене загнали за 40км... а як починалось... 90 км спуску...
Склад: Дрім, Корак, Корак2(Женя), Тайгер, Йа...
Пройдено:120+80 км.
на 23:30 був проголошений збір на вокзалі, я приперся пораньше бо Саша казав шо їхня група збирається на 23:00, поки говорив з ними приїхав Тайгер в повній екіпіровці але без квитків. Підійшли до каси сказали шо квитків нема!!! поступили алогічно і пішли питати в іншу касу, правда тупо? але квитки купили. Загрузились по вагонам, ми(5 шт) в 13й, група з сашою(6 шт.) в 17й і поплили. На мене тим часом напала безсонниця, такшо зранку я був такби мовити, не в формі... вигрузились, розпакувались, потеренділи з сусідами, я підкрутив шатун який розбовтався(головне цепку поміняй і шатун привари (с)Андрійцьо)...
рушили двома группами разом, але ми досить швидко відірвались від матрасників... бусвально через пару км почався
спуск перевал... насилу спросоня видерся на того горба... там і рішили перекусити.. шо шось пішло не так запідозрив коли туда доповзла група нумер2, а ми вже доїдали сир з сметаною...я виміняв 1 з своїх ключів на ключ до шатунів, бо вони твардо рішили шо їм не місце на ровері.
Ломанули з горба... я то думав шо якшо спуск, то тупо матрасиш і всьо... ага... корки дали по педалям, пришлось доганяти...спустившись з перевалу догнали сусідів, які якраз шукали місце для сніданку. Дальше пішов т.з. "90км спуск"... може то і спуск... але насправді дорога вилась вздовж річки, і спуску було не більше 4-5 м/км... дорога жутко петляла між горбами, за 20 км до мене дойшло шо попу тра берегти і рюкзак перемістився на багажник, за 40 км я почав дохнути, за 55 км. стали "обідати" в 12:00... Жерли мюслі з соком Після обіду в 12:45 надавили на педаль. Ше через 20км я здох окончательно, женя запропонував вчепити мене на буксир і тягнути по черзі, на провокацію не повівся і тут Тайгер підкинув геніальну ідею "посадити" мене а колесо", шо і було зроблено, такого пасажира, як я він витримав кілометрів 10-15, після чого я пересів до Корака, який цяцькався набагато меньше, але до того часу я вже переключився на автопілот і йшов орієнтуючись строго на колесо і напівлежачи для меньшого опору повітря. В такому вигляді десь районі 15:00 долетіли до Хуста (коло 100 км.). Я до того часу вже почав радуватись тому шо шатун відкручується, бо мав офіційну відмазку для зупинок час від часу, навіть якшо він і тримався нормально.
Повернули до долини нарцисів... там був невеличкий підйом, то я здох настільки, шо пройшов його пішки... повтикали на квіточки, пофоткались, закусили вареними яйцями і погнали назад до розвилки біля Хуста, рішили шо замок ніфіг нужен, бо вже пізня година 17:00 і пора валити на місце табору. Так як після дощів на полях порозливались річки, то ше півтори години ми помісили болото шукаючи підступів до омріяної галявини, десь після 5го заходу надибали дяденьку який тоже місив болото на Мотоциклі (KTM One). він показав людський шлях. Доїхали без пригод ніхто навіть не впав форсуючи брод на підступах до галявини. Побродили по лісі і розклались, вогонь розпалюватись не хтів ніяк, але зусиллями Тайгера таки загорівся. На вечерю була гречка. Чекаючи гречки я присів, втикнув на вогонь і проснувся від того шо впав... Після вечері загнаний народ пішов спати... тотал по дню 120км
Зранку були макарони, пішли на ура хоч і не солені... зібрались, почесались, ТО, і в дорогу... Дивно, але м'язи майже не боліли, тільки троха поболювало коліно, яке я замазав якоюсь мазью і вроде попустило. прокотили з 10 км і добрались до ше 1-го перевалу... я його пройшов пішки бо коліно таки дошкуляло.
далі купа км відносно рівної дороги, після енного підйому надибали "дорослий" магазин, де втарились печеньками, морозивом і вафельками. Там же і поїли.
В небі, тим часом, пару раз підозріло гримнуло. Особливо не розсижувались погнали далі... в 20 км. від мукачево знову перевал... знову частково пішки... Зато наверху борога повурнула і вітер вже дув в спину... Гума зубата і мягка, заднє колесо додатково гружене рюкзаком. ЯК я дав по педалям... серпантини проходив лежачи... зустрічні гуділи і тікали в сторону, якогось жигулика обігнав... Казка... По інерції і з хорошим вітром в зад пролетів ше зо 3-4 км. І тут почався дощ...
Троха промокши долетів до зручної зупинки де і отаборився чекати решту встиг попісати і пожувати вівсяного печива коли приїхала добре мокра бригада... Коли дощ троха вщух Тайгер запевнив всіх шо ше 1на зупинка є на наступному горбку. Наод повівся і рушив... таяк мокнути не хтілось давив на всьо шо годен шоби не відставати і знову здох.. під дощиком не спішачи доїхав до зупинки де був розбитий табір для обіду... до мукачево лишалось 12 км. Коли дощ скінчився без пригод добрались до вокзала. Я лишився з баулами, а решта погнала до замку. Тайгера в 20:03 відправили одеським поїздом, самі чекали київського.
за 10 хв. до відправки на вокзал прилетіло ше 4 бойца, які приперлись в Мукачево з Одеси своїм ходом через молдавію (900км. за 9 днів). Загрузились в 1 вагон. заняли половину 3х полок. позвизділи з ними троха, виявилось шо вони також пересікались з іншою групою, згадали марафонців(скелетона з вульфом). Чуваки пойняли шо Тернопіль веломісто, раз стіко груп в різні боки розлізлось...
в 6 ранку розгрузились склали ровери і по домам.... в дріма на компі 199км.
shpryha -
Тема:
долина нарцисів 8-9.05.2010
Тема: долина нарцисів 8-9.05.2010 (Прочитано 16241 раз)